Бути журналістом – це означає бути в курсі подій, що відбуваються, майже цілодобово. Отак буває, прокидаєшся вранці, а в тебе купа повідомлень, у яких просять вирішити якусь проблему прямо тут і зараз.
Але іноді трапляються ситуації, про які треба кричати. Ось як із цього повідомлення, яке я отримала 15 липня:
«Сьогодні трапилася неприємна ситуація. О 8:00 ранку прокидаюсь під час повітряної тривоги від гучних звуків, думаючи, що нас бомбять і потрібно шукати укриття. Щоб зрозуміти, що відбувається, я підійшла до вікна та побачила, що під час сирени по сусідству працювало будівництво. Там щось «бахнуло», і це було дуже голосно. Злякавшись, я зателефонувала до поліції. Коли мене з’єднали з оператором, я поцікавилася, чи має під час тривоги будівництво зупинятися? Але була здивована відповіддю. Мені відповіли, що все нормально і будівництво може продовжуватись – це не порушує закон (хоча я знаю, що це порушення, і я мовчу про гуманність). А якщо мене не влаштовує шум, то я можу сходити на будівництво та попросити, щоб там працювали тихіше. Мене дуже засмутила ця відповідь. Ніхто не може контролювати такі ситуації та куди звертатися по допомогу, незрозуміло. Адже зараз такий час, що лякаєшся птиці, що пролетіла над головою».
Ми провели невеликий експеримент: розповіли про цю ситуацію в соціальних мережах та відзначили сторінку поліції, з надією на те, що нас побачать та почують. Через кілька хвилин одесити почали ділитися схожими історіями:
«Сьогодні така сама ситуація сталася і в нас в районі. Почалася сирена, і на будівництві голосно почали шуміти. Я розумію, що це робота, але у людей психіка і так порушена, адже ми не залізні. У такі моменти не розумієш, що робити»
– поскаржилася одинока мати з окупованого Херсона.
А це повідомлення мені відправила жінка, яка переїхала до Одеси з Миколаєва, який бомбардують щодня:
«Прям як у нас під будинком, будівництво щодня з восьмої ранку. Виявляється, в Одесі між двома будинками (Санторині та Корфу) будується готель Хілтон. Як тут вони самі вказали на огорожі – віддали шматок скверу під будинок, чого там…»
Напевно, у такий спосіб забудовники відкупилися за будівництво під час повітряної тривоги.
Що робити в таких ситуаціях і хто відповідає за порушення, все ще незрозуміло. Поліція вкотре дала зрозуміти, що на їхню допомогу не варто розраховувати. Адже соромно за те, що ми не можемо врегулювати такі важливі під час війни речі, як порядок: дотримуватись правил повітряної тривоги, за порушення яких належить немаленький штраф, не порушувати комендантську годину з 23:00 до 5:00, не ходити плавати в море, що кишить мінами, не роз’їжджати містом на транспорті без глушника. Все це показує наше ставлення до себе, країни та тих, хто віддає своє життя за наше мирне небо над головою.
