Цього дня, 14 грудня, 1850 року в селі Степанівка Одеської області народився всесвітньо відомий живописець, академік Микола Кузнєцов. Він був одним із засновників Товариства південноруських художників – незалежного творчого об’єднання одеських живописців. Цього року виповнюється 172 роки від дня його народження.
Зараз село Степанівка належить до Візирської сільської громади, а 1850 року, коли народився Микола Кузнєцов, воно входило до складу Херсонської губернії. Члени сім’ї Кузнєцових були великими землевласниками.
У сім років Миколу віддали до одеської гімназії, але жодного інтересу до наук він не виявив, тому його забрали в маєток, де він багато полював і трохи малював. Побачивши малюнки сина, мати відвезла юнака до одного з найкращих викладачів Одеської малювальної школи та друга родини Фрідріха Мальмана.
Після закінчення малювальної школи Кузнєцов вступив до імператорської Академії мистецтв і навіть отримав три срібні медалі. Але він покинув академію і повернувся до Степанівки, а 1887 року став одним із засновників Товариства південно-російських художників. За два роки з ним сталося нещастя. Кузнєцов вирішив продемонструвати свою силу і, тримаючи на плечах двох людей, підняв із землі 32-пудовий молот. В результаті розтяг зв’язки і після цього довго пересувався на милицях.
Декілька років художник працював в Одесі, а в 1895 році його запросили до Петербурзької академії мистецтв і призначили професором, керівником майстерні батального живопису. Революцію Микола Кузнєцов не прийняв, і в 1920 році емігрував до Югославії. Тут він писав портрети на замовлення і брав участь у найпрестижніших виставках. Помер художник у 1929 році у Сараєві.
Кузнєцов послужив прототипом героїв кількох творів Рєпіна: ката на картині «Микола Мирлікійський позбавляє смерті трьох безневинно засуджених» і старшого сина Тараса Бульби на картині «Запорожці пишуть лист турецькому султану».
Ірина Сорокіна
Джерела: Вікіпедія, grad.ua
