Одеські історичні сходи-гігант… Сьогодні їх так ніхто не називає. Між тим, до появи знаменитих Потьомкінських сходів ці вузенькі (як на сьогоднішній погляд) сходи іменувалися саме так. Вони зв’язують бульвар Жванецького з вулицею Приморською. А на старовинних фото читаємо, що пролягли ці сходи по Торговій вулиці.
…І замок де-Азарта
Колись «Одеське життя» розповідало, чому це місце вважається містичним. Писали ми (перед самою повномасштабною війною) і про проблеми з цими «гігантськими сходами».
До речі, розповідали й про те, як колись, підіймаючись цими сходами, можна було побачити в усій красі палац (його ще називали замком) пана де-Азарта, якого давно вже немає, він був зруйнований під час Другої світової…
Одеське містичне місце
Щодо містики, то, нагадаємо, існує давня-давня легенда, яку розповіла нам свого часу докторка філологічних наук Наталя Кондратенко.
Ось вам трохи містики: на цьому місці час від часу начебто з’являється привид проклятої матір’ю дівчини. Привид «полює» виключно на молодих неодружених чоловіків. Дівчина увінчальній сукні з’являється несподівано, мовби нізвідки, і просить їй допомогти – буцімто вона підвернула ногу. Коли чуйні сміливці намагаються подати їй допомогу, вона раптом просилась повернутись назад, щоб забрати черевичок з підвернутої ноги. Молодий чоловік повертався назад, шукаючи поглядом залишений черевичок, а в мить, коли він повертався знову, привид зникав…
«Навіщо ретушувати старий знімок?»
Але ж, виявляється, є ще й одна загадка, що пов’язана з нашими «гігантськими сходами». Не містична, але дуже цікава. Про неї розповідає одеський журналіст, засновник відомого ресурсу «Стара Одеса в фото» Євген Волокін.
Річ у тому, що час доніс до нас старі фотографії (і листівки) сходів, що звалися «гігантськими».
Подивіться: ми бачимо і самі сходи, і той самий замок пана де-Азарта:
Євген Волокін з цього приводу пише:
«Листівки з фотографією сходів, що з’єднують Приморську вулицю з Торговою вулицею — не рідкість. Коли таку листівку показали у групі нашого проєкту «Стара Одеса в фото» у Фейсбуці, її учасники поцікавилися: «Коли зроблено цей знімок?»
Визначити дату фотографії лише за цією листівкою не можна. На її обороті не вказано рік випуску, але якби й був – не факт, що видавці не використали стару архівну фотографію…».
Як розповідає Євген, дату (і автора) знімка встановити все ж таки вдалося:
«Розібратися допоміг знімок, який одеський фотограф Дмитро Іванович Пудичев як репортер зробив для журналу «Нива». На ній солдати охороняють прохід сходами від порту до міста у червні 1905 року. Тоді, у зв’язку з броненосцем, що збунтувався, «Князь Потьомкін-Таврійський» і безладами, що трапилися в порту, в Одесі було введено воєнний стан і перекрито підходи до порту»
Фото з солдатами
То й що, спитаєте? А те, що, як виявилося, це один й теж знімок!.. Але у «Ниві» — фотографія оригінальна, а на листівці – оброблена ретушером, який видалив фігури солдатів.
«Навіщо вирішили ретушувати старий знімок, а не сфотографувати сходи без солдатів, незрозуміло»,
– пише з цього приводу Євген.
До речі, Євген додав ще одне давнє фото наших «гігантських сходів», але яке було зроблене пізніше.
Це фото було зроблено пізніше
«Коли через багато років листівку із зображенням цього місця видавали знову, його спеціально ще раз сфотографували. Тут усе лишилося, як і раніше, лише молоді деревця підросли»,
– розповідає Євген Волокін.
Пройшлися ми сьогодні цими сходами – колись «гігантськими»… Зараз, звісно, аж ніяк не до їхнього ремонту. Людей тут тепер дуже мало. Як сходи виглядають зараз – на наших фото. До речі, придивіться: є місця, де їх свого часу «латали» не менш історичними лавовими плитами…
Фото авторки, старі фото – ресурс Євгена Волокіна «Стара Одеса в фото»
Мої рідні Велики сходини.Колись частенько бігала ними..