Війна кардинально змінила логістику України, але морські порти залишаються критично важливими для економіки. Вони забезпечують експорт зерна, металів, нафтопродуктів та іншої стратегічної продукції, попри постійні атаки. Як вони працюють під обстрілами? Чому дунайські порти не стали повноцінною альтернативою? І чи реально застрахувати судно під час війни? Розбираємося в ключових питаннях.
Порти Одещини поділяються на дві основні групи: порти Великої Одеси (Одеський, Чорноморськ, Південний) та річкові порти на Дунаї й Дністровському лимані (Білгород-Дністровський, Усть-Дунайський, Ізмаїльський, Ренійський). Попри війну, вони залишаються стратегічними для експорту та підтримки економіки країни.
Після повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року Росія заблокувала морські шляхи для України. Через мінні загородження та ракетні удари судноплавство практично зупинилося. Альтернативним маршрутом стали порти на Дунаї – Ізмаїл, Рені та Усть-Дунайськ. Вони дозволяли експортувати українське зерно через Румунію, але їхня пропускна спроможність була значно нижчою.
Ситуація частково покращилася в липні 2022 року після підписання “зернової угоди” між Україною, Туреччиною, ООН і Росією. Це дозволило відновити вивезення продовольства з портів Одеси, Чорноморська та Південного. В межах угоди Україна змогла експортувати понад 32 млн тонн зерна. Проте у липні 2023 року Росія вийшла з угоди й почала цілеспрямовані атаки на українські порти.
Після цього Україна відкрила власний експортний коридор через Чорне море. Судна тепер рухаються вздовж західного узбережжя, ближче до румунських вод. Безпеку маршруту забезпечують Військово-морські сили України, що дало змогу частково відновити морський експорт.
Президент Асоціації міжнародних експедиторів України Віктор Берестенко вважає, що дунайські порти – це лише тимчасове рішення:
– Вони малоперспективні та недозавантажені. На мою думку, з березня 2023 року було очевидно, що щойно відновиться сполучення з портами Великої Одеси, про дунайські порти забудуть. Адже їхні можливості обмежені географічно, вартість доставки вантажів там вища, а технології обробки – застарілі, навіть попри інвестиції в їхній розвиток.
Попри відновлення роботи, українські порти залишаються під постійним вогнем. Тільки у жовтні 2024 року Росія завдала чотири масштабні удари по портах, що призвели до загибелі 15 людей і поранення понад 30. Збитки сягнули 40 мільйонів доларів.
Ще одна атака сталася 1 березня 2025 року – Росія завдала балістичного удару по Одеському порту, внаслідок чого постраждали двоє працівників і були пошкоджені два цивільних судна під іноземними прапорами, що перевозили кукурудзу.
Загалом, за даними Міністерства оборони України, станом на кінець липня 2024 року через російські атаки було пошкоджено або знищено 262 об’єкти портової інфраструктури. Втрати агросектору перевищили 82 мільярди доларів.
Проте українські морські ворота поступово повертають свої позиції. Відновлення судноплавства, інвестиції в інфраструктуру та робота Військово-морських сил дозволяють залучати великі міжнародні компанії до співпраці. Це означає, що попри війну, порти Одещини продовжують працювати і підтримувати економіку країни.
Аби убезпечити судновласників та екіпаж від військових ризиків, раніше в Україні діяла державна програма страхування суден. Вона передбачала компенсацію збитків судновласникам, якщо страховики відмовляли у виплатах. Програма діяла до 1 грудня 2023 року, але реальних виплат не відбулося.
– Державне страхування не працює, оскільки всі військові ризики, які могли б бути покриті страховими компаніями, вже були врегульовані, і запит на це фактично відсутній. Страхування – це вибір: так само як з автомобілем, ви можете його застрахувати або ні. Не обов’язкове ОСАГО, а, умовно кажучи, додатковий захист. Так само діють власники вантажів і судновласники – хтось приймає ризики заради вищого прибутку, а хтось шукає альтернативні компенсатори, – розповив Віктор Берестенко, президент Асоціації міжнародних експедиторів України.
У 2024 році було запущено новий механізм – страхову програму Unity, яку Україна реалізує спільно з міжнародними страховими компаніями. Вона передбачає покриття до 50 млн доларів, а страхування судна коштує менше 0.75% від його вартості. Тобто, якщо судно коштує 10 мільйонів доларів, страхування обійдеться в 75 тисяч доларів.
Найголовніші показники у портах – вантажообіг. До 2022 року три головні порти – Південний, Чорноморськ та Одеса – перевалювали понад 100 мільйонів тонн вантажів щорічно. У 2022 році цей показник скоротився майже втричі. У 2023 році він залишався низьким через безпекові ризики. Проте у 2024 році ситуація змінилася – вантажообіг досяг 80 мільйонів тонн, що становить майже 80% від довоєнного рівня. Найбільше зростання показав порт Південний.
Попри всі виклики, порти Одещини залишаються ключовими для української економіки. Вони адаптуються до нових умов, знаходять альтернативні маршрути і поступово відновлюють свою роботу. Україна продовжує боротися за збереження своїх морських воріт, адже саме вони відкривають шлях до міжнародних ринків та зміцнюють економічну стабільність країни. Детальніше про ситуацію у Чорному морі та про кожен порт дивіться у нашому відео на YouTube.
Читайте також:
Після нічного обстрілу Росією Південне Одеської області залишилося без електроенергії. За попередніми прогнозами, для відновлення… Read More
Атаки російських дронів продовжуються. Ввечері 6 березня ворог знов завдав ударів Шахедами. Подробиці чергового терористичного… Read More
У п'ятницю, 7 березня 2025 року, в Одесі та Одеській області очікується відносно тепла та… Read More
Купівля квартири в Україні у 2025 році – процес, який вимагає уважного підходу, особливо з… Read More
Поліцейські завершили досудове слідство у справі 32-річного мешканця Подільського району на Одещині, який підпалив свою… Read More
Після заходу фрегата «Гетьман Сагайдачний» до порту Одеси 6 березня 2014 року, а згодом і… Read More