«Книга — найкращий подарунок». Ця крилата фраза компартійної «трудівниці» Надії Крупської у роки СРСР викликала глухе роздратування. Адже саме гарні книги — розумні, цікаві — мало не очолювали список дефіциту в країні. А ті, які були у вільному доступі, як стало зрозуміло, зробили чорну справу, посприявши зародженню частини населення нашої колишньої країни впевненості у своїй величі.
І ось на цій самій величі і на гусеницях танків вони увірвалися до мого рідного Херсона звільняти нас від чогось там. «Раби прийшли звільняти від рабства вільних», — гнівно лунало у Херсоні під час окупації.
Коли наша армія звільнила Херсон від «асвабадителей», стало ясно, від чого звільнили нас непрохані гості. На жаль, для оприлюднення всього мартиролога не вистачить і газетного розвороту, а поки що поведемо мову про обласну універсальну наукову бібліотеку імені Олеся Гончара.
Якщо на початку я з іронією згадав, що книга — найкращий подарунок, то зараз, стосовно «Гончарівки», я повторю це, але вже з надією на те, що одесити зрозуміють всю серйозність ситуації. «Гончарівка», що гордо височить на високому правому березі Дніпра, мало того, що «по повній програмі» отримала «братський привіт» від російської артилерії з лівого берега, так перед втечею з Херсона вони її ще й пограбували.
Цінні видання були вкрадені, безліч шкідливих у їх розумінні книг пішло на розпалювання «буржуйок».
Список подібних злочинів не обмежується втратами однієї обласної бібліотеки. У кількох громадах Херсонщини пошкоджено та пограбовано:
Для них всіх зараз КНИГА — КРАЩИЙ ПОДАРУНОК. До 10 квітня оголошено благодійний збір книг для бібліотек Херсонщини.
Шановні одесити, якщо ви маєте можливість — поділіться, будь ласка, дитячими, підлітковими, «дорослими» книгами українською або англійською мовами.
Олена Жогальова зможе отримати їх у відділенні №20 Нової пошти у Херсоні. Її телефон 066-52-57-888.
* * * * *
До речі, не подумайте, будь ласка, прочитавши в заголовку про зброю, що автору цих рядків попалася несвіжа горілка. Так-так, ніяких лапок: книги — це зброя! Впевненість у цьому я народив за 9 чорних місяців окупації. Дуже багато читав книжок, які роками відкладав на потім. А коли прийшло це «потім», просто жахнувся: «червоною ниткою» через ці книги проходить обраність, наріжність, велич саме російського народу. І другорядність, дрібність, духовна відсталість «всяких там» інших. Так, усі подібні книги – це зброя. А, як відомо, «проти лому немає прийому, проти лому потрібен лом». Так що підключіться, будь ласка, шановні читачі, до постачання херсонських бібліотек цікавими книгами, що не перекошують свідомість.
Валерій Боянжу, Херсон — Одеса
Читайте також:
Знайома кожному одеситу Траса здоров’я перетворюється на локацію психологічного горору у грі «Arcadia Cafe», яку… Read More
Коли люди вперше стикаються з вибором захисту, природна реакція — дивитися на вартість. Це логічно:… Read More
Міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба заявив, що в Україні достроково завершили ремонт ключових… Read More
Після народження дитини моє життя кардинально змінилося. Якщо раніше я могла спокійно приділяти час собі,… Read More
Під час нічної атаки на Одещину один із російських безпілотників короткочасно перетнув повітряний простір Румунії… Read More
Після паузи через війну консульство поступово повертається до роботи — вже з повноцінним керівником. Read More
