Він вижив, пройшовши дві світові війни… Тепер, тяжко поранений, понівечений, одеський Будинок вчених вирішує свою майбутню долю. Бо «ніщивний подарунок» рашистів дуже боляче вдарив по єдиній на півдні України міській дворянській садибі ХІХ ст.
Після «подарунку»
«Ніщивний подарунок»… Саме так у Будинку вчених називають наслідки ракетного обстрілу історичній будівлі 23 липня 2023 року.
Ми побували тут того ж дня, коли всі займалися найважливішими справами — першочерговим прибиранням наслідків. Дзвін скла, запах гару…
Що сьогодні? Запах гару відчувається й досі. Але це — у внутрішньому дворі (Літньому саду). В самій будівлі перше, що побачила — це сліди на підлозі від падіння великого «шматка» стелі.
— Так, це «черговий» обвал стелі, — пояснює методист Будинку вчених Людмила Роговська.
Анатолій Ізотов, Світлана Жекова, Людмила Роговська.
Додає, що зараз практично все, що можна було вже зачинили, на вікнах — листи фанери замість безцінних вітражів, які тепер складені в спеціальному місці. Багато чого вже укладено, дбайливо прикрито…
— В перші години після влучання ракети нам на допомогу прийшли сотні небайдужих людей, часто цілими родинами, та без зайвих слів стали рядом пліч-о-пліч. В перші ж часи після біди зателефонував архітектор-реставратор Анатолій Ізотов, спитав: «Чим можу допомогти прямо зараз?»…
Звертаю увагу на ще одну цінність — рідкісну люстру, яка, хоч і виглядає так, що без болю на неї не подивитись, але ж працює. Містика якась…
Щодо містики, то ми до неї ще повернемось, а от як складається доля одеського Будинку вчених далі?
Перш за все — консервація історичної будівлі
Директорка Будинку вчених Світлана Жекова назвала терористичну атаку 23 липня 2023 року «найтрагічнішою подією за весь період існування історичної будівлі».
— Зараз ми займаємось одним-єдиним і найважливішим — намагаємось зберегти будівлю нашого Будинку вчених. Це дуже складно, бо він — пам’ятка архітектури національного значення. Ми намагаємось залучити до питання його збереження найкращих фахівців. На сьогодні стоїть одне складне питання — як розпочати перший етап відновлювання. А, це, перш за все, консервація будівлі на осінньо-зимовий період. І це повинно початися з обстеження організаціями, які мають певні сертифікати. Тому про реставраційні роботи мова зараз навіть не йде… Хоча ми вже зараз шукаємо справжніх майстрів-реставраторів і, звісно, гроші…
Світлана розказує, що кожний день додає якісь нові страшні наслідки того «прильоту». Руйнується стеля, стіни, вентиляційні канали «дають про себе знати»…
— Все, що було зруйновано, усі жахливі наслідки, вже зафіксували спеціалісти ЮНЕСКО. Вони обслідували всі приміщення будівлі. Зараз вони готують звіт. А це дуже довга робота… Поки ж ми робимо, те, що можемо. Ось, наприклад, лагодимо дах (він не є предметом охорони як пам’ятник архітектури). Добре, що встигли щось підлатати до дощу, який вже пройшовся містом… Сподіваємось поки на допомогу різних фондів, меценатів… Додам, що зараз навіть дуже важко підрахувати, скільки потребує ремонт і реставрація Будинку вчених. Оцінювання усіх робіт теж повинні робити спеціалісти…
Роботи зі збереження будівлі треба проводити «вже вчора»
Від одної зали Будинку вчених — в іншу. Нашу увагу звертають на стенд, де шматок скла після нальоту розплавився і «потік» по стіні. Тріщини, тріщини, тріщини… Уламки дорогоцінних меблів…
В цій кімнаті складені безцінні вітражі… Сюди — можна, сюди — краще не заходити: небезпечно.
Архітектор-реставратор Анатолій Ізотов виносить вердикт: є великі проблеми.
— Проблеми є, і їх треба вирішувати. Перш за все, треба рятувати саму будівлю. Про речі естетичного характеру будемо думати вже потім. Коли ми кажемо про «першочергові складні роботи», то маємо на увазі консервацію будівлі Будинку вчених. Це протиаварійні, стабілізаційні роботи. Бо ж річ йде про одну з дуже небагатьох пам’яток архітектури України, яка дійшла до нашого часу у первісному вигляді. Додам, що консерваційні роботи треба проводити, як то кажуть, «уже вчора». Реставраційні роботи можуть початись пізніше — планово і поступово…
Що постраждало понад усе?.. Непросте питаннячко. Анатолій теж каже, що з вітражами ситуація — дуже і дуже важка. Та й не тільки з ними. Знов додає, що перш за все мова йде про збереження самої будівлі…
«Прямо в серце» й інша містика
І знов — із зали в залу… От тут — виставка була. На ній — фото плаття графині Толстої. Влучання трапилось туди, де знаходиться серце людини. Ну от придивіться: наче постріл прямо в серце. Містика?..
У Будинку вчених вважають, що якщо вже говорити містику, то це про експонати, що дивом збереглися. Це і один із вітражів, і неймовірно рідкісний камін із саксонського фаянсу. Подібних по всій Європі лише п’ять.
— Влучання уламками сталося зовсім поруч, а він якимось дивом «вижив»… Й наші старовинні швейцарські часи вціліли, — розповідає Людмила Роговська.
А ще якимось дивом майже неушкодженим зберігся історичний рояль, хоча на нього звалився шматок ліпнини…
А далі ми виходимо на двір (сад) Будинку вчених… Тут майже трудно перерахувати оці страшні «наслідки». Постраждав фонтан, колони, підпірна стіна з боку Військового узвозу…
Дивлюсь на все це — та все згадую «про першочергові роботи, які треба проводити «ще вчора»…
В Будинку вчених впевнені:
Усім разом нам вдасться знову зробити Будинок вчених місцем культури, освіти й науки, місцем, привабливим для одеситів і гостей міста, як це було завжди!
І додають, що будуть вдячні за кожну гривню, що перерахують ті, хто в змозі це зробити.
Реквізити для перерахування благодійної допомоги Одеському будинку вчених:
Отримувач — Одеська обласна організація Профспілки працівників освіти і науки України.
Розрахунковий рахунок: UA 973288450000026004300211419 в ПАТ «Державний ощадний банк України», МФО 328845, код ЄДРПОУ 02659602.
Призначення платежу: фінансова допомога на покриття збитків, нанесених Будинку вчених у результаті ракетних обстрілів російською федерацією 23 липня 2023 року.
Фото: Марія Котова.
