Новини Одеси та Одеської області

Перші шпальти світових ЗМІ про війну в Україні: 13 квітня

Перші шпальти світових ЗМІ про війну в Україні: 13 квітня

З моменту вторгнення Російської Федерації в Україну 24 лютого 2022 року наша країна вже півтора місяці не сходить з перших шпальт провідних світових газет.

Газети Британії та Шотландії

«The Times» повідомляє, що Росія намагається створити сили, які вп’ятеро перевершили чисельність українських військ для «вирішальної битви» у східному Донбасі.

Газета «I» повідомляє про те, що вона описує як «гонку за з’ясуванням того, чи застосовувала Росія хімічну зброю» в Україні.

«The Financial Times». У редакційній статті визнається, що це «далеко від ідеального» часу для змін у Великій Британії, але говориться, що уряд не може зберегти свою легітимність, якщо він не дотримується законів, які він наклав на своїх громадян. У ньому стверджується, що швидкий конкурс на нового лідера Торі дозволить уряду перегрупуватися та зосередитись на Україні.

А «Daily Mail» критикує тих, хто закликає до відставки прем’єр-міністра, питаючи: “Хіба вони не знають, що йде війна?” Газета повідомляє, що містер Джонсон був присутній на святкуванні дня народження протягом дев’яти хвилин і що його святковий торт ніколи не залишав коробку Tupperware. На сторінці також є фотографія російських солдатів в українському місті Маріпуол, на якій йдеться, що до мирних жителів там належать «без пощади»

Шотландія. Газета «The Herald» робить анонс матеріалу на першій шпальти «Бунтівники з метою. Ми не допоможемо Україні, якщо зараз скинемо нашого прем’єр-міністра».

 

Європа

Австрія. Газета: «Der Standard», підпис під фото: «У вівторок глава Кремля Володимир Путін відвідав космодром Східний, приблизно в 5500 кілометрах від Москви на сході Росії. Рівно через 61 рік після того, як Юрій Гагарін став першою людиною, яка полетіла в космос, Путін використав зовнішність для

Жест непримиренності: Росія не буде ізольована або стримана Заходом. Путін вказав на космічну програму радянських часів як на доказ того, що його країна може прогресувати навіть у найскладніших умовах.».

Головний матеріал: «Майже дві третини українських дітей тікають»

Підзаголовок: Попередження про торгівлю людьми. Повідомлення про застосування хімічної зброї.

Київ/Нью-Йорк – Війна в Україні “продовжує бути кошмаром” для дітей, заявив у вівторок координатор екстреної допомоги дитячого фонду ООН Unicef ​​Мануель Фонтейн після повернення із зони бойових дій. Щонайменше 142 дитини було вбито з того часу, як російські війська вторглися до сусідньої країни трохи більше семи тижнів тому. Насправді, за словами Фонтейна, число, ймовірно, є набагато вищим.

Майже дві третини всіх українських дітей були змушені покинути свої будинки через бойові дії, багато з яких бігли за кордон. Половина з третини, що залишилася, зараз страждає від голоду через катастрофічну ситуацію з поставками в Україні, повідомив ЮНІСЕФ в ефірі.

Понад 4,5 мільйона людей бігли за кордон з початку агресивної війни з Росією 24 лютого, близько 90 відсотків з них жінки та діти. Ще сім мільйонів людей було переміщено всередині країни. Жінки найбільше ризикують стати жертвами торгівлі людьми під час втечі. В Австрії поки що не відомо жодного випадку.

Тим часом бої між російськими окупантами та українською армією тривали з неослабною інтенсивністю. Про нові атаки повідомлялося у вівторок, особливо на сході країни.

У Маріуполі, портовому місті на Азовському морі, яке вже кілька тижнів перебуває в облозі, українські підрозділи вперше повідомили про застосування російськими підрозділами бойових отруйних речовин. Незалежна перевірка наразі неможлива через масовані обстріли. Міністерство оборони Великобританії оголосило про рішучу відповідь Заходу, якщо звинувачення на адресу Москви підтвердяться.

Тим часом, президент Росії Володимир Путін під час відвідування космодрому на сході країни заявив, що розпочата ним «спецоперація» досягне всіх поставлених цілей.

