Новини Одеси та Одеської області

Перші шпальти світових ЗМІ про війну в Україні: 12 квітня

Перші шпальти світових ЗМІ про війну в Україні: 12 квітня

З моменту вторгнення Російської Федерації в Україну 24 лютого 2022 року наша країна вже півтора місяці не сходить з перших шпальт провідних світових газет.

Брітанія

Газеты Британії та Шотландії: Війна в Україні продовжує домінувати на перших рядах. Заголовки газет: остання битва Маріуполя

Великобританія. «Меtro» повідомляє про так звану «останню битву» у Маріуполі, де українські сили готуються до останнього дня битви з російськими військами після того, як закінчилися продовольство та боєприпаси. Він цитує повідомлення у Facebook, у якому дислокована у місті бригада заявила: «Для деяких із нас це смерть, а для решти — полон».

The Financial Times повідомляє, що міністр фінансів України звернувся до західних партнерів із проханням про вливання десятків мільярдів доларів для покриття величезного бюджетного дефіциту, спричиненого російським вторгненням. В інтерв’ю газеті Сергій Марченко каже, що країна перебуває у «найгіршому» фінансовому стані, додаючи: «Якщо ви хочете, щоб ми продовжували вести цю війну… допоможіть нам».

Володимир Путін відправляє тисячі українців до віддалених куточків Росії, до 5500 миль від їхніх будинків, повідомляє «I». Українців вивозять із зон конфліктів у їхній країні та відправляють до віддалених куточків Росії. Газета стверджує, що ознайомилася з кремлівськими документами, що наказують вивезти 100 000 людей у ​​Сибір, Арктику та Чечню проти їхньої волі. исячі. У документі також йдеться про те, що інсайдери Міністерства внутрішніх справ визнали, що британська схема допомоги біженцям розчарує багатьох людей і не буде достатньо прискорена, щоб заспокоїти критиків.

Телевізійна куховарка Прю Лейт написала в «The Telegraph», що зголосилася прийняти українських біженців, але й досі нічого не отримала від уряду. Вона каже, що деякі люди, які запропонували допомогу, просто здадуться. Їх слід заохочувати, каже вона, «або принаймні тримати в курсі».

Газета «The Guardian» анонсує матеріал на трьох шпальтах: «Українські війська, зображені на Донбасі (фото), в той час як Росія, похоже, готувала там штурм. Тактичний поворот Москви виник на фоне повідомлень про масове мародерство її солдат.

Підпис під фото: «Війська Зеленського окопалися, поки Росія «грабить» Україну»

 

Шотландія. Окупаційні сили надпис на фото газети «The Scotsman»

Підпис під фото: «Соловік проїжджає велосипедом за російським солдатом, що стоїть на сторожі Волновасі, міста в самопроголошеній на сході, Донецькій народній республіці, вчора. Український президент Зеленський сказав що його країна не віддасть жодної зі своїх територій в обмін на мир».

Фото на першій шпальті «The Herald»– «Українські робітники вантажать зруйнований російській танк на платформу в Андріївкі біля Києва. Андріївка була окупована російськими військами на початку україно-російської війни.»

Європа

Австрія. Газета: «Der Standard» Підпис під фото: «У Бородянці на Київщині у понеділок тривали пошуки тіл серед завалів розбомбованих будинків. Надії на те, що вижили під завалами, вже не було».

Головний матеріал: «Нехаммер повідомляє про «жорстку розмову» з Путіним.Обережна реакція ЄС та України на самостійні дії канцлера»

Москва/Відень. Переговори між федеральним канцлером Карлом Нехаммером та президентом Росії Володимиром Путіним у понеділок були, за словами Нехаммера, «прямими, відкритими та жорсткими». Відповідно, канцлер зажадав від Путіна припинення війни проти України, а також звернувся до військових злочинів у Бучі та інших українських містах. Він також оголосив про подальші санкції ЄС, якщо війна продовжиться.

Поїздка політика канцлера, про яку напередодні було оголошено за короткий термін, була швидко розкритикована як експертами в Австрії, так і опозицією та партнером по коаліції. Повідомляється, що «зелені» були не в курсі. У понеділок ЄС та Німеччина наголосили, що поїздку Нехаммера було погоджено заздалегідь. Сольний проект канцлера був заздалегідь узгоджений у Брюсселі та в Україні із застереженнями. З Берліна говорили, що «вітають» усі кроки, які можуть сприяти закінченню війни»

Ще один матеріал: «Війна к глобальній бідності Всесвітній банк очікує рецесії у багатьох країнах».

