Ключові моменти:
- Чубаївка виникла на землях чорноморських козаків ще наприкінці XVIII століття.
- Кордон порто-франко перетворив район на зручне місце для контрабанди.
- Тут збереглися старовинне кладовище, курган і дореволюційний особняк.
- Після війни Чубаївка стала закритим районом одеських китобоїв.
Цей матеріал створено на основі відео проєкту «Одеські історії» на YouTube-каналі «Одеське життя». У ньому зібрані історичні факти, особливості забудови та маловідомі історії Чубаївки — від формування поселення й кордонів порто-франко до військової історії, старого кладовища, трамвайної лінії та перетворення району на один із найзакритіших в Одесі.
Чубаївка цікава саме своєю багатошаровістю. Тут сучасні котеджі та клубні будинки сусідять із місцями, історія яких почалася задовго до появи нинішнього міського ландшафту. За понад два століття район встиг побувати козацьким поселенням, сільськогосподарською околицею, територією поруч із військовими містечками та своєрідним анклавом радянської еліти.
Чубаївка починалася з козацького поселення
Сьогодні Чубаївка — один із районів Одеси, де за високими парканами ховаються великі приватні будинки, а приватність цінується чи не найбільше. Але сучасний образ району майже нічого не говорить про його минуле.
Історія Чубаївки почалася ще наприкінці XVIII століття, коли ці землі заселяли чорноморські козаки. Місце було зручним: воно не прострілювалося з моря, а поблизу була вода для коней. Поступово мешканці поселення перейшли від козацького побуту до землеробства та городництва.
Назва Чубаївка остаточно закріпилася в документах у 1870-х роках. До цього територію називали Верхнім Малим Фонтаном.
На початку XX століття тут було сім безіменних вулиць. Згодом вони отримали прості назви — Перша, Друга, Третя та Четверта лінії. Центральна поперечна вулиця, нині Жаботинського, свого часу називалася Царською.
Кордон порто-франко приніс Чубаївці контрабанду
Важливою подією став 1827 рік, коли Одесу обнесли Третьою лінією порто-франко — зоною вільної торгівлі.
Кордон пройшов безпосередньо по Чубаївці. На місці сучасної Бригадної облаштували рів та високий вал, а Недєліна стала фактичною прикордонною вулицею.
Разом із кордоном з’явилися можливості для нелегальної торгівлі. Географія Чубаївки робила її зручним місцем для контрабанди.
Тоді район був оточений зовсім іншими ландшафтами: поруч розташовувалися Скакове поле, військове містечко, Нижнє Малофонтанське селище, озеро та цілинний степ. В іншому напрямку були бійні й заводи з перероблення сала, на місці яких згодом виросли Черемушки.
Дивіться також: Від продажу верблюдів до барахолки: як змінювався Старокінний ринок в Одесі
Вода, повені та міф про чубаївські катакомби
Чубаївка сформувалася на території, багатій на воду. Місцева верховодка свого часу була чистішою за воду з нижніх водоносних горизонтів.
Але під час сильних злив ця особливість перетворювалася на проблему. Місцеві жителі згадують повінь приблизно тридцятирічної давнини, коли вода подекуди сягала півтора метра. Затоплювалися городи та нижні поверхи будинків.
Особливості місцевості впливали навіть на будівництво: житлові приміщення нерідко облаштовували на другому поверсі.
А ось популярна легенда про розгалужені чубаївські катакомби не має підстав. Місцевий шар черепашнику був занадто тонким і твердим для створення великих підземних каменоломень. Будівельний камінь сюди привозили з інших районів, зокрема з Усатового та Нерубайського.
Офіцерське кладовище та стародавній курган
Справжньою історичною таємницею Чубаївки є старе кладовище площею понад два гектари. У різні часи його називали Чубаївським, Дмитрівським, Дмитрієводонським, а згодом — Офіцерським.
Особливий інтерес становить стародавній курган у центрі кладовища. Подібних насипів на околицях Одеси колись було багато, але більшість знищила забудова. Чубаївський курган зберігся і досі не досліджений археологами.
Найдавніша виявлена дата на кам’яному козацькому хресті — 1821 рік. Спочатку це був звичайний сільський цвинтар. Пізніше поруч почали будувати дачі відставних військових.
У 1950-х роках кладовище закрили. Поруч виникло Офіцерське містечко, а нові поховання радянських військових з’являлися поверх старіших могил. Саме це нашарування поховань закріпило за цвинтарем назву Офіцерське.
З кладовищем пов’язана і місцева легенда про Білу даму — привид молодої вдови офіцера, який загинув під час Першої світової війни.
Чубаївська балка та військова історія
Поруч із кладовищем колись проходила значно глибша Чубаївська балка. За історичними переказами, імперська влада використовувала її як місце таємних страт революціонерів і бунтівників.
Військова присутність у районі була значною. На початку XX століття поблизу сучасної Ромашкової вулиці квартирував 57-й піхотний Модлінський полк.
Його командир Магомет Сулькевич згодом став прем’єр-міністром Кримського уряду 1918 року. У той час тривало протистояння між кримським урядом та владою Української Держави Павла Скоропадського щодо майбутнього Криму.
