Ключові моменти:
- Археологічні розкопки біля пам’ятника Дюку в Одесі завершені – вони тривали майже місяць;
- Виявлено залишки фортечної стіни та архітектурні елементи османської фортеці, ймовірно Хаджибея;
- У розкопках брали участь студенти та співробітники Інституту археології НАН України;
- Археологи вважають сезон успішним і підкреслюють унікальність знайдених артефактів;
- Можливо, розкопки будуть представлені як музейна експозиція під склом;
- Попереду – науковий аналіз і публікація результатів.
- Хаджибейська фортеця все ще таїть багато загадок.
Нагадаємо, у роботі взяли участь студенти Південноукраїнського національного педагогічного університету ім. Ушинського та співробітники Інституту археології НАН України.
Ми побували на місці події, коли розкопки були вже в стадії завершення. Ректор університету, доктор історичних наук Андрій Красножон, назвав сезон надзвичайно вдалим, подякувавши злагодженій команді молодих істориків, з якими працював пліч-о-пліч три тижні.
Нагадаємо також, що розкопки розпочалися після того, як у 2021 році георадарні дослідження виявили аномалію, підтверджену навесні 2025 року, що, на думку вченого, вказує на залишки кам’яної фортеці Хаджибей.
Питаю в пана Андрія Красножона:
– Пане Андрію, розкопки на Приморському бульварі вже завершуються. Розкажіть, як тривав цей сезон?
– Роботи вже в завершальному стані, ми працюємо майже місяць. Це вже третя наша експедиція, і сезон видався більш ніж вдалим, дуже позитивним. Знайдено залишки однієї з фортечних стін, і в цьому ми вже впевнені.
– Які знахідки ви вважаєте найцікавішими?
– Окрім стін, у нас є османські матеріали, що дуже важливо. Частково кладка мурування відкрита на одному з розкопів, частково – в прилеглому шурфі. У ще одному розкопі виявили переміщені архітектурні деталі османської фортеці, що свідчить: сам замок десь неподалік. Усе це буде опубліковано, але це не російські казарми чи Деволанівська фортеця…
– Як це впливає на розуміння історії Одеси?
– Це знахідка, яка підкреслює унікальність нашого міста. Османські матеріали й деталі фортеці дають змогу глибше вивчати минуле. Питання датування ще попереду, але ми впевнені, що тут ховаються нові таємниці.
– Є плани зробити розкопки доступними для відвідувачів, наприклад, накрити склом?
– Це питання не до нас, наше завдання – наукові дослідження, а влада вже вирішує. Але я знаю, що у них є певні плани. Було б чудово, якби це стало експозицією для нащадків… Цілком логічно, якщо це буде взято під скло, якщо це буде, власне, експозиційно якось демонструватися нащадкам. Хотів би висловити подяку владі міста, а також Михайлу Шмушковичу з обласної ради та Петру Обухову з міської ради. Завдяки їм наш Університет разом із Інститутом археології може працювати в місці, яке є святим для одеситів.
– Як містяни реагують на розкопки?
– Ми перетворилися на велику експозицію під відкритим небом. Люди, гості міста приходять, цікавляться, спостерігають у прямому режимі. Це світова практика – у Парижі, Лондоні, Києві постійно ведуться такі дослідження. Мені приємно, що одесити долучаються до вивчення свого минулого.
– Що далі?
– Попереду – детальний аналіз і публікація результатів. Хаджибейський замок ще зберігає таємниці, і ми плануємо їх відкривати…
Фото авторки