Для України війна означає не тільки людську трагедію. За оцінкою Всесвітнього банку, валовий внутрішній продукт скорочується майже на 50 відсотків відповідно до переднього року. Для Росії Всесвітній банк очікує спад економічного виробництва на одинадцять відсотків. Но країни, які не беруть участь у військових діях, також страждають від останнього: Всесвітній банк передбачає рецесію в Білорусі, Таджикистані, Киргизстані та Республіки Молдова, в той час, як у Румунії, Грузії та Вірменії зростання припиниться. 40 мільйонів людей у всьому світі ризикують скотитися в крайню бідність

Газета «KURIER». Заголовок на фотоколажі: «Дружнього візиту немає»

Підзаголовок: «75-хвилинна розмова з Путіним. Канцлер Карл Нехаммер закликав створити гуманітарні коридори в зоні бойових дій і розглянув російські військові злочини. Розмова була «відкритою і жорсткою».

Резиденція Путіна в підмосковному Ново-Огарьово: тут зустрілися президент Росії та канцлер Австрії

Матеріал: «ЄС просуває плани замінити російський природний газ.

Перші деталі вже на столі, Австрія могла б скористатися ними».

Австрійські політики на початку березня були в Об’єднаних Арабських Еміратах і Катарі, щоб шукати нових партнерів для постачання газу. Поки що з невеликим успіхом, повідомляє KURIER.

Інша ситуація на рівні ЄС, де вже існує конкретний розклад найшвидшого вирішення питання. Наближається поступове припинення поставок російського газу. Комісар ЄС з енергетики Кадрі Сімсон був у Відні в понеділок і представив подробиці наступних кроків.

Держави повинні ділитися Імпорт російського газу до кінця року скоротиться на дві третини через загарбницьку війну проти України Норвегія, Катар, Азербайджан і США мають виступити в якості нових постачальників. Також розширюються термінали рідкого газу, один з яких нещодавно запрацював у Литві. Країни, яким легше обійтися без газу, повинні віддавати його іншим. Австрія зрештою могла б отримати від цього користь.

Анонс матеріалу: Еліна Гаранча знову запрошує вас на «Класику під зірками». Мета цьогорічного заходу — підтримати тих, хто прибув з України та потребує допомоги.

Газета «Kleine Zeitung». Заголовок на фото:« ПОДОРОЖ КАНЦЛЕРА ДО ПУТІНА. Поїдка у порожнечу».

Нехаммер говорив із Путіним у Москві 75 хвилин. Після зустрічі канцлер був налаштований дуже песимістично.

Анонс матеріалу: «Наступ на сході України: На думку армійських експертів, війська Путіна тепер краще оснащені».

Видання «NEUE». Заголовок: «На делікатній місії».

НЕ ДРУЖНИЙ ВІЗИТ. За його власними заявами, канцлер Карл Нехаммер півтори години провів із президентом Росії Володимиром Путіним. «Це був не дружній візит, – запевнив він.

Видання «Salzburger Nachrichten» – «Поїздка до Москви була обов’язковою».

МОСКВА. Це була зустріч віч-на-віч, без спільних зустрічей з пресою і навіть без офіційних вітальних фотографій. У понеділок президент Росії Володимир Путін прийняв канцлера Австрії Карла Нехаммера у своїй заміській резиденції у підмосковному Ново-Огарьові. З ініціативи Австрії, як наголосили у Кремлі. Розмова тривала близько години і, за словами федерального канцлера Нехаммера, була «дуже прямою, відкритою та жорсткою». Поїздка була йому «боргом». Він хотів не залишити каменю на камені, щоб покласти край війні. Однак після зустрічі Нехаммер заявив на прес-конференції, що розмова “загалом не залишила у нього позитивних вражень”.

Путін не дав коментарів одразу після зустрічі. Прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков заздалегідь заявив, що крім України обговорюватимуться і постачання газу, «оскільки тема є дуже актуальною для австрійської сторони». Нехаммер повідомив, що він сказав Путіну «недвозначно», що існуючі санкції ЄС залишаться і будуть жорсткішими доти, доки в Україні помиратимуть люди. Його найважливішим посланням було «про те, що ця війна має нарешті закінчитись».