Канцлер Карл Нехаммер (ÖVP) має звітувати перед Федеральним президентом про свій візит до Путіна. Це вибухонебезпечно, тому що ходять чутки, що Олександр Ван дер Беллен не був присвячений планам поїздки до Росії.

Газета «KURIER». Заголовок анонс: «Візит Штайнмайєра в Україну зірвався. Президента Німеччини не прийняли, а канцлера Шольца запросили до Києва».

 

Газета «Kleine Zeitung». Заголовок над малюнком: «Як австрійський канцлер заново привернув увагу до себе». Канцлер Карл Нехаммер потрапив у міжнародні заголовки своїм дуже несподіваним візитом до Путіна. Два незвичайні радники тягнули за ниточки: колишній головний редактор газети Bild і дружина канцлера».

Італія. Газета «La Stampa», вийшла с заголовком: «Зеленський: зупиніть путінський газ».

Фото: «Від бомб до квітів».

Нідерланди. Видання «AD»

Заголовок: «Маріуполь готується.

Відрізані від усіх зручностей жителі Маріуполя намагаються вижити у своєму зруйнованому місті. Ситуація з кожною годиною стає все важчою, і наближається вирішальна битва з росіянами».

Газета «Het Financieele Dagblad»: «Російський “цигарковий король” “припаркував” 1 млрд євро в Нідерландах».

Олігарх із чорного списку може стати великим видобуванням у полюванні за «неправильними» російськими грошима

Російський олігарх і тютюновий магнат Ігор Кесаєв, який минулої п’ятниці потрапив до європейського список санкцій, розмістив свої активи приблизно на 1 мільярд євро в голландських BV. Таким чином, Кесаєв, який також виробляє зброю для російської армії, є можливим видобуванням голландського полювання на «неправильні» російські гроші. Проте сумнівно, що майно Кесаєва може бути заморожене.

Кесаєв (55 років) – засновник та співвласник компанії “Мегаполіс Дистриб’юшн”. Згідно з останніми даними Торгової палати, ця компанія, що базується в Гаазі, має річний оборот у розмірі 10 мільярдів євро від продажу цигарок, пива, кави, батарейок та презервативів. Росіянин також є великим акціонером збройового заводу імені Дегтярьова, який постачає ракетні установки, кулемети та інше озброєння для російської армії. Кесаєв також має зв’язки із фондом для колишніх агентів російської служби безпеки ФСБ.

Через шість тижнів після введення масивного пакету західних санкцій проти Росії уряд Нідерландів щосили намагається взяти під контроль десятки мільярдів російських олігархів і компаній, що базуються в Нідерландах. На сьогоднішній день Нідерланди заморозили лише 516 мільйонів євро, через що міністр Вопке Хекстра зазнав різкої критики з боку Палати представників. Потім Хукстра призначив колишнього міністра Стефа Блока, який як національний координатор повинен забезпечити суворе дотримання санкцій. Цей Ігор Кесаєв також є великим акціонером збройового заводу, який постачає ракетні установки для російської армії. Минулого тижня депутати від різних партій поставили десятки питань щодо стану справ.

Голландський директор Megapolis Distribution повідомляє електронною поштою, що Кесаєв не має контрольного пакета акцій компанії і що він пішов із наглядової ради 11 квітня. Директор не сказав, чи володіє Кесаєв контрольним пакетом акцій двох інших голландських компаній. Ці компанії включають дистриб’юторську діяльність у Казахстані та міноритарну частку Кесаєва групи «Мегаполіс» з активами у сумі 1 мільярд євро. Останні дані відносяться до кінця 2020 року.

Якщо Кесаєв все ще має контроль над цим, за словами юриста щодо санкцій Іво Амара, він майже нічого не може зробити з цими компаніями. «Нічого не може бути продано, всі банківські рахунки мають бути заморожені, а директорам навіть не дозволяється платити собі зарплату».

На запитання, чи є в полі зору координатора санкцій Стефа Блоку «Мегаполіс», його прес-секретар учора не зміг дати прямої відповіді. Орган нагляду De Nederlandsche Bank не коментує окремі випадки. Банки та трастові офіси, що надають послуги компаніям підсанкційних осіб, повинні повідомляти про це. У випадку з голландськими компаніями «Мегаполіс» неясно, хто і де повинен звітувати, бо трастовий офіс не задіяний.

