Всесвітньо відомий співак і танцюрист народився 2 червня 1898 року в селі Ісаєве — тодішньому волосному центрі Ананьївського повіту Херсонської губернії — в родині простої селянки Марії. Його батько так і не наважився взяти відповідальність за народження дитяти.
Петрику не було й року, як мати переїхала з ним до Кишинева. Винаймала на околиці міста халупку, заробляючи на прожиття важкою працею. Заміжжя за фельдфебелем Алфімовим та народження двох доньок щастя і достатку родині не принесло. Вітчим все пропивав, тож хлопчик за ласощі мав окраєць хлібця з цибулиною. Змалку відчайдушно захищав себе у вуличних бійках, а ще співав.
Маючи прекрасний голос, душевно виводив псалми у церковному хорі та на паперті, а в кінотеатрах перед сеансами співав народні пісні. Якось вітчим подарував юнакові гітару, й тоді циганський табір став для нього рідним домом, де Петро навчився грати на інструменті та виконувати романси.
Пройшовши школу молдавських конокрадів, Петро Лещенко у 1915 році дебютував у румунському ресторані.
Навчався у Кишинівській школі прапорщиків та парафіяльному училищі. Сімнадцятирічним був мобілізований в армію. У серпні 1917-го прапорщик Лещенко отримав поранення та контузію. Лікувався у Кишиневі, й після приєднання Бессарабії до Румунії опинився у вимушеній еміграції.
У 1923 році артист, навчаючись у балетній школі, познайомився з танцівницею з Риги Зінаїдою Закіт, своєю майбутньою дружиною, з якою створив танцювальний дует «Петрушка і Розітта». Після народження сина Ігоря молодята з гастролями побували в Бейруті, Берліні, Лондоні, Парижі, Празі, Дамаску, Афінах. Чаруючий тембр Петра Лещенка захоплював глядачів. Співак виконував танго, пісні англійською, французькою, румунською, циганський репертуар. Неперевершено співав українські «Карі очі, чорні брови», «Комарик».
Особисто Лещенко написав тексти і музику до половини пісень свого репертуару, що складався з понад 200 творів. Платівки з його записами розходилися по світу мільйонними накладами.
Федір Шаляпін зазначав, що платівки Лещенка значно переважали за популярністю його власні!
В СРСР творчість співака вважали ідеологічно шкідливою і заборонили її.
Попри це, його пісні виконували знамениті радянські співаки Утьосов, Рубашкін, Баянова.
З початком Другої світової війни співака як громадянина Румунії мобілізували, але він відмовився брати зброю проти своїх.
З травня 1942 року Петро Лещенко виступав у Одесі, де відкрив ресторан «Північний». На одному концерті, вражений співом 19-річної одеситки, студентки консерваторії Віри Білоусової, запропонував їй руку і серце.
У день вінчання подарував коханій 19 кошиків білих троянд. Офіційно ж скріпити свій шлюб їм вдалося лише в 1944 році.
У квітні 1943 року, щоб знову уникнути призову до румунської армії, Лещенку симулювали операцію з видалення апендикса.
Влітку 44-го, коли радянські війська увійшли в Румунію, він співав у своєму ресторані для самого Жукова. З дружиною давав концерти у військових гарнізонах, шпиталях. І жадав повернутися на Одещину.
Отримавши у 1951-му дозвіл на повернення, співак скликав друзів на прощальну вечерю і виголосив: «Друзі! Я щасливий, що повертаюсь на Батьківщину! Моя мрія здійснилася. Я їду, але серце моє лишається з вами!»
26 березня 1951 року на концерті у Брашові (Румунія) Петра Лещенка, який останньою виконав пісню «Чубчик», заарештували як «офіцера королівської румунської армії».
Закінчив свій земний шлях 56-річний Петро Лещенко 16 липня 1954-го у тюремній лікарні. Причиною стало загострення хронічної виразки шлунка. Про смерть чоловіка його дружина Віра Білоусова, яку засудили до розстрілу за зраду Батьківщини, проте амністували, дізналася лише в 1956-му.
Місце поховання улюбленця публіки й досі невідоме.
Аж за часів Перебудови про співака згадали, на радіо зазвучали його пісні, на телебаченні з’явилися програми, а в пресі – публікації. Першу платівку Петра Лещенка в СРСР було випущено через 34 роки після його смерті, 1988 року. Вона очолила рейтинг популярності дисків-гігантів.
У рідному Ісаєвому Андрієво-Іванівської громади одна вулиця носить ім’я знаменитого земляка, а директор місцевого аграрного ліцею Сергій Ісаєнко планує відкрити у селі музей. Іменем Петра Лещенка названі вулиця в Кишиневі та провулок в Одесі.
Читайте також:
Дніпро зазнав масштабної атаки з десятками постраждалих, ППО збила сотні цілей, а на міжнародній арені… Read More
Сучасний ритм життя, постійна робота за комп'ютером та використання гаджетів призводять до зростання проблем із… Read More
Внаслідок нічної атаки зруйновано три приватні будинки та пошкоджено інфраструктуру. Є постраждалі, на місцях тривають… Read More
В Одесі тривають роботи з реалізації першої черги впорядкування набережної на 16-й станції Великого Фонтану… Read More
Виконавчий комітет Одеської міської ради ухвалив рішення про затвердження єдиних уніфікованих зразків надгробків, які будуть… Read More
Хороша новина для пасажирів: в Одесі відновив роботу сервіс відстеження електротранспорту в реальному часі, що… Read More
