ЮНЕСКО та обстріли Одеси: чим насправді займається ця організація (відео)

Так, одеський історичний центр знову став мішенню жахливого обстрілу, попри його статус об’єкта культурної спадщини, що перебуває під захистом ЮНЕСКО. 31 січня під ударами опинилися знаменитий готель «Бристоль», а також чотири музеї: літературний, історико-краєзнавчий, археологічний та музей західного та східного мистецтва. Також сильно пошкоджено Одеську філармонію та будинок Вучині. Обидві будівлі мають статус обʼєктів культурної спадщини національного значення і з 2023 року перебувають під «особливою» охороною ЮНЕСКО.

Це ставить під сумнів ефективність дій ЮНЕСКО у захисті культурних пам’яток. Тому ми вирішили розібратися, які реальні повноваження має організація під час військових конфліктів?

Реакція ЮНЕСКО або її відсутність?

Поки вся Україна була шокована черговим обстрілом, ЮНЕСКО обмежилося офіційною заявою у соцмережах. Ця пасивність викликала обурення через відсутність прямого засудження Росії. Згодом стало відомо, що організація направила місію для документування пошкоджень та оцінки невідкладних заходів реагування.

Найбільше одеситів обурило те, що в черговій заяві організація не називає Росію злочинцем та нападником. ЮНЕСКО навіть не говорить, хто саме завдав цих ударів. Але й цьому є пояснення. ЮНЕСКО є структурою ООН і дотримується принципів нейтралітету. Однак це не означає, що організація повністю байдужа до ситуації. ЮНЕСКО активно документує воєнні злочини проти культурної спадщини та надає матеріали для міжнародних судів.

Чим конкретно допоможе ЮНЕСКО Одесі?

ЮНЕСКО нерідко переходить від заяв до реальних дій. Яскравим прикладом стала атака на історичний центр Одеси 23 липня 2023 року, коли постраждали щонайменше 29 пам’яток архітектури 19-20 століть, зокрема Будинок вчених, а також знакова для одеситів будівля Спасо-Преображенського собору. Організація не обмежилася коментарями: вже 26 липня експерти прибули до Одеси для оцінки збитків і виявили серйозні пошкодження восьми об’єктів.

Аби зберегти спадщину, фахівці ЮНЕСКО застосовують лазерні технології для створення точних 3D-моделей пошкоджених пам’яток. Отже, буде збережено максимум інформації про їхній первісний вигляд. Це і стане основою для реставрації.

29 пам’яток архітектури 19-20 століть, зокрема Будинок вчених, а також знакова для одеситів будівля Спасо-Преображенського собору. Організація не обмежилася коментарями: вже 26 липня експерти прибули до Одеси для оцінки збитків і виявили серйозні пошкодження восьми об’єктів.

Аби зберегти спадщину, фахівці ЮНЕСКО застосовують лазерні технології для створення точних 3D-моделей пошкоджених пам’яток. Отже, буде збережено максимум інформації про їхній первісний вигляд. Це і стане основою для реставрації.

Спільно з місцевою владою організація також допомагає укріплювати фасади, проводити аварійні роботи та встановлювати захисні конструкції.

Важливим результатом стала тристороння угода між Україною, Італією та ЮНЕСКО, що передбачає виділення 42,5 мільйона євро для відновлення постраждалих об’єктів. Ці кошти планують використати не лише для реставрації, а й для навчання майбутніх реставраторів.

Проте за словами голови департаменту Івана Ліптуги, повноцінне відновлення можливе лише після завершення війни. На сьогодні вже понад 100 пам’яток Одеси зазнали руйнувань, і хоча деякі й отримали допомогу, більшість потребує значних ресурсів та часу.

Що ЮНЕСКО робить в Україні на постійній основі?

• Моніторинг та оцінка збитків: за допомогою супутникових зображень та експертних місій ЮНЕСКО фіксує руйнування пам’яток. Потім документують пошкодження та вносять в базу для відновлення.
• Охорона об’єктів, які під загрозою: внесення пам’яток до «Списку світової спадщини, що перебуває під загрозою». Це допомагає привернути увагу світу до проблем, проте не дає конкретного захисту.
• Міжнародна координація відновлення: залучення міжнародного фінансування та експертів. Сканування пошкоджених будівель за допомогою лазерних технологій для створення 3D-моделей.
• Встановлення емблем «Блакитний щит»: символ захисту згідно з Гаазькою конвенцією.
• Зацифрування колекцій та архівів: це допомагає зберегти дані у випадку необхідності відновлення.
• Фотофіксація та аварійні роботи: укріплення фасадів, встановлення захисних конструкцій.
• Пошук фінансування для відновлення об’єктів.

***
ЮНЕСКО має важливу роль у захисті культурних пам’яток, але її можливості під час військових конфліктів обмежені. Організація працює над тим, щоб зафіксувати пошкодження, залучити фінансування та допомогу для відновлення, але не може впливати на політичні та військові процеси. ЮНЕСКО не має права використовувати силу для захисту і займається лише організацією відновлення та приверненням уваги до проблем. Про те, який вплив має ЮНЕСКО і де вона безсила, дивіться у нашому відео на YouTube.