Ще кілька днів тому «в моду» в Одесі увійшла приказка (треба хоч якось порадувати себе), яка стверджує, що січень у місті вирішив, що він квітень. Погодi жарт не сподобався, і обдарував він одеситів сніговим дощем, ну або дощовим снігом, ще й всі погіршення обіцяє.
Народ пересувається вулицями, хто як може, особливо «приємно» переходити дорогу, коли світлофори то там, то там через блекаут не працюють, а тут ще калюжі і калюжі…
Так, посипали піском тротуари комунальники подекуди. Толку з того?
– І чого пісок витрачати? Все ж таки заливає і снігом присипає… От якщо ожеледь почнеться!
– Почнеться, почнеться! – чомусь з радістю заспокоює одеситку інший перехожий, заразом ще деякі страшилки додає. Трамваї з причини того ж блекауту – у вимушеній «відпустці», рейки виглядають незвично: припорошені снігом.
На зупинці в очікуванні маршрутки люди сперечаються за світло. Вслухаюся… Краще б не я цього не робила: виявилося, що у нас з електрикою «гірше, ніж в інших містах», «світло продають ліворуч» (хтось із незгодних одразу підказує: «І праворуч!») і взагалі «зима в Одесі якась ненормальна».
У відповідь на ненормальну зиму «знавцям» нагадують, «що взагалі-то у нас війна, а ви тут про погоду. Весна нікуди не подінеться, нам би Перемогу скоріше!».
Жінка на цій же зупинці теж про світло. Гучно кричить по мобільнику:
– Не піду додому. Там темно, мені ці ліхтарики у печінках сидять. Поки не стемніє, буду вулицями ходити, нехай навіть слизько і мокро!
Далі були відомі вже історії, що в будинку навпроти світ взагалі не вимикають, а «ось нашому будинку так зовсім не пощастило».
Вулична торгівля має сумно-мокрий вигляд, заглянула на Новий ринок – там теж обстановка похмура, потрапила на момент блекауту. Хтось запускає генератор, хтось надсилає привіти «тварям» (ах, як шкода, що не можна передати послання дослівно!)…
Мокрий сніг все не зупиняється, люди намагаються дуже обережно ходити: ох і слизько ж!
…А на вулицях раз у раз (ще не засинало по-справжньому) трапляються зелені трав’яні острівці: весна наче нагадує, що вона вже не за горами. Насправді: весна нікуди не подінеться. І не про погоду треба переживати…
Марія Котова
Фото автора
