Аномально спекотне літо та осінь цього року знову нагадали про проблему глобального потепління. Про причини тривалого літа, погрози зміни клімату та прогнози на зиму «Одеського життя» розповіли фахівці навчально-наукового гідрометеорологічного інституту Одеського державного екологічного університету.
Малюк, що несе спеку, і теплий океан
2023 став найспекотнішим за всю історію метеоспостережень. Однією з причин аномальної спеки називають природне явище під назвою «Ель-Ніньо» (у перекладі з іспанської — «малюк»), пов’язане з підвищенням температури води в екваторіальній частині Тихого океану. Цей феномен може тривати протягом трьох років. Тож Одещину на третій рік його впливу, можливо, накриє ще екстремальніша спека. Потім настане нейтральна фаза – літо буде в межах норми. А потім Ель-Ніньйо змінить ще один природний феномен – Ла-Нінья («малятко»), який принесе похолодання.
Коливання клімату, пов’язані з Ла-Нінья та Ель-Ніньйо, є природною, невід’ємною частиною кліматичної системи планети. Але оскільки кількість парникових газів збільшується, періодичних охолоджень клімату буде все менше і вони стануть менш помітними, вважають вчені.
Істотним чинником підвищення світової температури стало і потепління океанів.
Інна Хоменко, доцентка кафедри метеорології та кліматології.
— Якщо нещодавно середньорічна глобальна температура становила 15°, то зараз вона зростає до 17°, — розповідає доцент кафедри метеорології та кліматології Інна Хоменко. — Через підвищення температури тануть льодовики. Відповідно, зменшується альбедо – здатність поверхні відбивати сонячну радіацію. А льодовики відбивають дуже значну її частину. Тому океан поглинає більше сонячної радіації. Відповідно, підвищується його температура.
Менше снігу – менше води
Щоб клімат на планеті залишався досить комфортним для людини, середньорічні коливання температури не повинні перевищувати 20 градусів. В іншому випадку через брак вологи умови можуть стати неприйнятними. Щось подібне вже спостерігається у нашому регіоні.
Валерія Овчарук, директор навчально-наукового гідрометеорологічного інституту, професорка.
— За гідрологічним районуванням, Одеська область розташована в зоні недостатньої водності — ресурси місцевого стоку тут дуже малі і за незмінного клімату. Представлені вони малими та середніми річками, які влітку зазвичай пересихають, а стік мають переважно коли випадають рясні опади або під час весняної повені, — розповідає директор навчально-наукового гідрометеорологічного інституту професор Валерія Овчарук.
Професор зазначає, що для формування максимального стоку весняної повені потрібно, щоб сніг у холодну пору року накопичувався, а не танув так швидко, як це відбувається в останні роки. Ще одна причина зменшення стоку, за її словами, це збільшення випаровування.
— Український гідрометеорологічний інститут свого часу оцінював зміни водності рік по регіонах, — розповідає професор. — І, за прогнозами, у 2021-2040 роках у маловодні роки стік малих річок на територіях півдня України може практично припинитися. А у 2041-2060 роках дійти до нуля.
Зменшення водності та загальної зволоженості території можуть стати причиною таких критичних для людини гідрометеорологічних явищ, як запорошені бурі та ерозії ґрунтів. Тому сільське господарство має перебудовуватися під нові кліматичні умови, переконана Валерія Овчарук.
Більше стихійних лих
З іншого боку, зазначає Валерія Анатоліївна, зміна клімату підвищує екстремальність природних явищ. Наприклад, відбуваються паводки та флеш-флади – миттєві паводки, що виникають через випадання великої кількості опадів на дуже обмеженій території.
На Одещині таке стихійне лихо сталося у 2013 році. Тоді в Тарутинському та Арцизькому районах на невеликій території випало 196,9 мм опадів — майже піврічна норма. Рівень води в малих пересихаючих річках Анчорак і Когильник миттєво піднявся, було прорвано дамбу, підтоплено будинки, частково зруйновано залізницю та автомобільну дорогу.
— Найбільш небезпечні зливи, які належать до категорії сильних дощів. Тим більше — якщо вони виникають поза характерними для них сезонами. А якщо температура зростатиме, зросте і ймовірність сильних дощів, які можуть спричинити раптові паводки на річках, — прогнозує Валерія Овчарук.
Зима з мокрим снігом та ожеледицею
Цього року, за прогнозами метеорологів, зима в Одеському регіоні, швидше за все, буде теплою. А сніг якщо й випадатиме, то не затримається. При цьому збільшиться кількість небезпечних стихійних явищ — зледеніння та ожеледиці.
Ольга Уманська, директорка Центру прогнозів стану довкілля.
— Зазвичай такі явища виникають, коли температура перебуває на межі мінус-плюс. А саме така температура переважатиме, — прогнозує директор Центру прогнозів стану довкілля Ольга Уманська. — Стійких морозних періодів не очікується. В основному, слабкий мінус-слабкий плюс.
Точніший зимовий прогноз, каже фахівець, поки що неможливий — усі оцінки лише орієнтовні. Адже саме зараз відбувається розбудова кліматичної системи. І зміна клімату посилює ймовірність надзвичайно небезпечних погодних явищ.
— Вже зараз на наших територіях відбуваються явища, які раніше не були для них характерними, — смерчі, гроза у листопаді, полярне сяйво, — наголошує Ольга Уманська. — До того ж, є думка, що кліматичні сезони зміщуються. Так, цього року в Одесі вересень був тепліший за червень на 1,10. А кліматична осінь – коли середньодобова температура нижче 15° – настала 12 листопада. Хоча за попередні роки пізнішою датою її початку було 28 жовтня. Тож людству доведеться пристосовуватися до нових умов.
А ось найближчі прогнози метеорологів залишаються доволі точними. Наприклад, у день інтерв’ю Ольга розповіла нам про циклон, який зародився в Атлантичному океані і мав принести на Одещину сильний штормовий вітер та опади. Це було за тиждень до урагану 18-19 листопада.
— Це вологий циклон на кшталт тих, що зазвичай проходили в грудні, перед новим роком, і засипали нас снігом. Але зараз на мокрий сніг ми очікуємо, можливо, тільки на півночі області, — прогнозувала фахівець (хоча в неділю припорошило й Одесу — ред.).
Після проходження цього циклону, як і обіцяла Ольга Уманська, настало похолодання.
Здійснено за підтримки Асоціації «Незалежні регіональні видавці України» в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією партнерів
