Фермерів на Одещині чимало. Але лише один із них — Микола Александров — не лише трудиться на землі, а й керує великим хореографічним колективом уже понад сорок років.
І орач, і жнець, і на дуді гравець
Микола Александров навчався в Кишинівському сільгоспінституті, із захопленням осягаючи аграрні науки. Дізнавшись, що при інститутському Будинку культури діє факультет громадських професій, на якому можна здобути додаткову спеціальність, зацікавився. З дюжини професій він обрав народний танець.
22-річному фахівцеві, який повернувся з дипломом вченого агронома в рідне село Орлівка Ренійського району, одразу доручили очолити велику виноградарську бригаду. Оптимізувавши всі виробничі процеси, вчорашній студент суттєво збільшив продуктивність колгоспних виноградників.
Проте Микола вже не уявляв життя без народних танців.
1981 року директор місцевого Будинку культури підтримав ініціативу агронома створити танцювальний колектив. До його першого складу увійшли молоді вчителі, електрики-початківці, завгар і завзятий тракторист — усім хотілося танцювати з таким самим запалом, як Микола. Відтоді й веде своє літочислення колектив.
Микола Александров почав набирати в «Опінкуцу» (від назви народного молдавського взуття «опінчь») школярів, причому з молодших класів. Скільки діти навчаються в школі — стільки танцюють. Уже тридцять три роки колектив носить звання «народний».
Так танцюють тільки в Орлівці
Николай Александров
Микола Александров не залишав дітей за жодних обставин, навіть у ті роки, коли став головою великого базового сільгосппідприємства.
Недоброзичливці, яких у житті завжди вистачало, намагалися «вжалити» Александрова: «Ну де це бачено, щоб агроном танцював?!» Однак кожна зала незмінно зустрічала і проводжала «Опінкуцу» оваціями.
За сорок років через цей колектив пройшло не одне покоління молоді. І якщо в селі Орлівка відзначається якесь свято, то любо-дорого дивитися, як танцюють його мешканці, — колишні вихованці Миколи Олександровича.
Керівник «Опінкуци» завжди ставив у пріоритет збереження автентичності народного танцю. Він вивчав рухи, які характерні для жителів Орлівки, на їхній основі створював оригінальні постановки. Один із прикладів — хора «Индоуеперць», таку танцюють тільки в Орлівці.
З любов’ю до молдавського танцю
Для сільської дитини «Опінкуца» — це не лише щастя вивчити великий спектр молдовських народних танців, це ще й можливість побачити світ, оскільки колектив часто запрошують на міжнародні фестивалі.
— Виступ колективу «Опінкуца» — окраса свята будь-якого рівня, — каже президент Всеукраїнської національно-культурної молдавської асоціації Анатолій Фетеску. — Колектив Миколи Александрова гідно представляє молдавську культуру не тільки в Україні, а й за її межами. Кажуть, що кожна людина народжується з певною місією. Не применшуючи внесок Миколи Олександровича в аграрному секторі, хочу зазначити, що його внесок у молдавську культуру переоцінити просто неможливо. Він створив не просто танцювальний колектив, він створив школу-студію молдавського танцю, в яку батьки записують своїх дітей на 2-3 роки вперед. Його вихованці, а їх не одна сотня, роз’їхалися по всьому світу, несучи любов до молдавського танцю, важливого елементу молдавської національної культури. Хтось там, на новому місці, створює молдавські колективи. Нехай скромні для початку, але це знак подяки Миколі Олександровичу за його працю — посіяні зерна проростають!
