Як у селі на Одещині батьки об’єдналися заради дітей

– Коли ми проводили новорічні свята в спортзалі, то діти навіть на карнавальні костюми одягали куртки, бо було холодно. І ось нас ніби почули – в середині січня працівники благодійного фонду «Шляхетна справа», за ініціативою керівника Сергія Шутова і Бессарабської селищної ради, привезли нам 57 новеньких вікон, а в кінці січня – ще 37. Нашій радості не було меж, – розповіла директорка ліцею Ірина Парлікова.

Це вже п’ятий об’єкт в Бессарабській громаді, якому «Шляхетна справа» дарує вікна. У січні благодійний фонд доставив до Петрівська 94 вікна різних розмірів, адже в спортзалі та між поверхами вони нестандартні – дуже великі. На розвантаження вікон зібралися чоловіки з села, які зі здоровенною вантажівкою впоралися за годину.

Встановлювати вікна захотіли одразу, не чекаючи весни. Однак тут постало фінансове питання – грошей на заміну вікон у школі та в бюджеті громади на цей рік не було заплановано. І петрівці вирішили не чекати, коли вони з’являться, а зробити все самотужки.

Охочих виявилося чимало, причому не тільки батьки, а й дідусі, бабусі. У Петрівську, як і в будь-якому селі, люди в основному займаються сільським господарством. А зараз не сезон, тому вільний час для роботи знайшовся у багатьох.

Самі вікна встановлювали двоє професійних спеціалістів від фонду, а ось усі інші роботи – реставрацію підвіконь, штукатурку, шпаклівку, вивіз будівельного сміття – взяли на себе батьки, працівники старостату і колектив школи. Адміністрація ліцею тимчасово перевела учнів на дистанційне навчання. І вже на цьому тижні 130 ліцеїстів пішли до школи.

До речі, батьки так увійшли в смак, що навіть кабінет директора відремонтували. А ще домовилися весною, перед Великоднем, пофарбувати школу.

– Ми вдячні благодійникам за нові вікна для нашої школи. І я дуже вдячна батькам, які зголосилися і працювали кожного дня абсолютно безкоштовно, щоб їхнім дітям було тепло та затишно, – сказала Ірина Парлікова.

Читайте також:

• Кого вшановували в Одеській області на Бабіндень;
• Тут казка не припиняється ніколи: секрети успішної роботи дитсадка на Любашівщині;
• «Хочу зебру, як у садочку»: як на Одещині впроваджують здорове харчування з національним смаком.