“В принципі, вживання необхідних заходів залежить від самої BV та її директорів”, – говорить Седрік Рінгаерт, професор міжнародного публічного права в Утрехті. «Зрештою вони повинні мати уявлення про те, хто зацікавлений у BV. На практиці, однак, не завжди легко з’ясувати, хто насправді має інтерес як кінцевий бенефіціарний власник (UBO)».

Словаччина. Газета «Denník N». Заголовок: «Що може зробити система С-300, яку ми подарували Україні, і що «Патріот», який зараз захищає наше небо. Порівняння явно краще для більш сучасних і ефективних Патріотів. ХТО КРАЩИЙ? С-300 АБО ПАТРІОТ».

Анонс матеріалу: «Олександр Дулеба був із прем’єр-міністром Гегером у Києві, з президентом Зеленським також у Бучи: «Це була велика школа»

Іспанія. Газета «ARA». Заголовок: «Путін попереджає, що перемир’я не буде, і санкції його не ізолюють».

Підзаголовок: Україна розслідує застосування хімзброї на Донбасі, що посилюється наступом. ОПЕК хітається але не збільшує видобуток нафти, незважаючи на тиск з боку ЄС та США.

Підпис під фото: РОСІЙСЬКА ВІЙСЬКА У МАРІУПОЛІ, Зруйнованому МІСТІ. Російський солдат у Маріупольському театрі, де внаслідок вибуху загинуло 300 людей. Місто ще не здалося».

Видання «La Vanguardia» – «Путін попереджає Захід, що ізолювати Росію йому не вдасться. Президент Росії стверджує, що вторгнення в Україну було неминучим, і бачить, що переговори в глухому куті.

Люксембург, Газета «Luxemburger Wort». Заголовок: «Війна чинить тиск на компанії».

«Закриття повітряного простору значно впливає на наші рейси», — каже Cargolux.

Напад Росії на Україну загострює економічні відносини між Росією та Європою. Багато міжнародних корпорацій та компаній з Люксембургу заморозили свій бізнес у Росії або навіть пішли звідти.

Виробник акумуляторних батарей Accumalux із Кокельшойєра вісім років тому відкрив завод на схід від Москви і не хоче звільняти своїх співробітників. Тим часом місцеві клієнти, такі як Renault, відвертаються від Росії, обтяжують бізнес. Навіть компанії, які фактично не мають бізнесу в Росії, безпосередньо страждають від війни: вантажні компанії, такі як Cargolux, більше не можуть використовувати російський повітряний простір – польоти в Азію займають більше часу і коштують значно дорожче. Тим часом, на своєму українському заводі у Кривому Розі ArcelorMittal частково відновила виробництво та перезапустила доменну піч для виробництва чавуну. На вимогу уряду України щоб економіка країни не зупинилася.

Підпис під фото: «На вимогу уряду України, компанія ArcelorMittal знову наростила виробництво на Криворізькому металургійному комбінаті».

Ще один матеріал: «Путін впевнений у перемозі. Велика російська атака на сході України неминуча».

Бельгія. Видання «DeMorgen». Хімічна атака в Україні: підозри, доказів поки немає».

Сполучені Штати та Велика Британія розслідують, чи здійснила Росія хімічну атаку в Україні. У підрозділі української армії стверджують, що в понеділок росіяни застосували отруйну речовину в обложеному Маріуполі.

Німеччина. Газета «FAZ». Підпис під фото: «На фото: Путін із Лукашенко (ліворуч) та голова Роскосмосу Рогозін на космодромі Східний».

Колонка справа: «Знак розбрату».

Поїздка федерального президента до Польщі завершилася погано: Штайнмаєру довелося взнати у Варшаві, що він не потрібен як гість у Києві.

Те, що мало стати «яскравою ознакою загальноєвропейської солідарності з Україною», стало пронизливим сигналом розладу та розчарування. Це не приходить із нізвідки. Посол України у Берліні давно відмовився від усіх дипломатичних форм, намагаючись переконати Німеччину надати ще більшу підтримку його країні у боротьбі з росіянами. Президент Зеленський також неодноразово закликав надати більше зброї своєї армії та посилити тиск на Путіна.

