Дослідження катакомб (каменоломень) Одеси та Одеської області тривають. Є й дивовижні знахідки, виявлені у них. Ми розмовляємо з геологом, невтомним дослідником катакомб, співробітником ОНУ ім. І.Мечникова Костянтином Проніним.
OLYMPUS DIGITAL CAMERA
Костянтин розповідає, що нещодавно закінчилася ще одна експедиція команди одеських дослідників катакомб, у якій взяли участь 12 осіб.
«Це була тридобова експедиція з вивчення Усатівських катакомб – найбільшого у світі підземного лабіринту. Метою експедиції було комплексне вивчення однієї з їхніх південних ділянок: складання їх схеми, пошуки реліквій, що збереглися з часів відпрацювання каменоломень та часів воєн; геологічні та мікрокліматичні спостереження у підземеллях тощо. Експедиція проводилася під егідою Усатівської селищної ради».
Голова ради Юрій Мокавейчук уже кілька років сприяє вивченню усатівських катакомб, які для дослідників є дуже цікавим об’єктом. А от для селищної ради та мешканців Усатового – серйозною проблемою, що ускладнює життя, так само як і катакомби в Одесі. У процесі робіт були складені схеми нових ділянок заплутаних підземних лабіринтів (кілька кілометрів), що розроблялися у другій половині 19 століття, найімовірніше, з 1870-х років і до кінця 1930-х років.
Варто тільки вражатися з тих знахідок, що були виявлені під час цієї експедиції – з різноманітності, їх часового діапазону, а часом і ситуацій, які з ними пов’язані.
Ну ось, наприклад, дві монети – один цент США 1900 року та німецька монета 1925 року. Як підказує Костянтин Пронін, можна тільки припускати, звідки вони взялися в наших підземеллях. Найімовірніше, хтось свого часу опинився в катакомбах з екземплярами своєї нумізматичної колекції.
«У катакомбах виявлено багато цікавих знахідок. Це румунські нікельовані кавалерійські шпори. Коли їх знайшли, вони були як новенькі, блискучі – зі шкіряними ремінцями. Але варто їх взяти в руки – і вони розвалилися. Залізо за довгі роки проіржавіло і перетворилося на бурий порошок (за рахунок контакту з нікелем). Шпори зберігали форму тільки за рахунок тонкого нікелевого покриття – тонкого, як цигарковий папір»,
– розповідає Костянтин Пронін.
Однією з найрідкісніших знахідок він називає авіаційний шкіряний шолом часів Першої світової війни. Цей шолом закривав усю голову льотчика, залишаючи відкритими тільки очі (їх оберігали льотні окуляри) і рот. Дослідник вважає, що цей шолом потрапив у катакомби, мабуть, у 1941 році. І спочатку дослідники взагалі не зрозуміли, що за раритет вони знайшли.
Кулеметні стрічки, частини гвинтівки, гільзи, патрони, запальничка з німецької гвинтівкової гільзи (такі виготовляли артілі часів окупації Одеси), уривки радянських, румунських та німецьких газет… Майже все це – часів Другої світової, коли на ділянці цих катакомб базувалася підпільна група Сербула та Голубенка.
Триапилися дослідникам і залишки обкладинок «книжок» із цигарковим папером початку минулого століття.
«Як і зазвичай це буває, в катакомбах ми знайшли і багато старих написів, зроблених вугіллям і червоною охрою, найрізноманітнішого змісту і, відповідно, найрізноманітніших часів. Це переважно виробничі написи, що відображають своєрідні відносини між шахтарями (добувачами каменю) того далекого часу. Цікавий часом зміст трапляється: «Прошу васъ сосэда выходить потому если ты не выйдошъ тоя вывыду съ полицiю прамо» (напис вугіллям). Або ось іще: «Кто это крыло возметъ и тому голова будетъ долой»; «Росткрады мошелники не влежитъ ни кусок вырха»; «Ни штуки скоро… камня въ хати ны буде»; «Кто это крыше взялъ тотъ Дуракъ» (написи червоною охрою). Трапляється і лайка»,
– розповідає Костянтин.
Дослідник пояснює, що суть цієї давньої епістолярної спадщини – якісь виробничо-побутові написи, такі собі підземно-настінні розбірки. Хтось крав камінь, дорізаючи його, там, де було не можна. Мабуть каменоломня була громадська або приватна, але мала сполучення з іншими, через які і йшла крадіжка, що ймовірніше.
Але це ще не все. Крім історичних, було зроблено і палеонтологічні знахідки.
Дослідники виявили під час експедиції рештки панцира великої черепахи. У Києві зберігається череп великої черепахи, тож у стародавньому Понтичному морі вони жили. Ще виявлена велика кістка тварини, можливо, величезної риби. Подібні знахідки були відомі і раніше, але все ж таки це велика рідкість. Все це було виявлено в брилах вапняку, що відвалилися. Ці палеонтологічні знахідки зараз вивчаються фахівцями.
Не обійшлася експедиція і без історико-аптечного курйозу.
«На стоянках серпня 1941 року наші хлопці знайшли закриту гумовою пробкою невелику гарну пляшечку з темного скла. Коли робили схему цієї ділянки катакомб, я її вирішив принести в наш підземний табір, де ми жили, і поклав пляшечку в кишеню. У якийсь момент лазіння катакомбами ми раптом відчули сильний «медичний» запах. Виявилося, що пробка пляшечки випадково вилетіла в мене в кишені, її вміст вилився. Звідси – і “аромат”. Пізніше побачив, що рідина пофарбувала мою робу в жовтий колір.
Виявилося, що у пляшечці була спиртова настоянка йоду. Вісімдесят один рік простояла ця пляшечка в катакомбах, і йод благополучно зберігся, не вивітрився. Так я отримав «порцію здоров’я» – йодну сітку (точніше, пляму) на всю ногу»,
– розповідає Костянтин Пронін.
Фото надані Костянтином Проніним
Із п'ятниці, 22 листопада, в Одесі відновлено роботу автобусів № 105 і №105-А за постійним… Read More
У п'ятницю, 22 листопада 2024 року, у зв'язку з плановими роботами на міських електромережах деякі… Read More
1003-й день Україна протистоїть повномасшатабній агресії російської федерації. На ранок, 22 листопада, ситуація на фронті… Read More
В Одесі 49-річна водійка автомобіля «Ssang Yong» наїхала на жінку, яка переходила проїжджу частину і… Read More
Доброго ранку, друзі! Почніть свій день з посмішки - ми підготували для вас свіжу порцію… Read More
Привоз в останню декаду листопада: легкий дощик, «тяжкий» вітерець. Людей (чи так здалось) менше, аніж… Read More
