Ключові моменти:
- 83 вагони з молдовським зерном близько місяця не можуть розвантажити в порту Рені на Одещині.
- За простій уже нарахували близько $40,5 тисячі, а сума щодня зростає.
- Загалом у Рені можуть бути заблоковані понад 100 вагонів CFM.
- Причина — безпекові ризики: частина судновласників відмовляється заходити до Рені або змінює маршрути.
- Молдовські зернотрейдери просять «Залізницю Молдови» переглянути підхід до оплати простою у таких ситуаціях.
- Бізнес пропонує створити окремий механізм для випадків, коли затримка вагонів спричинена воєнними обставинами, а не діями трейдера.
Трейдери вже мають заплатити $40,5 тисячі
У порту Рені Одеської області близько місяця простоюють десятки вагонів із молдовським зерном. Через неможливість розвантажити їх трейдери вже отримали значні витрати за простій і закликають державне підприємство «Залізниця Молдови» (CFM) переглянути підхід до нарахування плати.
Молдовські трейдери запропонували знайти економічно обґрунтований механізм оплати простою вагонів, які залишаються заблокованими в українському порту.
За даними Agrocereale, лише у двох компаній в Рені близько місяця не можуть розвантажити 83 вагони. Станом на 9 вересня сума нарахованої плати за їхній простій становила близько 40,5 тисячі доларів США та продовжувала зростати щодня.
В асоціації зазначають, що аналогічна ситуація виникла й у інших експортерів. Загалом, за словами виконавчого директора Agrocereale Юріє Ріжі, у Рені можуть залишатися заблокованими понад 100 вагонів CFM із зерновими вантажами.
Проте причиною проблеми Agrocereale називає безпекову ситуацію на півдні України. За інформацією, яку асоціація отримала від учасників ринку, частина судновласників відмовляється направляти судна до Рені або змінює їхній маршрут на інші порти. Якщо судна немає біля причалу, зерно з вагонів неможливо вивантажити.
При цьому оперативно звільнити вагони та повернути їх до Молдови для відповідних вантажів наразі немає реальної альтернативи.
Agrocereale не вимагає автоматично скасувати всі платежі за простій вагонів. Натомість асоціація пропонує розділити ситуації, коли затримка виникає з вини оператора, і випадки, спричинені зовнішніми обставинами, на які експортер не може вплинути.
Йдеться про технічний діалог між CFM та компаніями, які опинилися в такій ситуації, а також створення зрозумілого механізму розподілу додаткових витрат.
В Інституті Дунайських досліджень наголошують, що проблема в Рені вже виходить за межі звичайного комерційного спору щодо плати за користування вагонами.
За оцінкою Інституту, у такій ситуації зовнішній безпековий ризик фактично перетворюється на прямі фінансові втрати конкретного експортера.
Чому це важливо для порту Рені
Варто зазначити, що Рені відіграє важливу роль не лише в українській, а й у молдовській експортній логістиці. Тому ситуація з вагонами демонструє ширшу проблему роботи Дунайського коридору в умовах війни.
В ІДД вважають, що замість разових винятків для окремих компаній необхідний прозорий кризовий механізм для міжнародних перевезень через Дунай. Серед можливих рішень називають диференціацію причин простою, документальне підтвердження незалежних від вантажовласника обставин, можливість відстрочення або часткового коригування платежів, а також погоджений порядок дій перевізника і трейдера у випадку тривалого блокування вантажу.
Такий механізм може бути важливим і для самої CFM, адже тривале вилучення десятків вагонів з обороту знижує пропускну спроможність молдовської залізниці. Водночас непередбачені витрати роблять дунайський маршрут менш привабливим для експортерів.
Нинішня ситуація в Рені показує, що стійкість Дунайського коридору залежить не лише від портових потужностей, залізниці та наявності суден. Важливу роль відіграє також те, як між портами, перевізниками, судновласниками та вантажовідправниками розподіляються ризики, пов’язані з війною.
Відповідно без чітких правил безпекове блокування одного елемента логістичного ланцюга може перетворитися на фінансові втрати для всіх його учасників.
Нагадаємо, ціни на пшеницю у світі піднялися до найвищого рівня за три роки.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
«Це грабіж»: чому аграрії Одещини не можуть продати врожай зерна