Берлін вагався в обох областях до війни і навіть після її початку. Тепер Київ змушує Штайнмайєра розплачуватись за це. З української точки зору це не стосується безневинних людей. Штайнмайєр не забув про своє проросійське минуле, хоча й визнав невірну оцінку щодо Путіна. Відмова також показує рівень втрати репутації Берліна у Східній Європі. У своїй політиці щодо Росії Німеччина надто мало прислухалася до своїх союзників і замало враховувала їхні інтереси. «Північний потік — 2», мільярдні руїни на дні Балтійського моря, залишиться пам’ятником помилок урядів Шредера та Меркель, доки не впаде. І Штайнмайєр, мабуть, ніколи не позбавиться своєї репутації на Сході, людини, яка зрозуміла Росію.

Однак оголошувати його небажаним гостем було не наймудрішим рішенням. Це не робить візит Шольця до Києва ймовірнішим. З цієї образи Путін почерпне надію на те, що у стані його супротивників з’являться перші тріщини. За всієї співчуття до безвихідного становища українців, будь-хто, хто має такий ворог, як Путін, не повинен добровільно напружувати свої стосунки з друзями, особливо з їхнім найбільшим фінансистом.

Головний матеріал: «Україна відкидає візит Штайнмайєра».

Федеральний президент: Не був запрошений до Києва / Путін бачить себе у боротьбі зі США

ВАРШАВА/БЕРЛІН. Українське керівництво відкинуло візит федерального президента Франка-Вальтера Штайнмаєра до Києва. В останні кілька днів президент Польщі Анджей Дуда запропонував їм вирушити до української столиці разом із президентами Литви, Латвії та Естонії, «щоб відправити та встановити сильний знак загальноєвропейської солідарності з Україною», — заявив Штайнмаєр у вівторок під час візиту до Варшави. “Я був готовий до цього. Але очевидно — і я мушу визнати — це не було потрібно в Києві». В Україні Штайнмайєра критикують за те, що він виступав за будівництво російського газопроводу «Північний потік — 2» незадовго до війни. Тому посол України У Берліні Андрій Мельник неодноразово різко критикував федерального президента Штайнмайєр нещодавно публічно визнав, що було помилкою висловлюватися проти попереджень зі Східної Європи про трубопровод, який Росія планує побудувати в обхід України для постачання газу до Європи. може бути повернення до нормального життя в Росії, однак у дискусії про припинення постачання російського газу він попередив, що держави ЄС не повинні нашкодити собі більше, ніж Росії санкціями, але він також закликав до жертв. .

Президент Росії Володимир Путін заявив, що в Україні – «США готові боротися з Росією до останнього українця». Але йдеться про кінець «монополярного світу». На боці Росії білоруський правитель Олександр Лукашенко, який разом із Путіним відвідав космодром Східний у східному Приамур’ї. Путін звинуватив Київ у відмові від обіцянок на стамбульських переговорах та заявив, що продовжить свою «військову операцію»; що операція «йде за планом». Путін назвав бійню у Бучі під Києвом, яку приписують російським військовим, “фейком”.

Українська влада спочатку не підтвердила повідомлення в понеділок про можливу хімічну атаку Росії в Маріуполі. Заступник Міністра оборони України Ганна Маляр заявила, що вони перевіряють інформацію з обложеного міста. Можливо також, що війська використовували фосфорні боєприпаси.

Друга колонка справа: «Партнерство замість членства»

Історія ЄС – це також історія його розширення. Питання про нових членів, також із прицілом на Москву, виникло не лише з початком війни в Україні. У відповідь на кровожерливий імперіалізм Росії – Україна, Грузія та Молдова подали заявки на вступ. Хоча жодна з цих держав навіть віддалено не готова до членства, ЄС має відреагувати.

При цьому ЄС не повинен забувати про Західні Балкани, де шість держав мали так звану перспективу приєднання протягом двох десятиліть. Чорногорія веде переговори з ЄС десять років, а Сербія – вісім років. Сербська демократія у період регресувала. Туреччина навіть офіційно вела переговори про приєднання протягом 18 років і з того часу перетворилася з розумно функціонуючої демократії на автократію з тисячами політв’язнів.