Але Модлінський полк залишив Чубаївці й культурну спадщину. Військовий капельмейстер Лев Чернецький створив тут марш «Дні нашого життя». Мелодія стала популярною в різних країнах, а в джазовій обробці прозвучала у фільмі Чарлі Чапліна «Нові часи».
Дивіться також: Чорноморськ старший за Одесу: як виникло місто та які міфи з ним пов’язані
Трамвай, скандал і будинок 1905 року
На початку XX століття Чубаївка отримала шанс на сучасний транспорт — електричний трамвай.
Бельгійське товариство планувало провести лінію сучасною Недєліна, але маршрут перенесли на іншу вулицю. У тогочасній пресі це рішення супроводжувалося протестами та звинуваченнями на адресу міського депутата Полякова, який, за публікаціями того часу, був зацікавлений у наближенні лінії до власної дачі.
26-та трамвайна лінія виявилася недовговічною. Вона працювала з перебоями, а в липні 1914 року блискавка пошкодила дроти. Пасажирам довелося навіть найняти велику колимагу, щоб дістатися міста.
Сьогодні про ту епоху нагадують окремі архітектурні сліди. Серед них — бельгійська трамвайна зупинка на розі Чубаївської та Одеської громади і трамвайна підстанція Аркадійська 1910 року на Фонтанській дорозі, спроєктована архітектором Адольфом Мінкусом.
Ще одна важлива пам’ятка — будинок на Недєліна, 57. Це кам’яний особняк селянина Франца Венцлавека, збудований у 1905 році. Він вважається єдиним документально підтвердженим дореволюційним особняком, який зберігся на території історичної Чубаївки.
Юхим Геллер — шаховий чемпіон без корони
Одна з вулиць району носить ім’я Юхима Геллера — одного з найсильніших шахістів XX століття.
Одеський гросмейстер прославився перемогами над провідними чемпіонами своєї епохи. Він мав позитивний баланс зустрічей із Михайлом Ботвинником, Василем Смисловим і Тиграном Петросяном, а також часто перемагав Боббі Фішера.
Попри це, Геллер так і не став чемпіоном світу. Його ім’я залишилося в історії як одного з найнебезпечніших суперників для шахових королів свого часу.
Поруч із вулицею Юхима Геллера працює бібліотека №13 для дорослих, історія якої починається ще в 1950-х роках.
Як Чубаївка стала районом китобоїв
Справжня трансформація Чубаївки відбулася після Другої світової війни. Район почав набувати статусу заможного та закритого анклаву.
Велику роль у цьому відіграла китобійна флотилія «Слава», що працювала в Антарктиці. Капітани, гарпунери та старший офіцерський склад отримували значні доходи й купували нерухомість на Чубаївці.
На тлі загального радянського дефіциту тут з’являлися великі будинки, облаштовані за значно вищими стандартами. Моряки привозили з рейсів імпортну сантехніку, меблі, насіння та саджанці з різних частин світу.
За парканами приватних будинків росли магнолії, рідкісні троянди та араукарії. Так поступово формувався особливий стиль Чубаївки — приватний і заможний.
Від радянських китобоїв до сучасної еліти
Після розпаду Радянського Союзу будинки колишніх китобоїв перейшли до нової заможної верстви — бізнесменів та представників влади.
Сьогодні Чубаївка залишається районом, де особливо цінується приватність. Водночас земля стала причиною нових конфліктів.
Забудовники зацікавлені у будівництві клубних та багатоквартирних будинків преміум-класу. Для цього об’єднуються сусідні ділянки та змінюється їхнє цільове призначення. Частина місцевих жителів виступає проти таких проєктів, намагаючись зберегти звичний вигляд району.
За дорогими будинками та високими парканами досі можна побачити сліди зовсім іншої Чубаївки — козацького поселення, порто-франко, військових містечок, старого кладовища, трамвайної лінії та радянської китобійної еліти.
Саме ця багатошаровість робить район одним із найцікавіших місць для тих, хто хоче побачити приховану історію Одеси.
Що ще є у відео
У відео проєкту «Одеські історії» можна побачити деталі, які не ввійшли до статті:
- точні історичні межі Чубаївки;
- подробиці повеней та місцевої гідрогеології;
- легенду про Білу даму;
- історію Чубаївської балки;
- деталі протистояння Сулькевича та Скоропадського;
- шлях маршу Лева Чернецького до фільму Чарлі Чапліна;
- подробиці трамвайного скандалу;
- старі фотографії Чубаївки;
- історії зниклих дачі Бреслера та крамниці Шпеєра;
- додаткові факти про Юхима Геллера;
- побут китобоїв флотилії «Слава»;
- сучасне протистояння навколо забудови району.
Дивіться відео на YouTube-каналі «Одеське життя», щоб дізнатися більше про Чубаївку та побачити місця, про які йдеться в матеріалі.
Читайте також:
- Як Балта ледь не перемогла Одесу: історія забутої економічної столиці Півдня
- Дім Лібмана: яку роль він відіграв в історії Одеси
