У березні 2023 року в Україні розпочався третій етап медичної реформи. «Одеське життя» дізналося, як зміниться медичне обслуговування і що планують робити з обласними, районними, міськими та сільськими лікарнями.
Шпитальні округи замість міських та районних лікарень
Новий етап медичної реформи передбачає відмову від розділення лікарень на обласні, міські та районні. Замість старої системи мають бути створені шпитальні округи – це території, в межах яких населенню буде забезпечено надання комплексної медичної допомоги.
У свою чергу госпітальний округ повинні розділити на кластери. Інакше висловлюючись, госпітальний округ охопить територію області, а госпітальні кластери — території її районів. При їх створенні враховуватимуться:
- географічні особливості регіону та стан автомобільних доріг;
- поточна та прогнозована чисельність населення;
- структура захворюваності та смертності;
- оптимальні клінічні маршрути пацієнтів для своєчасного доступу до медичної та реабілітаційної допомоги;
- навантаження на медичних працівників та фахівців з реабілітації.
Лікарні розділять за рівнями та профілями
У рамках реформи охорони здоров’я медустанови госпітального кластера розділять за видами допомоги, що надається ними. На його території мають працювати надкластерні, кластерні та загальні лікарні.
Загальні лікарні
Будуть займатися діагностикою пацієнтів, давати консультації та проводити планове лікування. Такі лікарні мають розмістити з розрахунку одну медустанову на 50-80 тисяч населення. У більш складних випадках пацієнтів повинні доставляти до кластерних та надкластерних лікарень.
Кластерні лікарні
Це багатопрофільні медустанови з розрахунку одна лікарня на 150 тисяч населення. Час у дорозі до такої лікарні має становити не більше години. Такі лікарні зазвичай мають великий набір пакетів медичних послуг, багато фахівців. А також можливість підстрахувати один одного або надати додаткову консультацію.
Надкластерні лікарні
Можуть бути як багатопрофільними, так і вузькопрофільними. Така лікарня повинна мати спеціалістів та медобладнання для надання медичної допомоги у випадках найбільш складних та рідкісних захворювань.
— Це, в першу чергу, установи національного рівня. Під час кластеризації ми хочемо їх залишити, але лише певного профілю: наприклад онкологічні, кардіологічні, інфекційні, фтизіопульмонологічні, — уточнює Віктор Ляшко.
Як лікарні забезпечуватимуться обладнанням
Медреформа передбачає забезпечення лікарень необхідним медобладнанням залежно від їхнього рівня та профілю.
В якості прикладу глава МОЗ наводить установку дорогого ангіографа, який використовується для дослідження кровоносних судин. У спільній лікарні його включать раз на тиждень або навіть на місяць. У кластерній медустанові це обладнання працюватиме постійно, а значить використовуватиметься більш ефективно.
— У лікарні в госпітальному кластері має бути, як мінімум, обов’язкова кількість профілів медичної допомоги. І якщо в ній не було травматології, то ми маємо зробити там травматологію. Вона не мала операційної для травматології — ми її зробимо, — зазначає Віктор Ляшко.
Створення центрів психологічної реабілітації
З початку війни все більше людей звертаються за допомогою до психологів і психіатрів. В аптеки – за препаратами. Тому медреформа передбачає створення в кожній області центрів психологічної реабілітації. Фахівців, які там працюватимуть, вже навчають.
— А далі оцінюватимемо навантаження. Якщо регіональні медустанови буде завантажено так само як і центр психологічної реабілітації національного рівня, тоді знайдемо для них додаткові місця у райцентрах, — планує голова МОЗ. — Одночасно МОЗ фінансує психіатричний пакет у лікарнях та окремим пакетом — психологічну підтримку для первинки.
Реформа не передбачає закриття сільських лікарень
Реформа не передбачає закриття сільських лікарень, запевняє міністр охорони здоров’я.
— Якщо таку лікарню визначено як загальну, Національна служба здоров’я України укласти з нею контракт, — каже Віктор Ляшко. — У сільській лікарні має бути ургенція для певних невідкладних випадків 24/7 та хірург, який може проводити нескладні операції. Тут має бути все діагностичне обладнання: УЗД, цифровий рентген-апарат, аналізатори крові. І спеціалісти, які на ньому працюють. Тобто коли пацієнт має направлення від свого сімейного лікаря, він приїжджає сюди та отримує весь пакет діагностичних послуг. Якщо є підстави для госпіталізації чи поглибленого обстеження, це робиться у кластерних лікарнях. Пацієнта перенаправляють туди, там він отримує безкоштовну та якісну операцію, а згодом повертається додому під нагляд сімейного лікаря. Ідеальна картина. Хоча для її реалізації знадобиться не лише час, а й чималі гроші.
Де лікуватимуть інфаркти та інсульти
Пацієнти з інсультами та інфарктами зможуть отримати медичну допомогу тільки в кластерних та надкластерних лікарнях, а також у кардіологічних центрах.
Коли проходитиме третій етап медичної реформи
Обласні військові адміністрації повинні протягом двох місяців — до 1 травня подати на затвердження до Міністерства охорони здоров’я перелік медичних закладів, які планують зробити кластерними, надкластерними та загальними лікарнями. І до 1 липня він має бути затверджений.
Реформа розпочнеться у вісімнадцяти областях та у Києві, за винятком тимчасово окупованих територій та зони активних бойових дій. На сьогодні до таких територій відносяться Запорізька, Донецька, Луганська, Херсонська, Миколаївська області та АР Крим.
Як проходитиме медреформа в Одесі
Інформацію про те, як планують проводити третій етап медичної реформи на Одещині, «Одеське життя» намагалося отримати в Департаменті охорони здоров’я Одеської обласної військової адміністрації.
Ще 7 березня ми зв’язалися з прес-секретарем департаменту Вікторією Сінько, надіслали питання, які цікавлять наших читачів.
Але досі не отримали відповіді на них. Можливо, одеським чиновникам від охорони здоров’я просто нема чого сказати?
Здійснено за підтримки Асоціації «Незалежні регіональні видавці України» та WAN-IFRA у рамках реалізації проекту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією партнерів
Читайте також:
