«У грудні я дуже сильно захворіла. Лікувалась спочатку вдома, а після бачу, що треба лягати у лікарню, бо діла не буде з цим самолікуванням. Пролежала два тижні у терапевтичному відділенні Бессарабської лікарні. Стільки хворих зараз, що не вистачає ліжок. Коли мене виписували, наді мною вже жіночка стояла, чекала, щоб ліжко звільнила. Сама я з Буджацької громади, пам’ятаю часи, коли у Бородіно (Буджаку) була своя лікарня – було дуже зручно. Кажуть, що зараз цю лікарню хочуть відновити – це було б добре», – розповіла мені на днях знайома.
Тому ми вирішили з’ясувати, чи є шанс, що у Буджацькій громаді з’явиться власна лікарня та чи виграють від цього мешканці регіону.
Сорок років тому у колишньому Бородіно були поліклініка і велика лікарня, що обслуговували близько 35 сіл. Потім хтось зверху вирішив ліквідувати спочатку поліклініку, а згодом почали скорочувати і відділення.
Як тільки місцеве населення не боролося за збереження лікарні: влаштовували акції протесту, писали листи в різні інстанції, але лікарню таки ліквідували.
Читайте також: Як лікарні з Донеччини довелось стати вимушеною переселенкою
– Ми приїхали сюди працювати разом з чоловіком за направленням Одеського медінституту. Я була педіатром, чоловік – гінекологом. Нам одразу надали житло. В лікарні були терапевтичне, пологове, педіатричне, хірургічне, наркологічне, інфекційне відділення. Ми працювали і на прийомі в поліклініці, і в лікарні. Колектив був великий – майже сотня фахівців. Було багато таких, які також, як і ми, приїхали сім’єю лікарів. Звичайно, були ті, хто, відпрацювавши інтернатуру, виїжджав. Але сімейні зазвичай лишалися, будували собі будинки, бо збирались залишитися назавжди.
Однак почалося скорочення, і чудові фахівці стали нікому не потрібними. Зрештою залишилося тільки терапевтичне відділення, яке згодом також закрили. Я працюю лікаркою сімейної медицини в Буджацькому центрі первинної медико-санітарної допомоги. Цьогоріч буде 55 років мого лікарського стажу. Вже наче і на відпочинок пора, але не можу – немає заміни, не хоче молодь їхати в село, – каже Людмила Бобильова.
– Я почала працювати медсестрою в Бородінській лікарні у 1981-му, після закінчення Білгород-Дністровського медучилища. Мене одразу прийняли до терапевтичного відділення. До речі, їх тоді було в лікарні два. Уявляєте – два терапевтичні відділення! Майже двадцять п’ять років пропрацювала в терапії. Перед самою реорганізацією лікарні чотири роки працювала в наркологічному відділенні.
Досі не розумію, як можна було зруйнувати це відділення, адже подібного не було на всьому півдні Одещини. Від пияцтва, наркоманії стільки людей страждають, і нікому до них немає діла, крім рідних. А тоді ми таких людей з цієї безодні витягували, повертали до життя.
Зараз працюю медсестрою на прийомі у лікаря.
Добре, що, незважаючи на такі тяжкі часи в країні, керівництво громади почало відновлювати лікарню. Зробили вже ремонт будівлі, придбали нове обладнання. Але головна проблема – не вистачає фахівців. Чесно кажучи, не розумію, чому молодих лікарів не спрямовують для проходження інтернатури в сільську місцевість? Тут і досвід можна отримати, і умови не гірші, ніж у місті. Гадаю, ця проблема має вирішуватись на рівні держави. А без фахівців жодна медична реформа не покращить якість медобслуговування на селі, – розмірковує Ганна Чудак.
Коли почала створюватись Бородінська громада, люди не забули нагадати на місцевих виборах про занедбану лікарню.
Іван Кюссе, який став головою громади, поставив це питання одним із пріоритетних. Що вдалося зробити за чотири роки?
Юрій Нагайчук, виконувач обов’язків директора Буджацької лікарні.
– За останні декілька років було зроблено ремонт дахів будівлі лікарні, центру медико-санітарної допомоги, а також кабінетів. Придбано нове сучасне обладнання для фізіотерапевтичного, стоматологічного кабінетів, апарати УЗД, рентген.
Ще на тему: Одеська область отримала десятки тонн гуманітарних ліків
Три роки тому ми запустили лабораторію, а зараз відкриваємо клінічно-діагностичну лабораторію, в якій працюватимуть біохімічний, гематологічний відділи та стерилізаційний кабінет. Тут можна буде зробити близько п’ятдесяти видів аналізів, які робитимуть досвідчена лаборантка Інна Сова і лікарка-цитоморфолог Тетяна Олійник.
Нещодавно до нас приєднались молоді фахівці: в УЗД-кабінеті працює Ярослав Панчев, у рентгенкабінеті – Кирило Односталко. Запрацював і стоматологічний кабінет. Також ми прийняли на роботу двох молодих лікарів сімейної медицини, які проводять прийом пацієнтів.
А головне, чого ми досягли минулого року, – лікарня отримала ліцензію на медичну діяльність від МОЗ. Це було дуже непросто, але нам все вдалося.
– Нам дуже не вистачає для відкриття терапевтичного відділення лікарів. Адже зрозуміло, що відділення працює цілодобово. А це означає, що потрібні троє-четверо фахових лікарів, – каже Володимир Лунгу, керівник відділу охорони здоров’я Буджацької селищної ради.
Щоб їх залучити в громаду, ми навіть розробили спеціальну програму, де передбачено, що лікар, який підписує з нами контракт на три роки, отримає від громади 200 тисяч гривень «підйомних». Також ми забезпечуємо спеціаліста сучасним житлом, яке лікар може приватизувати, якщо продовжить контракт. Ще потрібно зробити ремонт відділення, запустити харчоблок, придбати необхідне обладнання. Завдяки дбайливому відношенню медперсоналу амбулаторії вдалося зберегти в доброму стані лікарняні палати, медичні ліжка, процедурну, сестринську тощо.
Іван Кюссе, голова Буджацької громади:
– Відкриття терапевтичного відділення для наших людей дуже важливе. Я, звісно, розумію, що в ці складні для країни часи ми маємо розраховувати тільки на себе. Увесь об’єм фінансування відділення перші роки буде покривати громада. Але ж здоров’я людей коштує дорожче. Потім стане легше, якщо ми покажемо, що наше відділення спроможне працювати – є належні умови, лікарі, необхідна кількість пацієнтів. Тоді ми зможемо претендувати на отримання ліцензії НСЗУ, і фінансова навантаженість на громаду зменшиться.
Вас також може зацікавити: Депутатка показала, як і чим годують у лікарнях Одеси (відео)
Але нам вкрай потрібні лікарі. Саме для цього ми плануємо побудувати для фахівців нові квартири. Щойно в нас з’являться лікарі, ми дуже швидко запустимо терапевтичне відділення.
А поки що цієї весни відкриємо денний стаціонар. Перед війною ми змогли залучити в громаду двох молодих лікарів сімейної медицини – вони працюють в селах Лісне і Петрівка. Обидва отримали власне житло, один вже обзавівся сім’єю. Люди дуже задоволені їхньою роботою.
Лікар в селі – дуже поважна і шанована людина. Отже, чекаємо на фахівців, які хочуть і вміють працювати, а ми забезпечимо всім необхідним.
На верхньому фото: працівниці лабораторії Інна Сова і Тетяна Олійник
Хаджибейський район Одеси, вулиця Саймона Літмана. Не знаєте, хто це? Коли в Одесі говорять про… Read More
Увечері суботи, 11 січня 2025 року, у Подільському районі Одеської області сталася трагедія на одній… Read More
Сьогодні, у неділю, 12 січня 2025 року – 1054-й день широкомасштабної збройної агресії РФ проти… Read More
Сьогодні, у неділю, 12 січня 2025 року, через планові ремонтні роботи, що проводяться енергетиками, низка… Read More
У Ренійській громаді вперше пройшла зустріч захисників та членів їхніх родин з можновладцями. До міської… Read More
Доброго недільного ранку, одесити. Сьогодні маємо анекдоти про торгівлю. Чому саме такі? Щоб зарядитися гарним… Read More