Ключові моменти:
- У Львові на Медіаконгрес зібралися представники 58 редакцій із 43 міст України.
- Учасники говорили, як перейти від виживання до розвитку.
- «Одеське життя» представило власний досвід розвитку медіа та соцмереж.
- До Конгресу долучилися медіаексперти та партнери з п’яти країн.
Конгрес організувала Асоціація «Незалежні регіональні видавці України» (АНРВУ). До професійної зустрічі долучилися також медіаексперти та партнери з Норвегії, Фінляндії, Канади, Польщі та Хорватії.
Від виживання — до розвитку
Для українських регіональних медіа питання про те, якими вони будуть завтра, давно перестало бути абстрактним. Редакції працюють під час обстрілів і відключень електроенергії, втрачають приміщення та працівників, шукають нові джерела доходу й одночасно намагаються не втратити зв’язок зі своїми читачами.
Саме тому директорка АНРВУ Оксана Бровко, відкриваючи Конгрес, запропонувала дивитися далі за межі чергового етапу виживання.
— Перші роки ми вчилися вистоювати, але ми не можемо провести наступні роки тільки в режимі виживання. Нам потрібно будувати медіа, які будуть потрібні людям і через рік, і через п’ять, і через десять років, — сказала вона.
За її словами, майбутнє українських медіа не почнеться після завершення війни — воно формується рішеннями редакцій уже сьогодні. Йдеться про розвиток спільнот, нові продукти, технології, фінансову стійкість і збереження незалежності.
У своїй промові Оксана Бровко також показала, наскільки змінилася роль локальної журналістики. Для людей у прифронтових містах місцеві медіа вже не просто повідомляють про події. Вони пояснюють, де укриття, як поводитися під час атаки дронів, що відбувається у громаді та як залишатися в безпеці.
«Війна перетворює людину на цифру, а медіа повертають їй ім’я» — одна з ключових тез її виступу.
Хто зібрався у Львові
До Конгресу долучилися не лише медіа з України. За словами головного редактора «Одеського життя» та генерального директора «Центр медіа» Геннадія Чабанова, у Львові зустрілися представники українських редакцій, а також медіаексперти й партнери з Канади, Норвегії, Фінляндії, Хорватії та Польщі.
Для регіональних медіа це була можливість не просто послухати міжнародних експертів, а порівняти власний досвід із досвідом колег з інших країн.
Окремо говорили про те, як медіа можуть використовувати технології, не втрачаючи головного — довіри людей. Одним із практичних прикладів став досвід «Миколаївських вістей», де створили внутрішнього ШІ-агента для роботи з адміністративною панеллю сайту, архівами, редакційними стандартами та іншими завданнями.
Геннадій Чабанов наголосив, що технології мають допомагати журналісту, а не замінювати його.
— Цінність — коли пише людина для людини, а не ШІ. А ШІ допомагає позбутися рутини та допомагає авторам під час роботи, — зазначив він.
Ця тема стала однією з наскрізних на Конгресі: штучний інтелект і нові технології можуть змінювати редакційну роботу, але не скасовують потреби в журналістові, який знає свою громаду та відповідає за створений контент.
Що представило «Одеське життя»
Представники «Одеського життя» на Конгресі не лише взяли участь у дискусіях, а й поділилися власним досвідом.
Заступниця головного редактора «Одеського життя» Юлія Котляр виступила на панелі «П’ять реальних бізнес-ідей для вашого медіа», присвяченій пошуку практичних моделей розвитку редакцій.
Йшлося, зокрема, про роботу із соціальними мережами та монетизацію аудиторії через рекламу для бізнесу. Окремо говорили про розвиток YouTube-каналу «Одеського життя»: команда оновила його, запустила нові рубрики та формати, розвиває відеорозслідування, а також відкрила спільноту спонсорів.
Паралельно редакція розвиває сторінку в Instagram та продає рекламу в соціальних мережах. На сторінці «Одеського життя» у Facebook уже 100 тисяч підписників.
Міжнародний досвід і спільне майбутнє
Важливою частиною Конгресу стала міжнародна присутність. До Львова приїхала норвезька делегація, а також представники медійних організацій Фінляндії. Вперше до Конгресу долучилася канадська делегація.
Серед учасників були, зокрема, Оле Якоб Сунде — голова Scott Trust, який володіє The Guardian, Ренді Огрей — директорка Норвезької асоціації медіапідприємств (MBL) та керівниця Ukrainian Media Fund, представники фінських медіа та міжнародних організацій.
Одна з головних тем міжнародних дискусій — фінансова незалежність. Як зазначив Оле Якоб Сунде, редакційна свобода пов’язана не лише з можливістю самостійно визначати зміст матеріалів.
— Редакція, яка не може оплачувати свої рахунки, певною мірою втрачає частину незалежності, — сказав він.
Тому на Конгресі говорили не тільки про журналістику, а й про бізнес-моделі, монетизацію, роботу із соцмережами, розвиток спільнот, нові продукти та ефективне використання технологій.
Для українських редакцій ця розмова має особливе значення: їм доводиться одночасно зберігати професійну роботу під час війни й шукати модель, яка дозволить існувати після після завершення чергової грантової програми чи зменшення міжнародної уваги до України .
XV Медійний Конгрес відбувся в межах програми «Сильніші Разом: Медіа та Демократія», яку АНРВУ реалізує у партнерстві з Всесвітньою асоціацією видавців новин (WAN-IFRA) та MBL. До підтримки події також долучилися News Media Finland, Ukrainian Media Fund, Amedia Foundation та MDIF.
На завершення Конгресу нагородою «За світло в темряві та професійну стійкість» відзначили сім українських редакцій. Але головним результатом зустрічі стало не нагородження, а можливість для редакцій із різних регіонів говорити про спільне майбутнє — вже не лише як про виживання, а як про розвиток незалежної журналістики, здатної залишатися потрібною людям через роки.
Нагадаємо, комісія Верховної Ради відвідала «Одеське життя» – про що журналісти розповіли нардепам.
Раніше ми повідомляли, що «Одеське життя» знову увійшло до карти рекомендованих медіа.
