Ключові моменти:
- Юлія Свириденко змінила Дениса Шмигаля на посаді прем’єр-міністра 17 липня 2025 року.
- До цього вона була першою віцепрем’єркою та міністеркою економіки, а ще раніше – працювала в Офісі Президента та Чернігівській ОДА.
- Її новий Кабмін – рекордно компактний, а перші рішення вже спрямовані на скорочення держапарату і перевірку витрат.
- Автор статті вбачає в ній шанс на зміни – але з обережною іронією і побажанням не бути “надувною гумовою дівчиною”, як колишні уряди.
Юлія Перша і Юлія Друга
Юля!? Знову?! Прем’єр-міністр?! Цілком можна припустити, що подібні емоції могли спалахнути в багатьох мільйонів українців, які в нинішній метушні суєт не одразу збагнули, кого ж призначили на найвищу “господарську” посаду нашої країни.
Причому, впевнений, що чимало народу думка про те, що це “друге пришестя” Юлії Тимошенко, засмутила. І це при тому, що чимало народу думка про те, що це “друге пришестя” Юлії Тимошенко – обрадувала.
Таким ось “дволиким Янусом” із давньоримської історії увійшла та Юлія в історію України. Автор цих рядків оцінок їй давати не буде, хоча в період її активної господарської та політичної діяльності неодноразово спілкувався з нею, інтерв’ював: вона неодноразово приїжджала до Херсона.
Довелося мені якось “посперечатися” з нею і на ток-шоу Савіка Шустера, куди був запрошений. Хоча суперечкою це назвати важко: мені на монолог дали 5 хвилин, а вона там “банкувала”, у неї був “безліміт”.
Дозволю собі припустити, що на даний момент Юлія Перша – наше минуле. До речі, є привід обміркувати цікаву думку Джорджа Оруелла – автора роману “1984”, що став зараз бестселером: “Хто керує минулим, той керує майбутнім. Хто керує сьогоденням, той керує минулим”.
Що ж, на цьому закінчимо “розповіді літнього зайця” і перейдемо до “перемивання кісточок” Юлії Другої, а точніше Юлії Анатоліївни Свириденко. Сьогодні вона керує нашим сьогоденням, а значить великою мірою і нашим майбутнім. А від терміна “управління минулим” якось неабияк путінізмом пованиває, тож не будемо про це.
Досьє на прем’єра: що відомо про Юлію Свириденко
Отже, 17 липня, після затвердження Верховною Радою, Свириденко стала 19-м (сподіваюсь, що не помилився у підрахунках) прем’єр-міністром України, змінивши на цій посаді Дениса Шмигаля. Він був на цій посаді трохи більше ніж 5 років, з березня 2020 року. Наразі очолив Міноборони замість Рустема Умерова, який, своєю чергою, став головою РНБО.
Свириденко попередні 4 роки працювала Першим віцепрем’єром – міністром економіки в уряді Шмигаля. Нижче – її коротке досьє, на базі інформації з сайту “Цензор”.
Народилася вона 25 грудня 1985 року в Чернігові. Батько очолював Чернігівське територіальне відділення Антимонопольного комітету, а мати працювала в апараті Чернігівської облради. Закінчила школу з поглибленим вивченням іноземних мов, потім – з відзнакою Київський національний торговельно-економічний університет. Є магістром з менеджменту антимонопольної діяльності.
Продовжуючи підвищувати кваліфікацію, у 2016-му пройшла програму навчання менеджерів у Німецькій академії управління, потім програму стратегій зростання приватного сектора, організовану Швецією.
Свій трудовий шлях вона розпочала одразу після університету, 2011 року, з посади постійного представника Чернігова в міському окрузі Усі (Китай). Вона вивчила китайську мову, щоб простіше було спілкуватися з інвесторами з КНР, яких вона запрошувала до Чернігова.
Як факт, результатом її роботи в Китаї стало створення спільної компанії, яка побудувала в Чернігові завод, що виробляє поліефірне полотно. Свириденко там до 2015 року була заступником директора із зовнішньоекономічної діяльності.
Потім у Чернігівській ОДА очолила департамент економічного розвитку. Тут вона пропрацювала 3 роки, поки її шеф через конфлікт із президентом Порошенком не був відсторонений від керівництва ОДА. 5 місяців Свириденко була т.в.о. на посаді №1 в області.
Без найменшої прив’язки до її персони нагадаємо, що саме тоді на арсеналі в Ічні на Чернігівщині рвонули майже 70 тисяч тонн боєприпасів: “старший брат” готувався прийти до нас “у гості”.
Розпрощавшись із держслужбою, вона очолила приватну компанію з переробки сільгоспкультур. У 2019-му уряд очолив Гончарук (нагадаю, він коридорами Кабміну “вишивав” на самокаті), за його правління в Мінекономіки і торгівлі пішов Милованов, який і висмикнув у свою команду Юлію Свириденко – заступником.