Небагато залишилося від колись незаперечної перетворюючої сили процесу вступу до ЄС. Це з відсутністю довіри до процесу. Це, у свою чергу, пов’язано з тим, що є важливі аргументи проти прийому нових держав до ЄС. Два десятиліття тому нерідко вважалося, що ЄС якимось чином реформує свої внутрішні процеси прийняття рішень, наприклад, щоб мати змогу подолати принцип одностайності, який часто паралізує, особливо у зовнішньополітичних питаннях, не відлякуючи дрібних держав-членів. З того часу ЄС збільшився на 13 членів та скоротився на одного, але рішення немає.

Ось чому застереження президента Франції Макрона застосовні незалежно від його особи та посади: ЄС, навіть із 27 державами-членами, навряд чи здатний приймати зовнішньополітичні рішення — як це має бути з 30 чи 35 членами та комісарами? Не виключено, що російська загроза дозволить провести реформи в цьому питанні, які ще недавно здавались немислимими. Однак, доки це не так, імпульс обіцяти «європейську перспективу», включаючи подальше членство в ЄС України, Молдови та Грузії після балканських держав, загрожує обернутися розчаруванням та огидою, чого хотілося б уникнути.

Існують розумні способи спільної роботи значно нижчі за поріг повноправного членства. Будь-хто, хто розпитає бізнес-кола на Балканах, виявить, що від ідеї повноправного членства там уже давно відмовилися. Насамперед на європейському внутрішньому ринку з його чотирма стовпами – вільним рухом людей, товарів, капіталу та послуг. Доступ до цих привілеїв мав би величезні наслідки для Західних Балкан, населення яких становить майже половину населення Польщі. Для людей і компаній це було б так, якби вони жили і діяли в ЄС день у день. Водночас це не обтяжувало б ЄС політично, бо балканські держави мали б повну економічну участь, але не мали б власних комісарів та права вето у Брюсселі – як, до речі, Норвегія чи Ісландія, які відносяться до економічної зони, але не до економіці ЄС і до цінностей. Отже, приєднання до економічної зони буде можливим лише після того, як кандидати задовольнять «Копенгагенським критеріям», які також застосовуються до повноправного членства в ЄС. Необхідна не тільки функціонуюча ринкова економіка, яка не має олігархічних структур, а й незалежні інститути, такі як картильні бюро або статистичні органи. Правова держава з функціонуючим поділом влади та ефективним захистом меншин також буде частиною попередніх умов, які мають бути виконані. Тож це буде щось більше, ніж зона вільної торгівлі.

Приклад Молдови показує, що шлях до Європейського економічного простору може бути вигідним для Балкан та трьох колишніх радянських республік, які хочуть приєднатися. Невелика держава між Румунією та Україною підписала угоду про вільну торгівлю з ЄС у 2014 році. Це зробило вагомий внесок у те, що молдавська економіка змогла поступово звільнитися від жорсткої орієнтації на Росію. За економічним визволенням надійшло політичне визволення. Невипадково нещодавно Кишиневому вперше з 1991 року керує явно проєвропейський уряд.

Молдова може бути взірцем для наслідування. Тому що такий підхід користується в регіоні більшою довірою, ніж традиційні фрази про те, що колись буде повноправне членство. Принаймні на Балканах у це вже мало хто вірить, тож «європейська перспектива» більше не дає енергії для реформ.

Видання «Der Tagesspiegel» – «Чорне золото. Ціна на нафту падає, бензин теж знову дешевшає, але уряд все одно планує знижку на бак. Про сенс і безглуздя міри».

«Штайнмайєру не раді у Києві» – заголовок головного матеріалу.

Поїздка федерального президента в Україну зірвалася / Зростає підтримка доставки важких озброєнь

Берлін. Президент України Володимир Зеленський, мабуть, не хоче приймати Франка-Вальтера Штайнмаєра у Києві. Запланована поїздка Федерального президента до України зірвалася. В останні дні президент Польщі Анджей Дуда запропонував вирушити в українську столицю разом із главами прибалтійських держав Литви, Латвії та Естонії, «щоб надіслати сильний сигнал загальноєвропейської солідарності з Україною та встановити, — сказав Штайнмайєр під час візиту до Варшави. “Я був готовий до цього. Але очевидно — і я маю це взяти до уваги — у Києві цього не хотіли».

