Значно менша кількість та значно більші розміри районів вже стали нашою реальністю. Більше як півроку ми знаємо, що в Україні нині не 490 районів, як раніше, а 138.
На Одещині з 26 залишилося тільки 7. Серед них — новоутворений Одеський район. На цей час вже майже завершили формувати нові райради та райдержадміністрації, обрали (в першому випадку) та призначили (у другому) їхніх очільників. Майно та більшість повноважень колишніх районів передають об’єднаним територіальним громадам, і цей процес вже практично завершився. Територіальний перерозподіл районного рівня вже відбувся. Сьогодні ще важко сказати, добре це чи погано. А може й просто — ніяк. Тому, не виставляючи оцінок, спробуємо просто з’ясувати, на що варто зважати нашим громадянам з огляду на нові адміністративні реалії і до чого слід готуватися найближчим часом.
Все майно — громадам!
1480 — такою є кількість об’єктів спільної власності, що їх передають з балансу ліквідованих районів у власність територіальних громад Одеської області. Така передача майна є ключовим моментом нинішнього етапу децентралізації, пов’язаного з укрупненням районів.
Як повідомили нам в Одеській облдержадміністрації, цей процес розпочався ще минулого року і нині перебуває на завершальному етапі.
Залишились тільки поодинокі випадки, коли така передача ще не завершилася або спричинила негативні наслідки (приміром — закрили кілька бібліотек).
У світлі статистики ситуація має такий вигляд:
- заклади освіти — 386 (передані усі об’єкти);
- заклади культури — 1018 (в процесі передачі 2 об’єкти культури);
- соціальні заклади — 18 (передані усі об’єкти);
- медичні заклади — 39 (в процесі передачі 1 медичний заклад);
- заклади фізичної культури та спорту — 19 (передані усі об’єкти).
Тим часом Ширяївська селищна територіальна громада відмовилася прийняти на свій баланс Ширяївський історико-краєзнавчий музей та Централізовану бібліотечну систему. До облдержадміністрації надійшло колективне звернення від працівників цих закладів, де ті скаржаться на порушення процедури їх звільнення.
До питання повернуться після ініційованої ОДА перевірки, що має з’ясувати, чи було дотримано законності у сфері трудового законодавства при ліквідації вищевказаних закладів. Що ж до Лиманського центру первинної медико-санітарної допомоги, то тут боргових зобов’язань немає, і завершити процедуру передачі планують шляхом перемовин між головою громади та керівниками Одеської ОДА та Одеської райради, до складу якої й увійшов колишній Лиманський район.
Кожній громаді — по центру адмінпослуг!
В Одеському районі функціонують 15 центрів надання адмінпослуг (далі — ЦНАП), Березівському — 5, Білгород-Дністровському — 9, Болградському — 5, Ізмаїльському — 6, Подільському — 8, Роздільнянському — 4. У кожному з населених пунктів — адміністративних центрів районів утворено ЦНАП.
Як повідомили нам в Одеській ОДА, нині лише у Ширяївській територіальній громаді склалася ситуація, коли ЦНАП при органі місцевого самоврядування не утворено, а ЦНАП при районній державній адміністрації припинив свою діяльність, в результаті чого жителі громади не можуть в повному обсязі отримувати адмінпослуги. В Одеській ОДА нам розповіли, що мешканці громад, де наразі немає ЦНАПу,
можуть звернутися до найближчої територіальної громади, у якій працює ЦНАП. Фізична особа, у тому числі фізична особа-підприємець, має право на отримання адміністративної послуги незалежно від реєстрації її місця проживання, крім випадків, установлених законом.
За прописаною законодавством процедурою, проблеми з отриманням адміністративних послуг зникнуть вже за кілька років: в населених пунктах — адміністративних центрах районів, незалежно від кількості мешканців територіальної громади, необхідно утворити ЦНАП до 1 січня 2022 року; з населенням понад 10 тисяч мешканців слід утворити ЦНАП до 1 січня 2023 року; з населенням менше 10 тисяч мешканців — утворити ЦНАП до 1 січня 2024 року.
До кінця 2024 року в кожній територіальній громаді має запрацювати ЦНАП.
Щоб зробити адміністративні послуги доступними для всіх, у віддалених населених пунктах утворюють віддалені робочі місця адміністратора центру надання адміністративних послуг громади. Вже зараз на Одещині працюють 12 таких віддалених робочих місць, утворено ще 40, які розпочнуть свою роботу вже найближчим часом.
52
центри адмiнпослуг
такою є кількість ЦНАПів,
утворених органами місцевого самоврядування Одеської області.
Районні суди — чим менше, тим краще?
