Ключові моменти:
- У Рені мандрівники показали незвичайні колекції, зібрані під час подорожей.
- Серед експонатів є наперстки, прапорці, ложечки, телеграми та Піноккіо.
- Окремий інтерес становлять старі колекції мушель, привезені моряками.
- Один із колекціонерів залишив свою колекцію в Харкові через війну.
У виставці зібрали речі, які мандрівники привозили з різних країн або збирали роками. За кожною такою колекцією — особисті історії: від захоплення наперстками й сувенірними ложечками до збережених вітальних телеграм та мушель, привезених моряками.
Журналістка «Одеського життя» Антоніна Бондарева поспілкувалася з колекціонерами з Рені та дізналася, як незвичайні захоплення пов’язали їх із подорожами, людьми й місцями, де вони побували.
Діджитабулісти та сервофіли: незвичайні колекції ренійських туристів
Як виявилося, серед них є вексилофіли, сервофіли і навіть діджітабулісти. Перші збирають прапорці та вимпели, другі – ложки, треті – наперстки.
– У наш час магнітики на холодильник, напевно, не збирає лише лінивий, – каже Ірина Єлисейцева. – У мене також вони є. П’ю на кухні чай, дивлюся на свій холодильник і згадую, де я була. Але одного разу я вирішила збирати наперстки – кілька штук у мене вдома було. Це виявилося складним завданням. Нещодавно відвідала доньку в Нью-Йорку: у цьому мегаполісі є все, що завгодно, крім наперстків – не займаються вони такими справами.
Найзахопленіша колекціонерка у Рені – Галина Маратаєва. У неї зберігаються такі раритети, як вітальні телеграми, фотопортрети артистів радянського та зарубіжного кіно та багато іншого.
– У молодості я телеграми викидала, але якось мама сказала: ти почитай, які там слова, – у них стільки добра та сили, а ти їх у грубку. І я почала складати. Насправді вони багато місця не займають – одна коробка з-під взуття.
Галина Маратаєва із захопленням збирає національні головні убори, брошки, сувенірні чайні ложечки з емблемами міст та гербами держав, а вона відвідала 35 країн.
– В Україні лише три міста мають такий сувенір – Київ, Одеса та Львів, – розповідає Галина Маратаєва. – Ще я маю колекцію державних прапорців та вимпелів, багато з яких зібрала Ніна Іванова, яка працювала в інтерклубі Ренійського порту.
Що тільки люди не збирають. Валентина Шавловська розповіла, що її зять колекціонує баночки з-під «Кока-коли», виробленої в різних країнах. А ось уродженка Рені Ірина Набойщикова, яка мешкає в Італії, подарувала місцевому музею свою колекцію дерев’яних Піноккіо.
Справжнім скарбом стали колекції мушлей, які колись привозили до портового міста Рені моряки. Сьогодні такі країни як Єгипет, Таїланд, В’єтнам, Мальдіви та деякі інші заборонили туристам вивозити мушлі – їх масовий збір туристами руйнує тендітний природний баланс.
– Збирати можна що завгодно, – каже переселенець із Харкова Юрій Шлапход. – Коли я помітив, що в мене вдома зібралося багато попільничок, вирішив їх збирати. Здебільшого купував у Харкові на барахолці. Щоб не страждав бюджет сім’ї від мого захоплення, у мене була установка – не дорожче за 100 гривень. Якщо попільничка із чеського скла, міг віддати до 150 гривень. Але не обов’язково витрачати гроші: одну з найкрасивіших попільничок я вилучив у родички в курнику – вона пристосувала її для годування курчат. На жаль, під час війни колекції стають тягарем. Виїжджаючи з Харкова, я не зміг її взяти із собою.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Рені несподівано святкує 500-річчя: місто на Одещині «постаріло» на 22 роки
50 літрів вина, екскаватор і повернення з Італії: як живуть звичайні ренійці
