Перевірки НСЗУ: ​​що чекає на пацієнтів та лікарні Одеської області

На що йдуть кошти?

За програмою державних медичних гарантій лікувальні заклади фінансуються за пакетами надання допомоги по різних напрямках. Цього року Одеська область загалом має отримати вісім мільярдів гривень, наразі, в жовтні, отримано вже майже шість.

— Ми вирішили перевірити, як використовуються кошти при лікуванні гострих мозкових інсультів, гострих інфарктів міокарда, при пологах та наданні допомоги новонародженим у складних випадках, — підкреслила Наталія Гусак. — При лікуванні інсультів та інфарктів, щоб уникнути важких ускладнень, інвалідізації і навіть смерті пацієнтів дуже важливим є своєчасне (протягом першої доби від початку захворювання) використання тромболітичної терапії. Це метод лікування, направлений на розчинення тромбу всередині судини за допомогою лікарських засобів, — тромболітиків.

Моніторинг показав, що в трьох медичних закладах – Любашівській багатопрофільній лікарні, Дунайській обласній лікарні (Ізмаїл) та медичному центрі «Медікап» (Одеса) взагалі не використовували тромболітичну терапію. У Березівській центральній міській лікарні її отримали лише 2% хворих з ішемічним інсультом, хоча середній показник застосування цього методу лікування в Україні складає 10%, в світі – 15%.

— Це суттєве порушення умов контрактування за пакетом надання допомоги при гострому мозковому інсульті, — сказала Наталія Гусак. – Медичним закладам-порушникам ми перерахуємо обсяг коштів за ненадані пацієнтам послуги і вони повернуть їх до бюджету.

Крім того, у Балтській багатопрофільній лікарні не змогли довести, що пацієнти з підозрою на інсульт або інфаркт, якщо їх привозили вночі, відразу починали отримувати необхідну допомогу – проходити ангіографію, необхідні аналізи, а не залишались без неї до ранку.

Керівникам деяких медичних закладів доведеться пояснювати, чому у 2023 році практично не закуповувались ліки? До прикладу, Ширяївська центральна районна лікарня закупила ліків всього на 20 тисяч гривень, Одеський шпиталь ветеранів – на 288 тисяч гривень, а Одеська обласна клінічна лікарня – на 195 мільйонів гривень.

Перепрацював, отже будеш покараний

Перевірка НСЗУ виявила значне, у кілька разів, перевищення норми проведення протягом однієї зміни УЗ-досліджень у одеському консультативно-діагностичному центрі №20 та рентген-досліджень у Одеському регіональному клінічному протипухлинному центрі (колишній онкодиспансер).

З лікарями-порушниками зараз визначаються. Але виникає питання: якщо лікарі перепрацьовували, то робили вони це тому, що дуже багато пацієнтів потребували УЗ- та рентген- досліджень, і можливостей наявної техніки не вистачало. Тому може не з лікарями треба розбиратись, а вирішувати питання про придбання додаткових УЗД— та рентген-апаратів?

Лікар! Знай свого пацієнта!

Перевірка НСЗУ розповсюдилась і на вивчення електронних баз задекларованих пацієнтів сімейний лікарів. Зараз до правоохоронних органів передані документи щодо лікарки одеського центру первинної медико-санітарної допомоги №18, бо не вдалося підтвердити існування аж 77% пацієнтів, які мали підписану з нею декларацію.

Слухаючи цю інформацію, я думала: от якби поспілкувались перевіряючі з пацієнтами, було б ще цікавіше. Бо більшість сімейних лікарів значну кількість своїх пацієнтів ніколи не бачили, хоч і ставили діагнози телефоном, і виписували призначення, і відмічали у електронній базі їх записи на більш-менш регулярні прийоми.

Знову мода на кесареві розтини?

Був період, коли серед породіль дуже популярними стали кесареві розтини. Схоже, ситуація повторюється.

Перевірка НСЗУ виявила, що у девʼяти медичних закладах Одещини за перше півріччя 2024 року показник кесаревих розтинів склав більше 30%. Це одеські пологові будинки №1, 2, 5, 7, міська клінічна лікарня №10, а також Арцизька центральна опорна лікарня, Подільська міська лікарня, Роздільнянська багатопрофільна лікарня, Доброславська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування.

Наталя Гусак попередила: НСЗУ не буде на 2025 рік закуповувати послуги в тих медичних закладів, де відсоток кесаревих розтинів більший за 25%.

У зʼязку з цим виникають дуже складні питання.

По-перше, якщо держава не фінансуватиме безкоштовні пологи, хто сплачуватиме за них? В Одесі з пʼяти пологових будинків під санкції НСЗУ можуть підпасти чотири. А чи виявиться міський бюджет спроможним компенсувати цим медичним закладам відсутність державного фінансування? З аналогічними проблемами стикнуться і місцеві громади в області, чиї лікувальні заклади не матимуть державного фінансування. Там це може взагалі призвести до закриття пологових відділень. Отже, якщо коштів в місцевих бюджетах не знайдеться, за пологи доведеться платити родинам породіль чи самим породіллям.

По-друге, чи можна за умов воєнного стану різко зменшувати кількість закладів, де жінки матимуть право на безкоштовні пологи? В пошуках пологових будинків, що мають договір з НСЗУ, їм доведеться кудись їхати, а для вагітних — це завжди ризик різних ускладнень, зокрема передчасних пологів та кровотеч.

Багато хто памʼятає ситуацію, коли жінка на 36-му тижні вагітності їхала з Білгорода-Дністровського району до Одеси. Поїздка у маршрутці закінчилася для неї пологами на Старосінній площі поряд із автовокзалом. Жінці дуже пощастило, що не було ускладнень і все закінчилося добре. А могло бути інакше. Відсутність можливості піти на безкоштовні пологи збільшить кількість таких небезпечних поїздок вагітних жінок. Так чому за непорозуміння між НСЗУ і лікувальними закладами повинні розраховуватись вагітні пацієнтки?

Читайте також:

• Передчасні пологи і війна: як українські жінки народжують під загрозою
• Донор з Одещини врятував три життя: як працює трансплантологія та як жертвують органи
• «Боюсь, що мене вб’ють»: як не зʼїхати з глузду у сучасному світі