Той, хто бажає скласти заповіт, повинен знати, якими нормами чинного законодавства можна керуватися, щоб документ був юридично правильним і в подальшому з ним не виникало проблем. Як це зробити, «Одеському Життю» розповіла юрист Вікторія Гусакова.
Що таке заповіт, хто і в якій формі його складає
Спершу нагадаємо, що заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається. Визначає це стаття 1233 – 1234 Цивільного кодексу України.
Заповідач має право охопити заповітом права та обов`язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов`язки, які можуть йому належати у майбутньому (ч.1 ст.1236 ЦК України).
Заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення. Таки вимоги положеннями статті 1247 ЦК України.
Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем.
Посвідчення заповіту
Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами. Зокрема, ч.1. статті 1251 ЦК України передбачено, якщо у населеному пункті немає нотаріуса, заповіт, крім секретного, може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування.
Стаття 56 Закону України «Про нотаріат» (редакція від 15.04.2024):
Нотаріуси або посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, посвідчують заповіти дієздатних фізичних осіб, складені відповідно до вимог законодавства України і особисто подані ними нотаріусу або посадовій особі, яка вчиняє нотаріальні дії, а також забезпечують державну реєстрацію заповітів у Спадковому реєстрі відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Посвідчення заповіту через представника, а також одного заповіту від імені кількох осіб не допускається.
При посвідченні заповіту від заповідача не вимагається подання доказів, які підтверджують його право на майно, що заповідається.
Глава 3 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, який затверджений наказом міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 визначає порядок посвідчення заповіту, внесення змін до нього та його скасування. Пунктом 6 передбачено, у разі якщо за фізичну особу, яка внаслідок фізичної вади або хвороби не може власноручно підписати правочин і заяву або інший документ підписує інша фізична особа, нотаріус установлює особу громадянина, що бере участь у нотаріальній дії, і особу громадянина, який підписався за нього.
Дієздатність особи що складає заповіт
Дієздатність громадянина, що звернувся за вчиненням нотаріальної дії, перевіряється нотаріусом на підставі наданих документів, передбачених статтею 43 Закону, що підтверджують його вік. Також нотаріус діє на підставі переконаності власної переконаності в результаті проведеної розмови та роз’яснення наслідків вчинення нотаріальної дії у здатності цієї особи усвідомлювати значення цієї нотаріальної дії, її наслідків та змісту роз’яснень нотаріуса, а також відповідності волі і волевиявлення особи щодо вчинення нотаріальної дії.
Відповідно до глави 9 Порядку:
- Якщо фізична особа внаслідок фізичної вади, хвороби або іншої причини (наприклад, неписьменна) не може власноручно підписати документ, то за її дорученням у її присутності та в присутності нотаріуса цей документ може підписати інша особа, яка визначається зазначеною фізичною особою. Про причини, з яких фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, не мала змоги підписати документ, зазначається у тексті документа та в посвідчувальному написі. Правочин за особу, яка не може підписати його, не може підписувати особа, на користь або за участю якої його посвідчено.
- Якщо фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, має вади зору або з інших причин не має змоги самостійно прочитати документ, нотаріус уголос прочитує їй текст документа, про що на документі робиться відповідна відмітка.
- Якщо глуха, німа або глухоніма фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, письменна, вона має прочитати документ і підписати його. Якщо така особа у зв’язку з хворобою або фізичною вадою не може підписати документ, то при вчиненні нотаріальної дії обов’язково повинна бути присутня особа (сурдоперекладач), яка володіє технікою спілкування з глухою, німою або глухонімою особою і може підтвердити своїм підписом, що зміст правочину, заяви чи іншого документа відповідає волевиявленню та дійсним намірам учасника нотаріальної дії. Підпис особи (сурдоперекладача) проставляється після тексту документа.
Складання заповіту в лікарні або будинку для осіб похилого віку
В ч.1 статті 1252 ЦК України зазначено, хто може також посвідчити заповіт особи, яка перебуває на лікуванні у лікарні, госпіталі, іншому стаціонарному закладі охорони здоров’я, а також особи, яка проживає в будинку для осіб похилого віку та осіб з інвалідністю, може бути посвідчений головним лікарем, його заступником з медичної частини або черговим лікарем цієї лікарні, госпіталю, іншого стаціонарного закладу охорони здоров’я, а також начальником госпіталю, директором або головним лікарем будинку для осіб похилого віку та осіб з інвалідністю. Норма цієї статті вимагає, що цей заповіт посвідчуються при свідках.
Відповідно до ч.1. статті 1253 ЦК України, на бажання заповідача його заповіт може бути посвідчений при свідках. Відповідно до ч.4 цієї статті свідками не можуть бути:
1) нотаріус або інша посадова, службова особа, яка посвідчує заповіт;
2) спадкоємці за заповітом;
3) члени сім’ї та близькі родичі спадкоємців за заповітом;
4) особи, які не можуть прочитати або підписати заповіт.
- Свідки, при яких посвідчено заповіт, зачитують його вголос та ставлять свої підписи на ньому.
- У текст заповіту заносяться відомості про особу свідків.
Секретний заповіт
У відповідності до ст. 1249 ЦК України секретним є заповіт, який посвідчується нотаріусом без ознайомлення з його змістом. Особа, яка склала секретний заповіт, подає його в заклеєному конверті нотаріусові. На конверті має бути підпис заповідача. Нотаріус ставить на конверті свій посвідчувальний напис, скріплює печаткою і в присутності заповідача поміщає його в інший конверт та опечатує.
Стаття 1250 ЦК України передбачає порядок оголошення секретного заповіту. Так, одержавши інформацію про відкриття спадщини, нотаріус призначає день оголошення змісту заповіту. Про день оголошення заповіту він повідомляє членів сім’ї та родичів спадкодавця, якщо їхнє місце проживання йому відоме, або робить про це повідомлення в друкованих засобах масової інформації. У присутності заінтересованих осіб та двох свідків нотаріус відкриває конверт, у якому зберігався заповіт, та оголошує його зміст. Про оголошення заповіту складається протокол, який підписують нотаріус та свідки. У протоколі записується весь зміст заповіту.
Такі норми чинного законодавства важливо знати перед тим, як вчинити важливу юридичну дію – скласти заповіт.
