27 вересня Кабмін ухвалив зміни до Порядку підтвердження стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (постанова №1058*).
Змін у цьому Порядку відбулося чимало і одна з них – це можливість підтверджувати стаж показаннями свідків. В умовах війни це справді важливо. Однак підтвердження стажу свідченнями не є новиною. Це було передбачено законодавством набагато раніше. Що ж змінилося в оновленому порядку?
Якщо документи є
Якщо документи про стаж роботи не збереглися, підтвердження стажу роботи може здійснюватись органами Пенсійного фонду України (ПФУ) на підставі показань свідків. Відразу зазначимо, що йдеться виключно про періоди роботи до 1 січня 2004 року. </strong>Тоді основним документом, що підтверджує стаж, була трудова книжка. Після зазначеної дати стаж підтверджується насамперед даними персоніфікованого обліку про сплату страхових внесків (даними з Єдиного державного реєстру застрахованих осіб). До того ж зараз триває поступовий процес оформлення електронних трудових книжок. Тобто необхідність збирати купу документів для призначення пенсії поступово зникає – усі дані про офіційний стаж людини принаймні з 2004 року вже є у державних реєстрах в електронному вигляді. Проте є проблема саме зі стажем за попередні роки. У разі втрати трудової книжки стаж, отриманий до 2004 року, може підтверджуватись довідками з місця роботи, архівними документами та іншими.
Якщо документів немає
За відсутності документів про стаж роботи та неможливість їх отримання у зв’язку зі стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, що дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які знають заявника по спільної з ним роботі одному підприємстві, в установі, організації (зокрема колгоспі) чи одній системі.
У такому ж порядку показаннями свідків підтверджується час роботи громадян з числа національних меншин, примусово виселених з місць постійного проживання в 30-40 роки, а також час роботи в колгоспі до 1965 року у випадках, коли неможливо отримати документи про стаж, незалежно від причин відсутність необхідних документів.
Можливі випадки, коли документи втрачені з інших причин, ніж зазначено вище. Наприклад, підприємство ліквідовано, а до архіву документи не потрапили. У такому випадку стаж встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які знали заявника щодо спільної роботи з ним і мали документи про свою роботу за той же час.
У такому самому порядку підтверджується стаж роботи за відсутності документів у разі, коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються (розташовувалися) на тимчасово окупованих територіях та в районі проведення бойових дій. Це стосується й випадків, коли майно (документи) підприємств та установ (незалежно від місця їх реєстрації на території України) пошкоджено або знищено внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією РФ проти України, за умови документального підтвердження ушкодження чи знищення майна (документів).
*Про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. №637
Що змінилося?
Що ж змінилося після ухвалення постанови 27 вересня? Раніше у разі втрати документів у результаті війни стаж підтверджувався у такому ж порядку, як і внаслідок стихійного лиха. Тобто, необхідно було просто знайти двох свідків, але від них не вимагалося надавати документи про свою роботу. Також не було вимоги підтверджувати втрату майна документально. Разом з тим, у попередньому порядку йшлося просто про «воєнні дії», там не конкретизувалося, про які саме війни йдеться. Отже, певною мірою оновлений порядок, навпаки, дещо ускладнив процес підтвердження стажу людям, які постраждали від війни. Однак нові нюанси в ньому прописані ретельніше, ніж раніше. Тепер чітко зрозуміло, які саме люди серед постраждалих і як саме зможуть скористатися своїм правом на відновлення стажу.
Для жертв нацистських переслідувань<
Доповнимо, що в Порядку давно існує пункт для людей, яких, мабуть, дуже мало. За відсутності документів про час перебування у фашистських концтаборах, гетто та інших місцях примусового тримання під час війни осіб, у тому числі дітей, примусово вивезених з тимчасово окупованої території у період Другої світової війни, проживання у Ленінграді під час його блокади з 8 вересня 1941 року по 27 січня 1944 року є періоди, які можуть бути встановлені на підставі показань одного або більше свідків, які мають відповідні документи (довідки, видані архівними установами, органами Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки або МВС за місцем прибуття зазначених осіб в Україну, евакуаційні посвідчення, мобілізаційні так далі)”.
Якщо працювали на Донбасі чи в Криму
Для тих, у кого в трудовій книжці є записи з виправленнями або недостовірні чи неточні записи про періоди роботи до 2004 року на підприємствах або установах, розташованих на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях та в Криму,стаж роботи, що дає право на пенсію, також можна підтвердити свідками. Це передбачено постановою правління ПФУ №18-1 від 10 листопада 2006 року (зі змінами від 12.11.2020 р.), якою затверджено Порядок підтвердження періодів роботи, які зараховуються до стажу для призначення пенсії. Відповідні зміни було внесено до постанови 12 листопада 2020 року.
Як опитують свідків
Саме у зазначеному Порядку №18-1 описано приклад того, як відбувається опитування свідків. Для підтвердження періодів роботи на підприємствах, розташованих на тимчасово окупованій території, заявник або довірена особа надає трудову книжку (в якій є неточні записи) та вказує в заяві дані про свідків (не менше двох), які знають заявника щодо спільної роботи та мають документи про свою роботу на той час. Додатково можна подавати інші документи, хоча б опосередковано підтверджують стаж.
Для підтвердження періодів роботи на підприємствах, розташованих на тимчасово окупованій території, територіальний орган ПФУ запрошує та опитує свідка. Якщо, наприклад, свідок проживає в іншій області України, ніж у тій, де знаходиться заявник, територіальний орган ПФУ робить запит в управління, в районі якого проживає свідок.
Запрошення свідку надсилається протягом трьох робочих днів з дня звернення заявника до свого ПФУ (або від дня отримання відповідного запиту від іншого управління ПФУ).
Якщо свідок мешкає на тимчасово окупованій території, запрошення для його опитування здійснюється заявником. У такому разі опитування проводиться тим управлінням ПФУ, яке обирає свідок.
Результати опитування свідка оформляються актом встановленого зразка. Цей акт та засвідчені відповідним управлінням ПФУ копії документів про підтвердження стажу протягом трьох робочих днів з дня опитування надсилаються до управління ПФУ, яке надсилало запит.
Свідок, який проживає за межами України, надсилає заяву, в якій зазначається інформація про спільний період роботи на одному підприємстві із заявником, легалізована органами Міністерства закордонних справ України (у разі якщо інше не передбачено міжнародними договорами, в яких бере участь Україна) або дипломатичним представництвом, або консульською установою України у державі проживання свідка. До заяви свідок додає засвідчені копії документів про свою роботу за час, коли він підтверджує роботу заявника.
Акти опитування свідків та копії документів про їхню роботу за час, щодо якого вони підтверджують роботу заявника, додаються до заяви про підтвердження стажу.
Автор Сергій КОРОБКІН