Визнав помилки у своїй політиці щодо Росії на попередніх посадах, включаючи прихильність до проекту газопроводу «Північний потік — 2».

Після відмови від цього візиту Україна запросила канцлера Олафа Шольца (СДПН). “Ми також повідомили, що мій президент та уряд були б дуже раді, якби канцлер Олаф Шольц відвідав Київ”, – сказав посол України в Берліні Андрій Мельник в ефірі ProSieben та Sat1. Візит має бути у тому, як Німеччина може допомогти важким озброєнням. “Мій президент з нетерпінням чекає на це”, – сказав Мельник. У коаліції «світлофора» зростає підтримка постачання важкого озброєння та танків в Україну. Слідом за федеральним міністром закордонних справ Анналеною Бербок (зелені) за цей крок у вівторок висловилися видні представники СДПН та ВДП. І призначений генеральний секретар ВДП Біжан Джір-Сараї, і керівник зелених Омід Нуріпур були переконані, що Німеччина має поставити важке озброєння. Голова комітету із закордонних справ Бундестагу Міхаель Рот (СДПН) наголосив на Deutschlandfunk, що Україна повинна мати можливість відвоювати території. Тільки так вона може вести переговори з Росією щодо «позиції сили».

Політик СДПН у вівторок вирушив до Західної України разом із головою Комітету оборони Марі-Агнес Штрак-Циммерманн (СвДП) та головою Європейського комітету Антоном Хофрайтером (Зелені). Там вони хотіли зустрітися із колегами-українськими парламентаріями. Штрак-Циммерман наперед розкритикував канцлера Олафа Шольца. Можливо, Шольц мав «сумніви» при подачі важкого озброєння, сказала вона в обговоренні «Шпігеля». Причиною є різні погляди на питання у СДПН. Раніше цього тижня Шольц висловив сумніви щодо вимог міністра закордонних справ Бербока щодо постачання важких озброєнь в Україну.

Такі експерти, як політолог Карло Масала, побоюються, що найближчим часом війна в Україні стане ще «бруднішою і жорсткішою». “Існує велика небезпека, що ми побачимо ще страшніші картини, як у Бучі”, – сказав він Tagesspiegel. Зростають побоювання щодо хімічної атаки Росії на Україну. За словами заступника міністра оборони Ганни Маляр, зараз українське керівництво вивчає непідтверджену інформацію про те, що Росія вже застосувала бойові отруйні речовини у спробі повністю захопити оточене місто Маріуполь. “Є версія, що це можуть бути фосфорні боєприпаси”, – каже вона по телевізору. Співголова Зелених Рікарда Ланг заявила телеканалу RTL/ntv, що застосування хімічної зброї “стане історичним проривом з часів Першої світової війни тут, у Європі”. Якщо підозра у проведенні операції у місті Маріуполь підтвердиться, то реакцією має стати посилення санкцій. «Хімічна зброя – це нелюдяність, скотство, зло у чистому вигляді».

Газета «Passauer Neue Presse». Заголовок: «Візит Штайнмаєра до Києва не бажаний».

Варшава. Запланована поїздка федерального президента Франка-Вальтера Штайнмаєра до Києва зірвалася, тому що його там, очевидно, не вітають. «Я був готовий до цього. Але очевидно – і я мушу це визнати – цього не хотіли в Києві», – сказав Штайнмаєр учора під час візиту до Варшави. Останніми днями президент Польщі Анджей Дуда запропонував їм поїхати в українську столицю разом з главами держав Балтії Литви, Латвії та Естонії, «щоб надіслати та поставити сильний знак спільної європейської солідарності з Україною».

Підпис під фото: «Я маю це взяти до уваги»: Федеральний президент Франк-Вальтер Штайнмаєр насправді хотів поїхати в Україну».