Вже незабаром, слідом за укрупненням районів, мають відбутися зміни і в організації різних органів влади, що традиційно були пов’язані з територіальним поділом країни. Зокрема, все частіше говорять про укрупнення судів — відповідно до нової адміністративно територіальної реальності. Зокрема, голова Одеської ОДА Сергій Гриневецький запропонував створити по одному суду у кожному з новостворених районів (Березівському, Білгород-Дністровському, Болградському, Ізмаїльському, Подільському, Роздільнянському). Щодо Одеського району, то тут пропонується утворити 3 суди: два у місті Одеса та один суд у колишньому Біляївському районі — він зможе обслуговувати частково жителів колишніх Овідіопольського та Лиманського районів. Фахівці кажуть, що таке укрупнення зможе відбутися не раніше наступного року. Втім, ця новація нерідко викликає обґрунтоване занепокоєння.
— Це жах! — каже голова Одеської обласної організації «Комітет виборців України» Анатолій Бойко. — У нас і раніше не надто високою була культура вирішення своїх питань в суді, а тепер, коли людині з Тарутиного треба добиратися до Болграду, чи з Ананьєва до Подільська, людина 10 разів подумає, чи їй треба в той суд їхати, чи краще вирішити питання в якийсь інший спосіб — не обов’язково мирний і не обов’язково законний.
«Це відсутність доступу до правосуддя!» — так, за повідомленнями місцевих мас-медіа, оцінив очікувану реформу голова Ренійського районного суду Костянтин Сорокін. Якісь компромісні варіанти проговорюються — як от збереження колишніх райсудів вже під вивіскою громади чи створення при укрупнених судах якихось підрозділів, котрі б діяли на місцях, наближаючи судочинство до периферії новоутворених районів. Втім, наразі ніщо не вказує на те, що ця низова ініціатива матиме підтримку.
* * * * *
Експертна думка
— Процедура формування нових районів і їхніх меж, зокрема від початку, була абсолютно непрозорою, і ніхто практично не зважав на думку не лише пересічних громадян, але й керівників місцевого самоврядування, — голова Одеської обласної організації Всеукраїнської громадської організації «Комітет виборців України» Анатолій Бойко не приховує свого скепсису стосовно другого етапу адмінреформи, котрий передбачав укрупнення районів. Він каже, що, за неофіційними даними, межі певних районів «були сформовані в межах корупційних домовленостей і під конкретних місцевих політиків, так щоб межі районів збігалися з межами бажаних виборчих округів». Звідси — цілковите ігнорування географії і логістики.
— Межі певних районів або їх адміністративні центри були визначені неефективно. Давайте подивимося, приміром, на болградський район, і уявімо собі мешканців колишнього Тарутинського району, яким потрібно щось вирішити в районному центрі. Як їм їхати до Болграду? Там навіть немає прямого сполучення.
Своєрідним атавізмом керівник Одеської облорганізації КВУ вважає вже сам факт існування районних рад та райдержадміністрацій.
— За логікою другого етапу адміністративної реформи в нас не мало вже бути районних держадміністрацій, мали бути префекти, і не мало б бути в принципі районних рад. На сьогодні незрозуміло взагалі, які функції, яка роль і яке призначення районних рад, яка їх користь, передусім для мешканців району? Адже більша частина землі на території району має бути передана громадам, громади мають прямі відносини з державним бюджетом, адміністративні послуги поступово теж передаються громадам. І фактично реальних завдань для районних рад — не лишилося.
Тимчасово, на думку експерта, за районом можуть залишитися якісь об’єкти освіти чи медицини — там, де громади самі відмовляються від їх утримання та адміністрування. Тим часом органи влади з не цілком зрозумілим функціоналом можуть ставати джерелом потенційних конфліктів.
— Кожен, хто сидить в якомусь кріслі, неодмінно хоче чимось керувати.
Коли нові районні структури перебували ще у стадії створення, від чиновника однієї з новоутворених райрад ми почули, що, конкуруючи за ресурси та повноваження, райради та ОТГ часто уподібнювалися до Кайдашевої сім’ї. І ситуація така практично неминуча, коли повноваження якоїсь із владних структур не є чітко окресленими.
— В цій ситуації найкумедніше виглядає Одеська районна рада, — вважає Анатолій Бойко, — невідомо, чим вона буде керувати і хто буде до неї особливо дослухатися, враховуючи те, що формально на її території розташоване місто Одеса. Одеські райрада та райдержадміністрація насправді не мають реального поля завдань і фактично не мають ваги поряд з мерією Одеси і поряд з Одеською облрадою та облдержадміністрацією. Вона (Одеська райрада) найбільш яскраво ілюструє всю ту недолугість, якої припустилися при другому етапі реформи.
На думку Бойка, на постійній основі у віданні нових райрад та райдержадміністрацій залишаться хіба медичні заклади певного рівня та інші об’єкти спільної власності громад району. Якщо така форма власності взагалі збережеться.
Фото. В анонсі: slovo.odessa.ua
Раніше ми вже розповідали, що змінила в житті Одеської області адмінреформа.
