Ключові моменти:
- Денис Царан служив у 122-й окремій штурмовій бригаді і загинув у 2022 році на Луганщині
- Його мрією був дитячий майданчик у рідному Буджаку для місцевих дітей
- Родина використала виплати, щоб втілити цю ідею разом із громадою
Кореспондентка «Одеського життя» Юлія Валієва зустрілася з Ольгою Вахновською, сестрою загиблого військового, та її родиною. Вона записала спогади про Дениса Царана, що служив у 122-й окремій штурмовій бригаді та відвідала дитячий майданчик, який рідні героя збудували на його честь. встановлення майданчика у Буджаку. У тексті використані прямі цитати героїні та деталі, які передають її особисту історію.
Також у матеріалі враховано практику громад і родин в Україні, які спрямовують державні виплати на створення пам’ятних об’єктів — як форму вшанування загиблих захисників і підтримки місцевих спільнот.
Ольга Вахновська — мама двох маленьких синів і сестра військового, який загинув, захищаючи Україну. Її брат Денис Царан служив у 122-й окремій штурмовій бригаді.
Під час виконання бойового завдання у селі Білогорівка Луганської області він загинув від осколкового поранення. У нього залишилися дружина і син.
Родина відчула війну дуже особисто — коли у 2022 році Денис пішов до лав ЗСУ, а згодом повернувся додому вже в труні.
Пам’ять, яка живе серед дітей
За словами Ольги, брат дуже любив дітей і завжди проводив час з племінниками. Саме тоді і з’явилася проста, але важлива мрія:
— Так шкода, що у Буджаку немає дитячого майданчика. Я б зараз повів племінників — на гойдалки, гірки, каруселі», — згадує вона його слова.
Після загибелі брата родина довго думала, як вшанувати його пам’ять. І тоді Ольга згадала цю розмову.
Виплати, отримані після загибелі Дениса, вирішили використати саме на цю справу — створити дитячий майданчик. Родичі підтримали ідею одразу.
Буджацька селищна рада допомогла визначити місце в парку та з установкою. А обладнання для майданчика обирали самі діти.
У вересні минулого року майданчик відкрили. На подію зібралися і дорослі, і діти. Для одних це був важливий день пам’яті, для інших — щира радість.
Сьогодні це місце щодня наповнене дитячим сміхом.
— Коли проходжу через парк і бачу, як діти граються, мені здається, що Денис із неба посміхається. Йому б це сподобалося, — говорить Ольга.
Так у невеликому селищі з’явилося місце, де пам’ять про загиблого захисника живе не в скорботі, а в дитячому сміху.
Жителька Одещини втілила мрію загиблого брата — створила дитячий майданчик. Історія пам’яті, яка стала радістю для дітей.
Раніше ми розповідали історію матері з Одещини, що шукаєсина, який зник на війні.
Ше «Одеське життя» писало про мати, що стала до війська після того, як її син потрапив у полон.
Читайте також про волонтерку з Одещини, яка втратила на війні брата та племінника і продовжує допомагати війську.