Газета «Badisches Tagblatt» Матеріал 1: «Путін впевнений у перемозі Великий наступ неминучий/ Маріуполь: атака отруйними газами не підтверджена

Матеріал 2: «Неугодна Штайнмайєру Україна відмовилася від візиту»

Варшава (AFP) – Візит федерального президента Франка-Вальтера Штайнмайєра в Україну було відхилено керівництвом у Києві. В останні кілька днів його польський колега Анджей Дуда запропонував поїхати до Києва разом з ним та президентом країн Балтії, повідомив Штайнмаєр у Варшаві у вівторок. “Я був до цього готовий, але мабуть (…) у Києві цього не хотіли”, – сказав Федеральний президент. Це була ідея Дуди, щоб президенти Польщі, Німеччини, Естонії, Латвії та Литви поїхали до Києва, «щоб надіслати та встановити сильний знак загальноєвропейської солідарності з Україною».

Швеція видання «EXPRESSEN»: Заголовок на першій шпальти: «КОЛО ЗАГАДКИ. БЛИЗЬКИЙ ДРУГ ПУТІНА. Шведський зв’язок, модель, розкішні човни».

Ізраіль. «HAARETZ». «Весна у Запоріжжі, місті заперечення На перший погляд життя у цьому ще не завойованому українському місті здається майже нормальним.

УКРАЇНА — Весна прийшла до Запоріжжя у всій красі. Цвітуть вишневі та абрикосові дерева, світить сонце, вулиці забиті людьми, а кафе переповнені. Багато фабрик у цьому промисловому місті з населенням понад 700 000 людей недавно повернулися до роботи, розповідає таксист. У невеликому сквері, в центрі якого стоїть радянський танк на згадку про звільнення міста від німців у 1943 році, гуляють парочки, на лаві сидить пенсіонерка.

Якби не блокпости, споруджені з мішків з піском, і рекламні щити, які закликають росіян покинути Україну, важко було б помітити, що Запоріжжя, столиця області, залишалося єдиним містом у цьому районі, яке російська армія ніколи не захоплювала. Бої йдуть кілометрів за 20 звідти, іноді в повітрі чути приглушені вибухи, але жителі кажуть, що це стрілянина «наших». Загалом, здається, що місто перебуває у запереченні.

Лихо, що відбувається навколо них, можна спостерігати лише в декількох місцях Запоріжжя: пункті розподілу гуманітарної допомоги та центрі прийому біженців з півдня та південного сходу – Мелітополі, Бердянську та Маріуполі. Вони прибувають сюди в шоці, в болі та в замішанні. Багато хто не знає, куди вони звернуться наступного разу. Після того, як вони отримають свою порцію гречки та курки та з’їдять свій шматок хліба, деякі з них поїдуть автобусами до найближчого дитячого садка, де вони зможуть переночувати одну ніч. Після цього деяким із них потрібно буде шукати місце для нічлігу в місті, але більшість піде далі, на захід, часто до прикордонних переходів.

Багато біженців з Маріуполя бояться і не хочуть фотографуватись або називати себе повними іменами. Одна жінка сказала, що не хоче розповідати про все, що з нею сталося, бо боїться за своє життя та життя своєї сім’ї.

Видання «TneJerusalemPost»Зеленський попереджає про «новий етап терору», оскільки Росія загрожує сходу України

КИЇВ. У вівторок, коли російські війська просувалися вперед, прагнучи захопити стратегічно важливий південний порт Маріуполь та оточити українських захисників на сході країни, президент Володимир Зеленський заявив, що майже семитижнева війна може вступити до «нової стадії» терору і знову звинуватив Росію у військових злочинах.

Західні та українські військові намагаються з’ясувати, чи використовувала Росія чи мала намір застосувати хімічну зброю в останній спробі захопити Маріуполь. Лідер проросійських сепаратистів, який раніше загрожував їх застосуванням, заперечував, що такі боєприпаси було розгорнуто.

Не зумівши захопити столицю, Росія тепер намагається перегрупувати та передислокувати свої сили у рамках підготовки до повномасштабного наступу на східний промисловий центр України, йдеться в останньому оперативному звіті військових країни. У ньому також йдеться, що Україна запобігла півдюжині російських атак за попередні 24 години у східних районах Донецька та Луганська.

Туреччина. «DAILYSABAH»

«Вторгнення в Україну продовжується як частина «шляхетних цілей»

У Москви не було іншого вибору, окрім як розпочати військову операцію, щоб захистити себе, заявив президент Росії Путін, зазначивши, що їх «цілі абсолютно зрозумілі та благородні», оскільки по всій Україні повідомляється про нові жертви серед мирного населення, а в Маріуполі йде черговий наступ.

