Старий Новий ринок: історія найбуржуазнішого базару Одеси

Одесити «роблять базар», а базари «роблять» Одесу

У будь-які часи одесити йшли на базар купувати необхідні продукти для створення кулінарних шедеврів. І не лише: на базарах хвалилися новим одягом, обмінювалися новинами, плітками, кулінарними рецептами тощо. Можна з упевненістю сказати, що базари в Одесі – не лише торговельні майданчики, а й центри міжнаціонального та соціального спілкування. Недарма в Одесі з’явилося поняття «зробити базар»: обрати продукти найкращої якості, поспілкуватися, дізнатися новини та, загалом, вийти в люди. А говорячи про знакові одеські базари неможливо оминути найбуржуазніший з них – Новий ринок.

Як так вийшло, що «Новий» – старий?

Цікаво, що Новий ринок є найстарішим ринком Одеси. Він виник на початку XIX століття як стихійна відповідь на зависоку плату за можливість торгувати на Грецькому ринку, який тоді був монополістом.

Новий ринок з’явився на території тогодішнього Херсонського майдану на суспільних засадах і дуже скоро став осередком шахраїв та злодіїв. Дюк де Рішельє, який у той час був градоначальником Одеси, наказав знести торгові курені та намети і побудувати ринок, де торгівля була б зручною та безпечною. Восени 1812 року урочисто відкрили перші кам’яні торгові будівлі. Так розпочалася розбудова «Нового ринку», яка триває до сьогодні.

Важливі етапи становлення Нового ринку:

• 1812 рік – вважається роком відкриття ринку;
• 1846 рік – починаються служби у Сретенському храмі, який побудовано на території ринку;
• 1896 рік. Відкриваються справжні палаци торгівлі – величні криті Г-подібні корпуси, побудовані архітектором Аркадієм Тодоровим;
• 1905 рік – видатний науковець та винороб Василь Таїров відкриває Виноробну станцію в одному з корпусів. Це був перший заклад у країні для визначення якості вин, а згодом і інших продуктів.

Радянський застій, занепад дев’яностих: яким Новий ринок увійшов у ХХІ сторіччя

На жаль, за часів радянської влади Новий ринок багато втратив. У 1922 році з ринку вигнали Виноробну станцію, а в 35-му – було зруйновано Сретенський храм. Наступні сорок років ринок існував завдяки містянам і великому запасу міцності, який було закладено під час його розбудови. На початку девʼяностих «Новий» виглядав погано, як і більшість одеських ринків. Бруд, шахраї, кишенькові злодії, продаж зіпсованого чи простроченого товару стали повсякденням буремних часів. В той же період за нез’ясованих обставин майже повністю згорів лівий критий корпус.

Проте в 1997 році концерн «Веселка» під керівництвом Месропа Хачатряна приватизував «Новий ринок». Він став першим з одеських ринків, що перейшов у приватну власність. Почалась титанічна робота з наведення ладу. На «Новому» дозволялось торгувати лише з електронними вагами, які були власністю ринку і за точністю яких суворо стежили. Два кілограми яблук з «Нового ринку» стали важити більше, ніж три кілограми з інших. Почалася масштабна реконструкція та благоустрій території. Було капітально відремонтовано оригінальний корпус.

Дуже сумно, але головний натхненник відродження «Нового ринку», пан Хачатрян, пішов з життя в листопаді 2020 року. Проте його нащадки продовжують розбудову та реконструкцію ринку. Звісно, пандемія COVID-19 та повномасштабна війна з рф суттєво знизили темпи робіт.

Новий ринок сьогодні: все ще головне місце для зустрічей

«Новий ринок» є найдорожчим у місті, але дуже зручним та комфортним, з можливістю обрати найякісніші та найсмачніші продукти, включно з делікатесами та екзотикою. До того ж, це насамперед місце зустрічей та спілкування. Неможливо прийти на «Новий» у суботу чи неділю і не зустріти купу знайомих. Дуже часто спілкування зі знайомими та продавцями займає більше часу, ніж самі покупки.

Незважаючи ні на що, на «Новому ринку» живе, живе і житиме справжній одеський дух. Він зовсім не схожий на ті карикатурні образи, які вигадали приїжджі кіношники. Це дух міста, яке ніколи не сумує і до всього ставиться з гумором. Це дух незламної Одеси – інтернаціонального міста з українською душею!

Олександр ОТДЄЛЬНОВ