Інші до Нехаммера вже зверталися до президента Росії із цим повідомленням. Президент Франції Еммануель Макрон та президент Туреччини Реджеп Ердоган, серед інших, нещодавно намагалися виступити посередниками у війні в Україні. Поки що на Москву це не справило враження. Навпаки, кровопролиття посилилося. Тепер також очікується новий наступ.

Колонка: «Компроміс із розпалювачем війни?»

Незрозуміло, чи допоможе місія Карла Нехаммера Україні. Проте зрозуміло, що вона допомагає Путіну.

У світі міжнародних держав не можна вибирати собі співрозмовника, і навіть таку фігуру, як Володимир Путін, якому, безперечно, краще було б сидіти в камері військових злочинців у Гаазі, ніж у Кремлі, треба прийняти як реальність. І, отже, також як співрозмовника. Незалежно від цього, є багато вказівок на те, що поїздка канцлера Карла Нехаммера до Москви була заснована на непорозумінні. А саме, на нерозумінні того, що маєш справу з деспотом, який збрехав усьому світу, що без потреби розв’язав злочинну агресивну війну, чия артилерія перетворює на руїни цілі житлові масиви, що вбиває і гвалтує в окупованій країні, який вбиває молодь своєї країни, що миритися з масовими загибеллю мирних жителів, місяцями недоступного для раціональних і навіть людських аргументів – ось із таким деспотом можна розумно розмовляти.

За словами Нехаммера, він дав зрозуміти російському президентові та воєначальнику, що «ця війна має припинитися», що бойові дії мають бути зупинені, а гуманітарні коридори мають бути створені, і що санкції триватимуть.

буде «поки що люди помирають в Україні». Ці аргументи, безперечно, справили б враження на розумного державного діяча. Але Володимир Путін не є розумним державним діячем, інакше він не став би безглуздо розстрілювати європейський світопорядок.

Тож незрозуміло, чи допоможе місія Нехаммера Україні. Проте зрозуміло, що вона допомагає Путіну. Деспот може показати своєму народу, що він все ще улюблений та популярний державний діяч. І він може показати ЄС, що канали зв’язку між Європою та Москвою аж ніяк не мертві. Крім того, виникає питання, в чому могло полягати можливий успіх миротворчої місії. Можна виключити, що Путін беззастережно покінчив би з війною через умовляння Нехаммера. Будь-який інший результат, наприклад, «компромісне рішення», був би зрадою України. З такою людиною, як Путін, не може бути жодних компромісів. Аргументом на користь подорожі Нехаммера може бути те, що ніхто не мав кращої ідеї. Але це не означає, що ідея Нехаммера справді хороша.

Видання «Vorarlberger Nachrichten». Заголовок: «Нехаммер із Путіним: «Не дуже позитивне враження»

Канцлер став першим високопоставленим європейським політиком, котрий відвідав Москву з початку війни.

МОСКВА Канцлер Карл Нехаммер (ÖVP) зустрівся з президентом Росії Володимиром Путіним неподалік Москви у понеділок для переговорів, які тривали близько години. Нехаммер говорив про військові злочини у Бучі та інших місцях. Путін «говорив про логіку війни», але висловив зацікавленість у продовженні переговорів у Стамбулі.

Італія. Газета «La Stampa», вийшла с заголовком: «Путін – ЄС: Я не зупинюся».

Фото: «Кінець Маріуполя».

Нідерланди. Видання «deVolkskrant»

Заголовок: «Навіть говорити про мир стало неможливо»

Вихід з конфлікту в Україні стає невидимим, оскільки звірства в Україні посилюються. Канцлер Австрії Нехаммер також не зміг подолати розрив між російським лідером і президентом України Володимиром Зеленським під час зустрічі з Володимиром Путіним у понеділок. Як мирні переговори можуть бути успішними? «Будьте стратегічно чуйними».

Анонс матеріалу: «Генерал Дворніков, «М’ясник Сирії», від якого можна очікувати чергового витка злочинів і жорстокості»

Газета «Trouw»: «Дипломатія і тиск. Брюссель обмірковує та зважує санкції,

Відень сьогодні намагається бути будівельником мостів»

Словаччина. Газета «Denník N». Заголовок: «Що може зробити система С-300, яку ми подарували Україні, і що «Патріот», який зараз захищає наше небо. Порівняння явно краще для більш сучасних і ефективних Патріотів. ХТО КРАЩИЙ? С-300 АБО ПАТРІОТ».

Анонс матеріалу: «Олександр Дулеба був із прем’єр-міністром Гегером у Києві, з президентом Зеленським також у Бучи: «Це була велика школа»

Іспанія. Газета «ARA». Підпис під фото: «Через війну Україна втратить 45% ВВП. Поки російський наступ продовжує спустошувати міста на місцях, Світовий банк вчора оприлюднив свої оцінки, згідно з якими вторгнення знищить майже половину української економіки та 11,2% економіки Росії».

Видання «La Vanguardia» – «Місто Маріуполь, готове впасти перед настанням російської армії».

КИЇВ. Останні захисники українського міста Маріуполя вчора передали найближчий до прощального листа лист, який критикує їхній уряд, відчайдушний і героїчний перед «останньою битвою», яку вони вважають програною. Проросійські ополченці заявили, що взяли порт під контроль.

Ісландія. Газета «Morgunbladid» – «Песимістично налаштований щодо результатів переговорів». ЄС надасть Україні додаткову допомогу.

Канцлер Австрії Карл Нехаммер заявив учора, що він песимістично налаштований щодо того, що під час війни в Україні можна домовитися про мир після зустрічі з президентом Росії Володимиром Путіним у Москві вчора.

Після зустрічі Нехаммер заявив, що Путін сприйняв «логіку війни» і тому вважає, що переговори між Україною та Росією мають мало шансів на успіх. «Тому що мирні переговори завжди займають багато часу, тоді як логіка війни говорить: «Не витрачайте занадто багато часу і йдіть прямо в бій», — сказав Нехаммер на прес-конференції.            Міністри закордонних справ Європейського Союзу зустрілися вчора в Люксембурзі, щоб обговорити подальші санкції. Жозеп Боррель, верховний представник ЄС із зовнішньої політики, сказав, що ні про що не може бути й мови, і що було б хорошою ідеєю ввести торговельні санкції на торгівлю російською нафтою та природним газом.

Однак на зустрічі такого рішення не було прийнято, а натомість міністри погодилися додати 500 мільйонів євро, або майже 70 мільярдів ісландських крон, на військову допомогу українцям. Перед цим союз погодився направити близько мільярда євро такої допомоги.

Підпис під фото: «Песимістичний Карл Нехаммер на прес-конференції в Москві».

Ірландія, видання «TheIrishTimes», заголовок головного матеріалу: «Зеленський заявив, що в Маріуполі вбито десятки тисяч людей».

Україна готується до великого наступу московських військ на сході Донбасу, де за словами її президента Володимира Зеленського, десятки тисяч людей загинули внаслідок російських бомбардувань обложеного Маріуполя.

Дипломатія, спрямована на припинення російського вторгнення, вчора не просунулася вперед, оскільки Москва заявила, що не припинятиме військових операцій, щоб полегшити майбутні мирні переговори, а канцлер Австрії не отримав «оптимістичного враження» від зустрічі з президентом Росії Володимиром Путіним.

Гуманітарні агенції також побоюються, що битва за Донбас призведе до ще одного напливу переміщених осіб по всій Україні в напрямку Європейського Союзу, що посилить кризу, яка вже змусила близько чверті довоєнного населення країни, що становила 42 мільйони людей, залишити свої будинки.

«Росія готує черговий наступ. В надії таки зламати наш національний опір», — заявив учора Зеленський про події на Донбасі.

«Найгірша ситуація в Маріуполі, у нашому південному портовому місті, яке з 1 березня блоковано російськими військами… Маріуполь зруйновано. Є десятки тисяч загиблих. Але навіть незважаючи на це, росіяни не припиняють наступу. Вони хочуть зробити Маріуполь демонстративно зруйнованим містом», – сказав він у відеозверненні до парламенту Південної Кореї.

Москва стверджує, що хоче демілітаризувати та «денацифікувати» Україну, прозахідну демократію, але вчора міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що «спеціальна військова операція» була спрямована на те, щоб зупинити «безрозсудну експансію та безрозсудний курс Заходу на повне панування у міжнародній арені».

Канцлер Австрії Карл Нехаммер заявив учора, що він

«дуже прямі, відкриті та жорсткі» переговори з Путіним. «У мене взагалі немає оптимістичного враження… від цієї розмови із президентом Путіним. Наступ [на сході України], очевидно, готується в масових масштабах», – сказав Нехаммер після переговорів під Москвою.

Тим часом учора ввечері відбулося засідання уряду, на якому обговорювалися заходи щодо боротьби зі зростанням цін на енергоносії та зростанням інфляції, спричиненим вторгненням в Україну.