Зауваження Путіна були зроблені, коли російські війська прагнули взяти під контроль місто Маріуполь у рамках очікуваного масованого наступу на схід України, оскільки сили, що оборонялися, відчайдушно намагалися їх стримати. Виступаючи на церемонії нагородження на космодромі Східний на Далекому Сході Росії, Путін, за словами російських інформаційних агентств, сказав, що Москва не мала іншого вибору, крім як розпочати військову операцію для захисту Росії, і що зіткнення з антиросійськими силами України було неминучим.

«Її цілі абсолютно зрозумілі та благородні», — сказав Путін про військову кампанію Росії.

Путін сказав, що основною метою військового втручання Москви в Україні було порятунок людей на Донбасі на сході України, де сепаратисти, що підтримуються Росією, борються з українськими силами з 2014 року. «З одного боку, ми допомагаємо та рятуємо людей, а з іншого — просто вживаємо заходів щодо забезпечення безпеки самої Росії», — сказав Путін. «Зрозуміло, що ми не мали вибору. Це було правильне рішення.

Підпис під фото: «Ракету від попередньої російської військової атаки можна побачити перед пошкодженою будівлею Харківської облдержадміністрації на тлі російського вторгнення в Україну, Харків, Україна, 11 квітня 2022 р.»

«The New York Times». «Путін назвав мирні переговори тупиковими та заявив, що у центрі уваги знаходиться схід України».

Президент Росії Володимир В. Путін заявив у вівторок, що мирні переговори з Україною зайшли в «глухий кут», і хибно назвав докази російських звірств у передмісті Києва «фейком», використовуючи свої перші розгорнуті зауваження про війну майже за місяць, щоб наполягати на тому, що Росія наполягатиме на своєму вторгненні.

Виступаючи на прес-конференції на нещодавно побудованому космодромі на Далекому Сході Росії, Путін сказав, що позиція України на переговорах, які останній раз проходили в Стамбулі два тижні тому, неприйнятна. Він пообіцяв, що російська «військова операція продовжуватиметься до її повного завершення».

Але цілі операції, за його словами, зосереджені у районі Донбасу на сході України, де проросійські сепаратисти воюють із 2014 року. Вперше пан Путін сам ефективно визначив більш обмежену мету війни, зосередивши увагу на контроль над Донбасом — а не над усією Україною, яка, за словами Путіна та його підлеглих, навіть не має бути незалежною країною.

«Діятимемо ритмічно і спокійно, за тим планом, який спочатку було запропоновано Генштабом», — сказав Путін. «Наша мета — допомогти людям, які живуть на Донбасі, які відчувають свій нерозривний зв’язок із Росією».

Трохи більше місяця тому, навпаки, пан Путін попередив, що українські лідери ризикують «майбутнім українській державності», чинячи опір російському вторгненню, яке кремлівські військові планувальники, мабуть, помилково вважали, можна здійснити відносно легко.

Проте твердження Путіна про більш обмежені військові цілі Росії в Україні не обов’язково може прийматися за чисту монету, і в нього все ще може бути кінцева мета — взяти під контроль колишню радянську республіку. Протягом кількох місяців, що передували вторгненню 24 лютого, коли російські війська зосереджувалися на кордоні з Україною, російські офіційні особи наполягали на тому, що жодних планів вторгнення не було і що нарощування військ було просто військовими навчаннями.

Українські та західні офіційні особи заявили, що вони очікують, що Росія, не зумівши захопити столицю Київ та більшість інших ключових міст у ході вторгнення, утрудненого через погану логістику, незабаром розпочне інтенсивний наступ на Донбасі, де російські військові вливалися у війська.

 

 

Подготував Сергій ЧЕРНЯВСЬКИЙ

Актуальна інформація ЗА Одесу у нашому Telegram каналі! Новини, фоторепортажі та історични факти про Одесу.
Читайте нас у Viber! На каналі «Комуналка» розповідаємо про комунальні платежі, тарифи, пільги та субсидії.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Висловіть вашу думку. Це важливо.
Ще за темою
Всі новини
Вибір редакції
Повідомити про помилку
Текст, який буде надіслано нашим редакторам: