Ключові моменти:
- Спадкоємець з’ясовує, чи належала померлому земельна ділянка або пай.
- Старі документи й архівні записи допомагають підтвердити право навіть без сучасної реєстрації.
- Якщо документів бракує, право можна спробувати підтвердити іншими доказами.
- Коли оформити спадщину без суду неможливо, важливо правильно визначити позовні вимоги.
Як оформити землю, якщо старих документів немає
Земельні ділянки, які оформлювали десятки років тому, досі створюють проблеми під час спадкування. В одних випадках у спадкоємців залишився державний акт, але відомостей про землю немає в сучасному реєстрі. В інших — загубився сертифікат на пай або в документах виявилися помилки.
Юристка Вікторія Гусакова пояснює, як діяти в таких ситуаціях, які документи можуть підтвердити права померлого власника та за яких обставин питання доведеться вирішувати через суд.
Земельна ділянка чи пай: у чому різниця
Спочатку потрібно з’ясувати, що саме належало спадкодавцю.
Земельна ділянка має визначені межі, площу та кадастровий номер. Право власності на неї переходить до спадкоємців на загальних підставах відповідно до статті 1225 Цивільного кодексу України.
Земельний пай — це право на земельну частку. Якщо власник за життя не виділив її в натурі, спадкоємець успадковує право на пай, а не готову земельну ділянку з кадастровим номером.
Тому перед пошуком документів важливо встановити, яке саме право мав померлий.
Старий державний акт не внесений до реєстру
Частина земельних прав виникла до 1 січня 2013 року. Через це відомостей про них може не бути в сучасному Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Однак відсутність електронного запису сама по собі не означає, що права власності немає. Відповідно до частини третьої статті 3 Закону України № 1952-IV, права, які виникли до цієї дати, визнаються дійсними за визначених законом умов.
Щоб підтвердити право на землю, перевірте:
- державний акт та інші документи на землю;
- старі реєстраційні записи;
- відомості Державного земельного кадастру;
- рішення органів влади;
- архівні документи.
Важливо встановити не лише наявність документів, а й те, чи можна за ними ідентифікувати земельну ділянку та її колишнього власника.
Що робити, якщо немає кадастрового номера
Кадастровий номер ідентифікує земельну ділянку в Державному земельному кадастрі, але сам по собі не створює права власності.
Якщо у вас є старий державний акт із зазначенням площі, розташування та цільового призначення землі, спочатку з’ясуйте, чи збереглися відомості про неї в кадастрі.
Від цього залежатиме, які документи потрібно зібрати та що зробити для ідентифікації ділянки.
Якщо в документах є помилки
У старих документах можуть відрізнятися написання прізвища, назви населеного пункту або площі земельної ділянки.
Не кожна розбіжність є критичною. Наприклад, площа 0,10 га дорівнює 0,1000 га.
Якщо ж помилка заважає встановити власника або визначити земельну ділянку, спочатку потрібно з’ясувати, чи можна її виправити в адміністративному або нотаріальному порядку.
Звернення до суду варто розглядати тоді, коли проблему не вдається вирішити іншим способом.
Загубився сертифікат на пай: де шукати докази
Відсутність оригіналу сертифіката не обов’язково означає втрату права на земельну частку.
Підтвердження можна шукати в інших документах:
- відомостях про видачу сертифіката;
- архівних довідках і списках пайовиків;
- документах колишнього колективного сільськогосподарського підприємства;
- матеріалах органів земельних ресурсів;
- рішеннях органів влади;
- документах про родинні відносини та прийняття спадщини.
Звертатися можна до державних архівів, архівних відділів органів місцевого самоврядування та відповідних органів земельних ресурсів.
Збирайте всі документи, які можуть підтвердити право померлого на пай.
Будинок є, а землю під ним не оформлено
Буває, що спадкоємець отримує будинок, але не знаходить документів на земельну ділянку під ним.
У такому разі потрібно перевірити не лише право власності на будинок, а й правовий статус землі.
За статтею 377 Цивільного кодексу України набуття права власності на будинок пов’язане з переходом відповідного права на земельну ділянку в обсязі та на умовах, установлених для попереднього власника.
