Ключові моменти:
- Фейк про блокаду Придністровʼя зʼявився через перебільшення та некритичні передруки;
- Нових обмежень з боку України та Молдови з 1 січня не запроваджували;
- Першоджерело видалило матеріал і опублікувало спростування.
У воєнний час будь-яка інформація про безпеку регіону сприймається особливо гостро. Саме тому відповідальність медіа за точність формулювань зростає в рази: гучний заголовок може створити ілюзію події, якої насправді не було.
Історія з «повною блокадою» Придністровʼя — показовий приклад того, як аналітичний матеріал, поданий без належних застережень, перетворюється на фейк після кількох передруків. Редакція проаналізувала шлях цієї новини: від першої публікації до її поширення і подальшого спростування.
Наше завдання — не просто спростувати неправдиву інформацію, а детально пояснити, які саме твердження були озвучені, чому вони не відповідають реальності та як перевірка фактів дозволяє побачити справжню картину.
Першоджерело фейку і його подальше спростування
Інформаційна хвиля почалася 12 січня 2026 року з публікації на сайті Euromaidan Press. У матеріалі стверджувалося, що з 1 січня Україна та Молдова нібито запровадили «повну блокаду» Придністровʼя, перекривши всі шляхи постачання до регіону. Це подавалося як новий, скоординований крок двох держав і як серйозний геополітичний зсув.
Однак уже за кілька годин видання видалило публікацію. Ба більше — Euromaidan Press опублікувало окреме спростування, у якому визнало: матеріал суттєво перебільшував події та подавав рутинні процеси як щось безпрецедентне. Редакція зазначила, що зроблені висновки не відповідають фактам і реальній ситуації на місці.
Попри це, на момент видалення текст уже встигли передрукувати інші ресурси, не додавши ані контексту, ані інформації про подальше спростування.
Що саме стверджував фейк
У передруках і похідних матеріалах повторювалися кілька ключових тез:
- що з 1 січня 2026 року було повністю перекрито всі шляхи сполучення з Придністровʼям;
- що регіон опинився в повній логістичній ізоляції;
- що це стало новим політичним рішенням Києва і Кишинева;
- що російський військовий контингент нібито вперше залишився без можливості будь-якого постачання.
Саме ці твердження й потребують окремого розбору.
Чому твердження про «повну блокаду» не відповідають дійсності
Посилання на спростування тез про “блокаду” надав український експерт з питань Придністров’я та Молдови, завідувач сектору у Національний інститут стратегічних досліджень, Артем Філіпенко.
Він посилається на Zona de Securitate.md – спеціалізовану платформа у Республиці Молдова, яка створена для відображення ситуації у Зоні безпеки та придністровському регіоні.
Там пишуть:
- По-перше, українсько-придністровська ділянка кордону закрита ще з лютого 2022 року. Це рішення було ухвалене одразу після початку повномасштабного вторгнення Росії і не змінювалося з того часу. Отже, з 1 січня 2026 року тут не зʼявилося жодних нових обмежень.
- По-друге, митні правила Молдови щодо товарів із Придністровʼя діють із 2024 року. Вони передбачають оформлення вантажів через офіційні митні органи Республіки Молдова і також не зазнали змін на початку 2026-го.
- По-третє, припинення транзиту російського газу через Україну відбулося рук тому, 1 сячня 2025 року та повʼязане із завершенням контракту. Про нього і було відомим заздалегідь.
- Воно не є елементом «блокади» Придністровʼя і не стосується безпосередньо внутрішнього руху людей чи товарів у регіоні.
Таким чином, жодного нового рішення, яке б можна було назвати «повною ізоляцією», ухвалено не було.
Наслідки: Як перебільшення перетворилося на фейк
У Zona de Securitate повідомляють, що в зоні безпеки не зафіксовано жодних змін у режимі пересування. Додаткові блокпости не встановлювалися, маршрути не перекривалися, цивільне та комерційне сполучення між берегами Дністра зберігається.
У виданні відмічають, що ніякої нової інформації про обмеження на кордоні з Придністров’ям від Обʼєднаної контрольної комісії (ОКК) не надходило. Там наголошують: будь-які зміни в периметрі зони безпеки можливі лише за консенсусом усіх сторін і не можуть відбуватися «раптово» чи без публічних рішень.
ОКК – це тристороння військова структура, що складається з представників Молдови, Придністров’я (невизнаної ПМР) та Росії, яка керує демілітаризованою зоною та миротворчими силами на кордоні Молдови та України.
А Артем Філіпенко на своїй сторінці у Фейсбуці пише про шкоду таких новин та про репутаційні втрати України через це:
- По-перше, матимемо певну недовіру до українських медіа в Румунії та Молдові, – пише він. – Можливо, я перебільшую загрозу, але Euromaidan press вже вдруге опиняється в фокусі уваги тамошніх ЗМІ. Враховуючи, що це англомовне джерело, яке орієнтоване на зовні, публікація неперевіреної інформації в майбутньому може вплинути на сприйняття інформації в цілому.
- По-друге, що ми точно маємо, то це значну кількість перезбуджених співгромадян, які вчора малювали наполеонівські плани і бачили близький кінець Придністров’я. Короче, всі семінари та лекції по інформаційній гігієні пішли в дупу.
Як перебільшення перетворилося на фейк
Історія з «блокадою» показує, як небезпечно поєднання гучного заголовка і відсутності перевірки. Аналітичне припущення було подане як факт, а далі — багаторазово посилене передруками.
Показово, що навіть першоджерело згодом визнало помилку. Але спростування не поширюється так само швидко, як сенсація, — і саме в цьому головна проблема.
Україна та Молдова не вводили нової повної блокади Придністровʼя. Йдеться про давно чинні обмеження і правила, які в інформаційному просторі подали як раптову та радикальну подію.
Цей випадок ще раз доводить: у питаннях безпеки важливо не лише читати новини, а й перевіряти, чи не були вони згодом спростовані самими ж авторами.
Читайте також:
- Загроза Одесі з боку Придністров’я: які ризики і чи можливе вторгнення
- «Буде гуманітарна катастрофа»: Стерненко назвав мету атак Росії на мости в Одеській області
