В одеський Преображенський парк зазирнула осінь… Так, тільки зазирнула, але вже натякає: «Скоро стану тут хазяйкою».
Здається, ще літо… Люди все ще шукають лави у тіні. То, може, тільки здається, що на календарі – вересень? Ні, не здається. Бо ж старий Преображенський парк, що біля Привозу вже приготував для відвідувачів суто осінні картинки. Треба тільки придивитися, аби їх побачити.
Там – троянди вже аж ніяк не літні, там – листя на деревах трохи «посивіло». Та й листя потроху злітає з гілочок, хоча й на градуснику – під тридцять…
Парк красивий та доглянутий. Ну це якщо не заходити «в глибину». А ми цього разу й не заходили. Милувались красою – вже не літньою та ще й не осінньою. Чи інакше – і літньою, і осінньою одночасно. Таке можна побачити лише в вересні. Дивна пора року…
Дійсно дивно: он «звичне» собі дерево: одна його половина – літо у розпалі, друга – суто осіння.
А ця відома кругла клумба!.. От би ще «рідкісні» лави-метелики покрасити, то очей би не відвести…
От так прийдеш сюди, подивишся-помилуєшся – і важко повірити, що зовсім поруч вирує Привоз, де, здається, зовсім інший настрій (якщо хочете – «менталітет»)…
А осінь тим часом с кожним днем намагається нагадати, що вона скоро стане справжньою хазяйкою і на вулицях, і в старому-старому одеському парку з його такою непростою історією…
Фото авторки