Домогосподарства отримають додаткову тритижневу виплату допомоги на паливо у розмірі 99 єн одноразово, тоді як ПДВ на газ та електроенергію, схоже, буде тимчасово знижено з 13,5% до 9% відповідно до планів, які мають бути доведені до Кабміну. Заходи щодо пільгового палива отримають близько 370 000 осіб

Підпис під фото: «Російський солдат патрулює вулицю у Волновасі у самопроголошеній Донецькій Народній Республіці».

Німеччина. Газета «FAZ». Підпис під фото: «Місто як цвинтар: придорожні могили у Маріуполі

Колонка зліва: «FDP попереджає про візит Шольца до Києва».

БЕРЛІН. Канцлер Олаф Шольц зазнає дедалі більшої критики за те, що він не їздив до Києва з того часу, як Росія вторглася в Україну. Згідно з голосами зі Спілки, перші політики у коаліції світлофора тепер попереджають про таку поїздку. Генеральний секретар Біжан Джір-Сараї заявив у понеділок в ефірі n-tv: “Особисто я був би радий, якби канцлер приїхав до Києва”. Нещодавно Київ відвідали прем’єр-міністр Великобританії Борис Джонсон і канцлер Австрії Карл Нехаммер. Заступник офіційного представника уряду Крістіан Хоффманн заявила у понеділок про можливу поїздку Шольца: «Я б оголосила про це, якби був конкретний план».

Нехаммер сказав після зустрічі: “Це не дружній візит”. Для нього розмова з Путіним після візиту до Києва була обов’язком «у зв’язку з необхідністю не залишати каміння на камені». Це було «дуже прямо, відкрито та жорстко».

Видання «Der Tagesspiegel»– «Жіноча війна Щонайменше 30 000 жінок служать на українській стороні. У боротьбі з Росією вони важливі не тільки зі зброєю».

Колонка: «Бербок вимагає важкого озброєння для України»

Підзаголовок: «Більш конкретні плани нафтового ембарго проти Росії»

Міністр закордонних справ Анналена Бербок виступає за постачання важких озброєнь в Україну. «Україна потребує більше військової техніки — насамперед важкої зброї», — заявив зелений політик у понеділок у кулуарах зустрічі міністрів закордонних справ ЄС у Люксембурзі. Страшні образи та жахливий жах більш ніж ясно показали, що Україна, на яку напала Росія, потребувала додаткової військової підтримки, щоб мати можливість захистити себе. “Зараз не час для виправдання, зараз час творчості та прагматизму”, – підкреслив Бербок.

За словами президента Володимира Зеленського, десятки тисяч людей було вбито в Маріуполі, за який велися бої і який був значною мірою зруйнований з початку березня. У понеділок проросійські сепаратисти повідомили про захоплення міського порту.

Комісія ЄС, хоче запровадити жорсткіші санкції проти Кремля. За словами міністра закордонних справ Ірландії Саймона Ковені, Брюссель представить пропозицію щодо заборони імпорту російської нафти. “Зараз вони працюють над тим, щоб нафта стала частиною наступного пакету санкцій”, – сказав Ковені. Про це повідомила голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн. За оцінками аналітичного центру Bruegel, щодня в ЄС імпортується російська нафта на суму близько 450 мільйонів євро.

Газета «Badisches Tagblatt».

«ЄС хоче озброїти Україну ще більше. Баербок вимагає постачання важкого озброєння».

Менш як за сім тижнів після початку агресивної війни Росії проти України перший західний глава уряду в Москві спробував особисто вплинути на главу Кремля Володимира Путіна. Після зустрічі канцлер Австрії Карл Нехаммер сказав, що у нього «не надто оптимістичне враження».

Російська армія готує наступ на сході України. «Ця битва вестиметься люто.» Тому мирних жителів із оспорюваних районів доведеться доставляти у безпечне місце через гуманітарні коридори.

Надії у Євросоюзі на відчутні результати зустрічі й так були невеликі. Натомість ЄС хоче ще швидше доставити більше зброї Україні через очікуваний великий російський наступ на сході. Федеральний міністр закордонних справ Анналена Бербок (Зелені) вимагає від Німеччини також передати Києву важке озброєння. Канцлер Олаф Шольц (СДПН) хоче діяти лише в координації з партнерами з ЄС і не діяти самотужки.