Конкретні права на землю потрібно встановлювати з урахуванням документів на будинок і земельну ділянку.
Якщо земля перебуває в оренді
Успадкування земельної ділянки не означає автоматичного припинення договору оренди.
За статтею 32 Закону України «Про оренду землі» перехід права власності, зокрема в порядку спадкування, сам по собі не є підставою для зміни або припинення договору, якщо інше не передбачено договором.
Після державної реєстрації права власності новий власник має повідомити орендаря про перехід права відповідно до статті 148-1 Земельного кодексу України.
Тому перед тим, як вимагати звільнення ділянки, перевірте умови договору оренди.
Що робити, якщо спадкоємців декілька
За загальним правилом частки спадкоємців є рівними, якщо інше не випливає із заповіту або закону. Це передбачає стаття 1267 Цивільного кодексу України.
Наприклад, якщо троє спадкоємців отримали по третині земельної ділянки, це не означає, що кожен автоматично отримав окрему ділянку відповідного розміру.
Спочатку виникає спільна часткова власність. Якщо спадкоємці хочуть отримати окремі ділянки, землю потрібно поділити відповідно до вимог земельного законодавства.
Коли без суду не обійтися
Якщо нотаріус не може оформити спадщину, попросіть надати письмову постанову про відмову. У ній має бути зазначена причина, що допоможе визначити подальші дії.
Залежно від обставин справи через суд можна вимагати:
- визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування;
- визнання права на земельну частку (пай);
- встановлення юридичного факту;
- визначення додаткового строку для прийняття спадщини;
- оскарження рішення, дії чи бездіяльності органу.
Спосіб захисту залежить від конкретної проблеми. Загальні способи захисту цивільних прав визначені статтею 16 Цивільного кодексу України.
Як підготувати позов самостійно
Якщо немає коштів на адвоката, позов можна підготувати самостійно. Головне — чітко викласти обставини справи, додати докази та правильно сформулювати вимогу до суду.
У позові потрібно зазначити:
- назву суду та учасників справи;
- хто був власником землі та коли помер;
- хто прийняв спадщину;
- яке право на землю мав спадкодавець;
- якими документами це підтверджується;
- чому нотаріус не може оформити спадщину;
- яку саме вимогу ви просите задовольнити;
- перелік доданих документів.
До позову можуть знадобитися свідоцтво про смерть, документи про родинні відносини, заповіт за наявності, державний акт або сертифікат на пай, рішення органів влади, кадастрові документи, архівні довідки та документи про прийняття спадщини.
Якщо нотаріус відмовив в оформленні спадщини, додайте письмову постанову про відмову.
Важливо не просто просити суд «оформити землю», а визначити конкретне право, яке потрібно захистити. Залежно від обставин це може бути визнання права власності, визнання права на пай або встановлення юридичного факту.
Також можна звернутися до системи безоплатної правничої допомоги, щоб дізнатися, чи маєте ви право на консультацію або представництво коштом держави.
З чого почати спадкоємцю
Якщо ви не можете оформити землю через відсутність документів або кадастрового номера, дійте послідовно:
- З’ясуйте, що належало померлому: земельна ділянка чи пай.
- Перевірте, чи прийняли ви спадщину та чи дотрималися встановленого строку.
- Зберіть усі старі документи на землю.
- Перевірте відомості в Державному земельному кадастрі та Державному реєстрі речових прав.
- Якщо документів бракує, зверніться до архівів та відповідних установ.
- Якщо є помилки, з’ясуйте, чи можна їх виправити без суду.
- Якщо земля перебуває в оренді, перевірте договір.
- Якщо спадкоємців декілька, визначте їхні частки.
- Якщо нотаріус відмовляє, отримайте письмову постанову та визначте подальший спосіб захисту права.
Головне — не починати з пошуку одного загубленого документа. Потрібно відновити історію набуття землі, встановити, які права мав спадкодавець, зібрати підтвердження та перевірити, чи була прийнята спадщина.
Старий державний акт, сертифікат на пай, рішення сільради або архівна довідка можуть стати важливими доказами. Тому не викидайте документи на землю, навіть якщо їх видали 20–30 років тому.
Читайте також:
