Щедрик Леонтовича: українська колядка, яка стала світовим хітом

«Щедрик» — різдвяна українська народна пісня добрих побажань, що набула всесвітньої популярності в музичній обробці Миколи Леонтовича. Сам текст пісні, як вважається, був складений ще за язичницьких часів.

Етапи написання пісні «Щедрик» Леонтовичем

1901-1902 рік — перша редакція;
1906-1908 рік — друга редакція;
1914 рік — третя редакція;
1916 рік — четверта редакція;
1919 рік — п’ята редакція.

Микола Леонтович продовжував працювати над твором до кінця життя.

Знакові події пісні «Щедрик» Леонтовича

1916 рік — Пісня була виконана вперше, а виконавцем став хор Київського університету.
1936 – З’явилася легендарна пісня «Carol of the Bells». Петро Вільховський, американець українського походження, який працював на радіо NBC, переклав українську «Щедрик» англійською мовою.
2004 рік — канадський гурт Barenaked Ladies записав пісню для альбому «Barenaked for Holidays».
2010 рік — американський гурт «Pink Martini» виконав його українською мовою.
2011 рік — композиція Carol of the Bells для 12 віолончелів стала одним з найпопулярніших творів, виконаних віолончелістом Стівеном Нельсоном.
2013 рік — у Львові українську колядку виконали одночасно 600 осіб.
2016 рік — до сторіччя з дня першого виконання пісні стартував флешмоб: виконавці з різних країн опублікували в Інтернеті відеозаписи з виконанням «Щедрика».
1921 рік — відбулася прем’єра «Щедрика» у Карнегі-холі у Нью-Йорку.

Де ще ми чули український «Щедрик»

Українська пісня використовується в заставці американського радіо в період різдвяних свят. Її також виконували американські групи Savatage і Pentatonix.

У серіалах

«Південний парк»;
«Сімпсони»;
«Грифіни»;
«Суботній вечір у прямому ефірі»;
«Менталіст».

У кінофільмах

«Гаррі Поттер»;
«Один будинок»;
«Біля дзеркала дві особи»;
«Міцний горішок»;
«Полювання на дикунів»;
«Санта Клаус»;
«Сімейка Адамсів»;
«Фак ю, Ґете»;
«Битва на гірляндах»;
«Мелодія для шарманки».

Ирина Сорокина

Начинала свою деятельность в далеком 1989 году корректором в редакции «Вечерней Одессы». Через несколько лет стала литературным редактором, работала во всеукраинском журнале «Пассаж». И наконец, доросла до корреспондента газеты «Одесская жизнь». Моя журналистская «парафия» — материалы по культуре и истории.