Тяжке озброєння – це танки, винищувачі, військові кораблі або артилерійські гармати. Тим часом, Росія повідомила про знищення десятків військових об’єктів в Україні. Крім того, стверджується, що порт міста Маріуполя на південному сході, в якому ведуться запеклі бої, знаходиться під контролем Росії. До Польщі прибули ще тисячі біженців з України, але водночас тисячі людей повернулися.

Путін прийняв Нехаммера у президентській резиденції у Ново-Огареві Московської області. Найважливішим посланням канцлера було те, що ця війна має бути зупинена, тому що з обох боків залишилися лише ті, хто програв. «Переговори з президентом Путіним були дуже прямими, відкритими та жорсткими, – сказав Нехаммер. Австрія в ЄС, але не НАТО і зустріч була погоджена з главами ЄС та з Президентом України Володимиром Зелєнським.

Міністри закордонних справ ЄС домовилися в Люксембурзі збільшити спільну військову допомогу на 500 млн. євро до 1,5 млрд. євро, як заявив глава зовнішньополітичного відомства ЄС Жозеп Боррель. Війни зазвичай вирішуються не санкціями, а на полі бою, сказав іспанець.

Газета «Augsburger Allgemeine»

Заголовок: «Яку роль відіграє Німеччина в Україні?

Тиск на канцлера Шольца зростає – у його власній коаліції та населенні

Позиція Австрії щодо української кризи однозначна: країна політично нейтральна, а уряд підтримує гучними словами або навіть постачає зброю Києву. Тепер канцлер Карл Нехаммер зі всіх людей зустрів людину, яка розпочала війну у Східній Європі. У Москві консервативний політик консультувався з Володимиром Путіним — і таким чином став першим главою західного уряду, який побував у Кремлі з початку війни, — у суботу Нехаммер уже був у Києві. Цілі його поїздки — гуманітарні коридори, припинення вогню та повне розслідування воєнних злочинів. Він визнав, що поїздка до Москви була «ризикованою місією», від якої не можна очікувати великих чудес. І все ж таки його візит порушує питання, чому німецькі політики, які протягом багатьох років були одними з двігачів політики в регіоні, досі не займалися туристичною дипломатією.

Нещодавно прем’єр-міністр Великобританії Борис Джонсон і голова Комісії ЄС Урсула фон дер Ляйєн провели прямі переговори з президентом України Володимиром Зеленським у охопленому бойовими діями Києві. «Більше, ніж будь-коли, це буде важливою ознакою того, що провідний представник федерального уряду Олаф Шольц також поїде до України», — вимагає у Твіттері місцевий політик Аугсбурзького ХСС Фолькер Ульріх. Про це говорить посол України в Берліні Андрій Мельник. «Я вважаю, що це може бути сильним сигналом, коли канцлер приїде до Києва», — сказав він, водночас наголосивши, що Шольц не повинен приїжджати з порожніми руками. Мельник – “Це насамперед постачання танків”.

Крім того, у його власній коаліції на Шольца чиниться зростаючий тиск, аби він хоч би розширив підтримку України. “Україні потрібно більше військової техніки – насамперед важкої зброї”, – заявила федеральний міністр закордонних справ Анналена Бербок у кулуарах зустрічі міністрів закордонних справ ЄС у Люксембурзі. “Зараз не час відмовок, зараз час творчості та прагматизму”, – підкреслив зелений політик. Водночас, усередині її партії висловлювалися твердження, що Шольц насправді сповільнює поїздки до Києва, побоюючись, що це може порушити канал зв’язку з Москвою.

Надії на швидке припинення вогню в експертів нині й так невеликі. «Все частіше висловлюються сумніви щодо можливості укладання контрактів з Путіним і Лавровим, оскільки з усього попереднього досвіду вони без зазріння совісті розривають контракти і на одному подиху визнають іншу сторону у порушенні звинувачення», аналізує експерт з безпеки з Кіля Йоахім Краузе. “Основна проблема з Росією полягає в характері режиму, який довів себе до фашистської манії величі і, мабуть, неухильно працює над реалізацією своїх імперських планів: перегляд закінчення холодної війни на російських умовах”.

Багато німців незадоволені антикризовим управлінням федерального уряду. У репрезентативному опитуванні Civey для нашої редакції 51% опитаних дали негативну оцінку політиці в українській кризі. З іншого боку, 30 відсотків громадян Німеччини дають добрі оцінки світлофору. 19 відсотків не визначились. Найкраще свідчення походить від виборців СДПН та зелених — партій, які підтримують федерального канцлера та міністерство закордонних справ.

Данія. Газета «POLITIKEN»

Заголовок: «Данці підтримують додаткові санкції».

7 з 10 датчан підтримують найсуворіші санкції проти Росії, хоча зростання цін завдає шкоди приватній економіці. Міністр закордонних справ Данії задоволений.

Видання «Morgenavisen Jyllands-Posten»

«У братській могилі лежали його двоюрідний брат та мер».

Трагедія війни дуже близько зіткнулася з Леонідом Даценком, коли він знайшов у селі Мотижин убитих та кинутих у братську могилу свого двоюрідного брата, дружину, яка була мером міста, та їхнього дорослого сина.

Підпис під фото: «У Києві JyllandsPosten зустрівся з Леонідом Даценком, члени сім’ї якого є серед цивільних жертв, знайдених на вулицях і в братських могилах після виведення російських військ».

Швеція. видання «EXPRESSEN»: Заголовок на першій шпальти: «6 вагомих причин приєднатися»

НАТО: РИЗИКИ, ЗЛОВЖИВАННЯ, ГАРАНТІЇ

Ізраіль. «HAARETZ». «’Постріл у потилицю’: українці розповідають про страти»

МАКАРІВ, Україна. На в’їзді в місто Макарів на захід від Києва дах церкви поцяткований воронками, а всередині лежать купи битого скла та уламки штукатурки. Усього трьома днями раніше священик Богдан Лисиченко повернувся до себе додому до сусіднього села, а потім до зруйнованого храму.

“Спочатку треба закінчити виносити всі реліквії, тому що все промокло”, – каже він як ні в чому не бувало. «Тоді ми розпочнемо ремонт. Потім ми повинні запечатати вікна, тому що багато священних судин було вкрадено. Можливо, ми їх знайдемо, хто знає. Ніхто не знає, хто їх узяв, можливо, наші люди». За словами мера Макарова Вадима Токаря, на даний момент у місті та його околицях виявлено 132 тіла розстріляних. Він каже, що більшість жертв було застрелено на дорозі, коли вони намагалися втекти, і всі тіла були доставлені до моргів для розтину. Вилучено ще 16 тіл, у тому числі двох дітей.

Свідчення продовжують надходити, тому масштаби таких розстрілів мирних жителів під час присутності росіян у Макарові минулого місяця поки що не можуть бути перевірені.

«Ми наклеїли там наклейки з написом «діти» та повісили білі прапори», — каже Іванка Стефаненко, яка в середині березня втекла з чоловіком та 7-річною донькою. При спробі втечі вони зіткнулися з росіянами.

«Вони стріляли в колону, яка їхала поперед нас, — каже вона. «Вони також стріляли в людей, які стояли біля магазину».

Підпис під фото: «Наталія Пономаренко збирає свої речі, коли намагається повернутися до свого села поблизу Макарова в неділю»

Туреччина. «DAILYSABAH»

«Російські сили масово готуються до наступу на сході України»

Президент України Зеленський заявив, що російські військові готуються до нового наступу на сході України, а Кремль заявив, що не припинятиме своєї військової операції в країні для подальших мирних переговорів.

США і Канада

«WSJ» два заголовка:

«Україна закликає до додаткової допомоги напередодні боїв на сході».

«Головний банкір Росії скасовує свою роботу. Ельвіра Набіулліна прагнула налагодження глобальних зв’язків. Її нове завдання – захист економіки від санкцій».

«The New York Times». Фото: «Похорон у понеділок в Ірпені, Україна. Очікується, що президент Росії Володимир Путін віддасть наказ про великомасштабний наступ на сході».

Три матеріали:

  • «РОЗМОВА З ПУТІНИМ ПОГЛУБЛЯЄ СТРАХ СИЛЬНИХ НАПАДІВ»

Канцлер Австрії заявила, що лідер відкидає жорстокість, оскільки він націлений на Донбас

  • «Дебати в США про використання Гаазького суду для розслідування російських звірств»

«Балети, бари та страх перед бомбою: Львів вчиться жити з війною»

Видання «LosAngelesTimes». Заголовок основного матеріалу: «Чому Путін так вчинив із нами?» Після бомбардування чернігівці виходять із притулку на пекельну сцену.

Фото 1: «Скорботні люди збираються на похорон 12-річної Вероніки Куц, яка загинула внаслідок бомбардування Росією Чернігівської області України. За словами одного чиновника, там було вбито до 1000 мирних жителів, але кількість загиблих досі підраховується».

