Веніамін Коломійченко: як у 86 років бути директором любашівського ліцею

У такі поважні літа педагог зовсім не схожий на дідуся, швидше на бравого козака в літах, який навіть по пожежній драбині може піднятися на дах, щоб перевірити, чи все там гаразд!  

Велика родина Коломійченків

Цей славний рід походить з Любашівки. Прабатько династії Яким Коломійченко з дружиною Софією мали 9 діточок й трудилися в економії поміщика Крауза. Веніамін Дмитрович розповів, що коли народився його татусь, то бабуся, яка працювала у маєтку покоївкою, вигодовувала сина разом з панською донькою. 

Веніамін Коломійченко — також з багатодітної сім’ї. Його матуся Анастасія Максимівна народила семеро діточок. Усіх батьки вивели в люди, усім дали вищу освіту. 

Батько Дмитро трудився бригадиром рільників у місцевому колгоспі. За високі показники у вирощуванні збіжжя відзначений званням Героя соцпраці. Своїми здобутками виборов і другу Зірку, але не отримав, бо господарство не виконало план з шерсті.

З родини ніхто не пішов стопами батька: діти обрали професії медика, педагога та військового. Так, Олексій став видатним хірургом Любашівської лікарні. Зінаїда також пов’язала своє життя з медициною.

Леонід уподобав військову справу. Його команда першою у світі у 1963 році дісталася північного полюса на атомному підводному човні.

Георгій служив в авіації. Ольга після закінчення Ізмаїльського педінституту залишилась в місті працювати вчителькою фізики і математики, Вікторія також закінчила педінститут. Обрав вчительську професію й Веніамін Дмитрович.

Веніамін 62 роки навчає дітей

Веніамін Коломійченко спершу мав намір стати лікарем, як старший брат Олекса. 

Та при вступі у Тартуський медичний університет не поталанило, бо на «трійку» склав екзамен з російської мови. Тож подався в Ізмаїл здобувати знання на фізико-математичному факультеті. Квартирував у сестри, яка працювала у школі №15. Коли факультет було ліквідовано, завершував вищу освіту в Рівненському педінституті. 

Повернувся у рідну Любашівку, і вже 62 роки бадьорим кроком прямує до рідної школи. Щоб зарядитись молодечою енергією, спозаранку вижимає з десяток разів пудову гирю та освіжається під контрастним душем.

Спочатку був просто вчителем, потім додалися обов’язки заступника директора, а у 1995 році Веніамін Дмитрович очолив школу. Зараз мріє відсвяткувати 30-річний ювілей перебування на цій відповідальній посаді. 

Сьогодні ліцей — беззаперечний флагман освіти краю. Керівництвом та педагогічним колективом налагоджено тісні зв’язки з українськими та іноземними вузами, що дозволяє випускникам успішно здобувати вищу освіту як в Україні, так і за кордоном. 

Зустрітися змогли у Празі

На жаль, дружина Веніаміна Коломійченка Валентина Григорівна, яка працювала економістом, померла. Та виростило подружжя чарівних доньок Інну й Неонілу. 

Дівчата, як і батько, уподобали точні науки. Старша має дві вищі освіти: інженера-математика та бухгалтера. Її донька Олександра втілила мрію дідуся і стала медиком. Зараз працює в Данії анестезіологом і є першим в цій країні офіційно працевлаштованим українським лікарем. 

Неоніла закінчила економічний факультет Одеського політеху. Мешкає і працює в Канаді, у престижному освітянському закладі. 2001 року Веніамін Дмитрович зумів відвідати її сім’ю і онука Ігоря. А в липні нинішнього року влаштував зустріч з рідними у Празі, де познайомився зі своїм наймолодшим онукою, восьмикласником Максимом. Приєдналася до них і Неоніла. Тож протягом цілого тижня насолоджувався дідусь спілкуванням з найріднішими для нього людьми та екскурсіями дивовижним європейським містом. 

Теперішня заповітна мрія Веніаміна Дмитровича — потримати на руках і правнука.     

 Читайте також:

• Одещина: у Куяльницьку громаду завітала несподівана гостя із подарунками
• Що заважає дельтапланеристу з Рені знову злетіти над степом
• Вчителька, що співає з Нової Іванівки, шукає оркестр