Спочатку вона курирувала аграрні питання, потім перейнялася легалізацією ринку праці, боротьбою з тіньовими зарплатами. Незабаром Гончарук “злетів”, з ним і Милованов, а ось Свириденко залишилася.
На той час у неї були налагоджені контакти в Офісі Президента (ОП), куди її не раз відряджали для популярного викладу економічних процесів у країні. З приходом в Україну короновірусу вона мало не щодня працювала в ОП, відповідаючи в створеному “ковідному” штабі за ввезення в країну медпрепаратів, масок тощо. А до кінця року стала заступницею з економіки глави ОП Єрмака.
За рік, у листопаді 2021-го, її знову повернули в Кабмін, підвищивши до посади віцепрем’єрки – міністра економіки. З початком повномасштабної агресії ерефії, Свириденко займалася релокацією підприємств, програмою працевлаштування ВПО, багатьма іншими темами.
Великий плюс собі в карму вона заробила, зумівши після довгих і болісних переговорів порозумітися зі США (а точніше – з одним із найнезрозуміліших із нинішніх політиків – Трампом) у питанні т.зв. “договору про корисні копалини”.
На завершення її досьє – трохи особистого. Юлія Свириденко одружена з бізнесменом Сергієм Дерлеменком (будівельно-ремонтні роботи, телекомунікації). У родині росте донька Софія. У перекладі з давньогрецької це ім’я означає “мудрість”. Хочеться вірити, що мама Юля дала доньці це ім’я, ґрунтуючись на одній зі своїх якостей. Що ж, поживемо – побачимо. Ну або як сказала левиця леву про нового дресирувальника – “пожуємо – побачимо”.
Що за стайні дісталися новому прем’єр-міністру
Що чекає на Юлію Анатоліївну? Вище я нагадав про дволикого Януса з давньоримської легенди, а зараз – про Авгієві стайні з давньогрецької.
Багато років гадили коні в стайнях цього царя, і ніхто за ними жодного разу не прибирав. І тут раптом це доручили Гераклу, причому з умовою – за 1 день! Той підійшов до справи креативно, як раціоналізатор. Бачачи неможливість розв’язати проблему стандартним способом (як у нас у будзагоні говорили: два студенти і лопата замінюють екскаватор), він застосував лайфхак, тобто хитрість. І очистив Авгієві стайні, спрямувавши в них річкові води, які розмили гній, що накопичився за довгі роки.
Коротше, змінив русло річки! Не думаю, що хтось, хто хоч трохи розуміє нинішню ситуацію в нашій державі, образиться на мене за образне порівняння України з Авгієвими стайнями. За три з гаком десятиліття не чужі, свої ж (не буду ображати коней) “скотиняки” напаскудили в нас – мало не здасться! Тепер багато хто з них гріє дупи на теплих узбережжях, посміхаючись при цьому: “Україна в г…не, а я на білому коні і в білому фраку”.
Тепер прем’єру Юлії Свириденко доведеться теж не лопатою, а розумом розгребти все це лайно. Є вже перші її рішення:
- Курс на оптимізацію і скорочення держапарату, новий Кабмін – один із найменших у сучасній історії України.
- Оголошено річний мораторій на перевірки бізнесу податковою і митницею, щоб підвищити підприємницьку стабільність і зняти зайвий тиск.
- Анонсувала повну перевірку бюджетних витрат.
Що ж, як то кажуть, дай бог нашому теляти… Від усієї душі і від усього серця побажаємо їй успіхів. А проконтролювати їх наявність нам легко, як раку ногу відірвати.
Я вам, шановні читачі, відразу ж повідомлю, ЯКЩО мій знайомий суддя зателефонує мені з проханням позичити грошей – ненадовго, до наступної пенсії. Якщо поскаржиться: “ці виродки” урізали йому пенсію – зі 100 ТИСЯЧ до якихось вошивих 50 тисяч, а на п’ятдесятник, ти ж розумієш, нормально не прожити.
Не буду душею кривити: хочу, щоб він зателефонував. Та що там я: кожен із вас, шановні співгромадяни, зможе помітити успіхи нового прем’єра (якщо такі будуть, звісно). Усе просто: йдете на базар, і якщо раптом не почуєте там нахабно-безстрашних голосів дрібних подільників великих злодіїв: “Сигарети, сигарети недорого!” – це означатиме, що в нас нарешті з’явився уряд, а не надувна гумова дівка.
І що мільярди гривень, які зникають із держбюджету від торгівлі безакцизним тютюном, підуть не на рахунки доморощеним “скотинякам”, які фактично підмахують путлеру, а на наші дрони і далекобійні ракети. Дай-то бог…
Читайте також:
Валерій БОЯНЖУ, Херсон – Одеса