Фото 2: «НА СХОДІ українські війська за добу відбили сім атак російських військ у Луганській області, вище і в Донецьку, повідомив військовий представник».

Заголовок: «УКРАЇНА ГОТУЄТЬСЯ ДО НОВОГО РОСІЙСЬКОГО штурму

Західні чиновники очікують більш жорстоких нападів на мирних жителів у наступному наступі»

Канада. «Остання битва Маріуполя»- газета «NATIONAL».

Підпис під фото: ««Це не місто мучеників. Це місто бійців», – сказав у понеділок капітан українського полку з бункера в обложеному портовому місті Маріуполь»

Азия

Японія, газета «The Japan Times»
«Японія зіткнулася із зустрічним вітром у Південно-Східній Азії через санкції проти Росії».

Японія, яка йде в ногу зі Сполученими Штатами та європейськими країнами у збереженні жорстких санкцій проти Росії за її вторгнення в Україну, також хоче, щоб країни Південно-Східної Азії приєдналися до зусиль, щоб посилити тиск і не дати Москві знайти лазівки, які дозволять це для обходу каральних заходів.
Але завдання розгорнути єдиний фронт проти Росії виявляється складним, оскільки деякі країни Південно-Східної Азії традиційно мають міцні стосунки з Москвою. У суботу в Токіо Японія та Філіппіни, член Асоціації держав Південно-Східної Азії, провели перші переговори з питань безпеки у форматі «два плюс два» між своїми міністрами закордонних справ та оборони.
За українською кризою міністри заявили в спільній заяві, що вони «поділяють думку про те, що агресія проти держави-члена ООН, яка зазіхає на її суверенітет і територіальну цілісність, є серйозним порушенням міжнародного права, що забороняє застосування сили і є серйозним порушенням Статуту ООН». . Але в заяві не згадується Росія і не торкаються санкцій проти нації.
Серед 10 країн АСЕАН В’єтнам та Лаос, обидві соціалістичні країни мають тісні відносини з Росією. На екстреному засіданні Генеральної Асамблеї ООН у четвер у Нью-Йорку більшістю голосів було прийнято резолюцію про припинення членства Росії в Раді ООН з прав людини за підтримки понад 90 країн, включаючи Японію, США, Великобританію. та Франція. Але В’єтнам та Лаос були серед приблизно 20 країн, які проголосували проти.
АСЕАН загалом також хоче займати рішучу позицію щодо Росії.
У спільній заяві, опублікованій 3 березня, міністри закордонних справ країн-членів АСЕАН закликали до припинення вогню у війні в Україні, але уникали прямих посилань на Росію.
Після цього лише Сінгапур наважився на санкції проти Москви.
Прем’єр-міністр Фуміо Кісіда та його камбоджійський колега Хун Сен закликали до «негайного припинення застосування сили та виведення збройних сил з території України» у спільній заяві, опублікованій після їхньої зустрічі у Пномпені у березні. Але Росію у заяві не названо.
Представник міністерства закордонних справ сказав: «Країни Південно-Східної Азії не сильні. Оскільки резолюцію Ради Безпеки ООН (проти Росії) не було прийнято, їм важко запровадити санкції проти Росії».
“У кожної країни свої обставини, тому ми не можемо змусити їх запровадити санкції”, – сказав високопосадовець міністерства.
Масахіса Сато, голова відділу закордонних справ правлячої Ліберально-демократичної партії, закликав уряд старанно працювати, щоб не допустити, щоб Азія надала Росії лазівки у санкціях.
На засіданні парламенту 1 квітня Кішида заявив, що уряд продовжуватиме закликати азіатські країни зайняти жорстку позицію щодо Росії. Але з того часу жодних серйозних зрушень зроблено не було.
Адміністрація Кишиди щосили намагається вирішити це питання перед сильним тиском з боку правлячої партії.

Подготував Сергій ЧЕРНЯВСЬКИЙ

Актуальна інформація ЗА Одесу у нашому Telegram каналі! Новини, фоторепортажі та історични факти про Одесу.
Читайте нас у Viber! На каналі «Комуналка» розповідаємо про комунальні платежі, тарифи, пільги та субсидії.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Висловіть вашу думку. Це важливо.
Ще за темою
Всі новини
Вибір редакції
Повідомити про помилку
Текст, який буде надіслано нашим редакторам: