Коли болить душа, жінка сідає за шитво і вистеляє емоціями полотно, вкарбовуючи свій біль у патріотичні сюжети і воєнні теми. Однак її візерунки – це не тільки зболені картини сьогодення. Є серед них і радісне, переможне завтра.
Людмила Горбатюк народилася у Молдові. А перед окупацією частини території її Батьківщини російським агресором, вона переїхала до своєї бабусі у Подільськ. З того часу Україна їй стала другою Вітчизною, де вона знайшла друзів і можливість проявити свої таланти. А їх у неї вдосталь. Вишивці ж надає особливого значення – сприймає її як носія історичних фактів сьогодення та закодованої духовності українського народу.
– Нехай для нащадків одним з ресурсів пізнання історії українського народу служать мої вишивки, — говорить майстриня.
Чи були у її родині майстрині-вишивальниці? Людмила каже, що, напевне, були. Бо звідки у її серці такий потяг до вишивання, звідки таке бажання засіяти життєписом все, чого торкаються руки? Усі свої роботи умілиця втілює з нуля. Зароджену ідею кладе на полотно сорочок, суконь, подушок, які шиє сама.
Вигаптовує та розшиває різними кольорами. Наприклад, чорна вишиванка з червоними вкрапленнями — краплі крові — говорить про бої за свободу України. «Отче наш», вишитий на подушці, — це віра та вдячність капелланам, зокрема отцю Михайлу Базилько. Він освячував пов’язки та обереги, які Люда шила нашим захисникам на фронт.
Біле вбрання присвячено трагедії, що сталася у Вінниці, коли під час прильоту російських ракет загинула маленька дівчинка з візочком, та всім діткам, котрі безвинно загинули у цій війні. Вони зображені як сердечка та малесенькі янголятка.
Створений образ у чорній сукні, з вишитим гербом та квіткою патріотичного кольору відображає Україну воєнного сьогодення.
А вишивка «Герої не вмирають» присвячена нашим захисникам, котрі поклали своє життя на олтар свободи.
– Серед всієї гіркоти втрат найбільш емоційно вразила історія Героя, який перед розстрілом вигукнув «Слава Україні!». Цю роботу я вишила за день, на одному диханні, — ділиться Людмила Горбатюк.
Вишиванка для сина стала початком її творчості у царині вишивки. З моменту повномасштабного вторгнення майстерниця взялася шити обереги. А надії на краще вилилися у низку дитячих вишиванок, котрі пошила і вишила у дарунок підростаючому поколінню.
Жінка зізнається, що найбільше любить працювати з яскравими кольорами. У своїй творчості відчуває велику підтримку рідних. І цінує те, що її надихає на творчість директорка Подільського міського краєзнавчого музею Олена Кобилюк. Вона підтримує майстриню у прагненні втілювати ідеї реального сьогодення у полотні.
— Сорочку в яскравих тонах я створила до Дня Перемоги України — до єдиного свята, якого прагне кожен українець та усі, хто підтримує українську націю. Молитвою та вірою вдячна нашим захисникам за спротив і захист, за мужність і стійкість, — відкриває душу майстриня з Подільська.
В цей час, коли на шпальтах «Одеського життя» ви читаєте історію самобутньої майстрині, у краєзнавчій скарбниці міста триває підготовка до музейної експозиції Людмили Горбатюк під назвою «Історія, вишита нитками».
Читайте також:
