Ну ось, з легкої руки якогось американського кретина і розширився список президентів США, на яких було скоєно замахи. Дональд Трамп 14 липня став одинадцятим у цьому скорботному переліку.
Поранений. Убитий
Не вдаватиму, що посипаю з горя голову попелом і кидаю скупу чоловічу сльозу з приводу його простреленого вуха. Підкреслю, що Трамп зараз експрезидент США (45-й) і лише потенційний, тобто ще не офіційний кандидат на посаду наступного президента. Але чого душею кривити: якби куля прилетіла туди, куди її спрямовував замахувальник, я б, звісно ж, спершу суто по-людськи обурився вбивством, але потім прикинув би: а скільки тисяч українських душ — і військових, і цивільних — пішли в небо «завдяки» тому, що саме Дональд Джон Трамп — політик, на пів року пригальмував постачання зброї Україні, яка спливає кров’ю.
Нехай хтось скаже, що я не правий, але я б подумав: «Бог не фраєр, він усе бачить». Але Бог вирішив так, як він вирішив: Трамп відбувся подряпиною і став не 5-м у списку вбитих, а сьомим у списку тих, хто вижив. А хто ж перед ним?
Бути президентом Америки небезпечно для життя
Жертвами замаху стали президенти США Авраам Лінкольн, Джеймс Гарфілд, Вільям МакКінлі та Джон Кеннеді.
Лінкольн, президент №16 і, до речі, перший від Республіканської партії, був убитий 14 квітня 1865 року, коли разом із дружиною був присутній у театрі на виставі комедійної п’єси «Наш американський кузен» у Вашингтоні. Актор Джон Бут проник у президентську ложу і вистрілив Лінкольну в голову з пістолета. Вранці наступного дня, не приходячи до тями, Авраам Лінкольн помер. Існує думка, що підтримка прав чорношкірих стала причиною замаху на політика.
Другим убитим у США президентом став Джеймс Гарфілд. Збройний напад на нього було скоєно 2 липня 1881 року, на шостий місяць перебування на посаді президента. Він був під № 20 і теж республіканцем. Президент був важко поранений пістолетним пострілом у спину, коли перебував на вокзалі у Вашингтоні. Помер він 19 вересня 1881 року. Стріляв у нього якийсь Гіто, психічно неврівноважена людина, яка даремно і наполегливо вимагала у президента місця консула у Франції.
Вельми показово, що російська терористична організація «Народна воля», яка вбила за 4 місяці до цього царя Олександра II, засудила замах Гіто: «Висловлюючи американському народу глибоке співчуття з нагоди смерті президента Джеймса Авраама Гарфілда, вважаємо своїм обов’язком заявити протест проти насильницьких дій, подібних до замаху Гіто». Як то кажуть, без коментарів.
Третій замах стався на 25-го президента США республіканця Вільяма МакКінлі 6 вересня 1901 року. Його застрелили, коли той тиснув руки громадянам після виступу на панамериканській виставці в Баффало. Президент був поранений анархістом Чолгошем. Перша куля вбивці, який стояв буквально за метр від президента, відскочила від ґудзика його смокінга, не заподіявши йому жодної шкоди. Друга куля влучила в живіт і пошкодила внутрішні органи. Мак-Кінлі, бачачи, що охорона б’є спійманого на місці вбивцю, встиг сказати: «Легше з ним, хлопці». Через тиждень після поранення, 13 вересня, стан Мак-Кінлі погіршився і він помер.
У листопаді 1963 року стався замах на 35-го президента США Джона Кеннеді. На нього скоїли напад із застосуванням далекобійної з оптичним прицілом вогнепальної зброї, коли той перебував у Далласі з дружиною Жаклін. Експрезидента доправили в лікарню, де незабаром він помер. Додам, що кадри його загибелі на все життя закарбувалися в моїй пам’яті. Тоді я був третьокласником, батьки купили наш перший телевізор (чорно-білий, зрозуміло) і новинна телепередача з кадрами замаху на Кеннеді була першою під час першого ввімкнення вдома львівського «Огонька».
Ті, хто вижив
У США, зазначимо, вже відбувалися замахи на кандидатів у президенти, які балотувалися на другий термін. Тож Трамп не «відкрив Америку» в цьому сенсі. 14 жовтня 1912 року під час передвиборчого мітингу в Мілуокі президент Теодор Рузвельт був поранений у груди. Незважаючи на поранення, Рузвельт завершив промову, а потім звернувся до лікарів. Джона Шренка, який робив замах, визнали неосудним.
15 лютого 1933 року в Маямі було скоєно замах на 32-го президента США Франкліна Рузвельта. Рузвельт не постраждав, загинув мер Чикаго Ентоні Чермак.
5 вересня 1975 року було скоєно замах на 38-го президента США Джеральда Форда. Другий замах на політика було скоєно 22 вересня в Сан-Франциско. В обох випадках колишній глава Білого дому не був поранений.
У березні 1981 року після виступу глави держави в готелі «Гілтон» у Вашингтоні було скоєно збройний напад на 40-го президента США Рональда Рейгана.
У 2005 році в Тбілісі стався замах на 43-го президента США Джорджа Буша-молодшого. Гранату кинули на сцену, але вона не вибухнула.
«Шоу маст гоу он»
«Шоу маст гоу он», — співав популярний Фредді Мерк’юрі. Шоу має тривати! Сьомим у списку, який, на щастя, не став мартирологом, виявився Дональд Трамп. Дай Боже, щоб і на наше, українське, щастя.
Зараз усе на очах у всієї планети. Тут Трамп, там словак Фіцо. А ось раніше була «терра інкогніто», закрита, запечатана країна — СРСР. Там усе завжди було «чікі-пукі» і ніхто не стріляв у керівників держави? Ну так, ну так… Про замахи на вищих радянських керівників поговорімо в наступній публікації.
