У кожному місті є багатоквартирні будинки, які досягли пенсійного віку. І у кожного – безліч «болячок»: то «інфаркт» каналізації, то «інсульт» електропроводки, то «дах поїхав». Рано чи пізно перед власниками квартир постає питання необхідності капітального ремонту. Але хто і за які кошти має його робити?
Під лежачим каменем…
Коли в Рені йде дощ, у сьомому під’їзді будинку №21, що по вулиці Дунайській, відбувається катастрофа. З дірявого даху вода тече в під’їзд: водоспадом — з п’ятого поверху на перший, і все йде в підвал. Дістається і квартирам.
У цьому п’ятиповерховому будинку на 110 квартир, побудованому в 1970-х роках, проблема виявилася у 2005 році, коли після сильного дощу протік дах. Відтоді його двічі ремонтували за бюджетні кошти.
Останній ремонт проводили у 2018 році: з бюджету Ренійського району залучили близько 1,8 мільйона гривень на ремонт покрівлі у восьми найпроблемніших багатоповерхівках. З цієї суми будинку № 21 дісталося 250 тисяч. Але на частину даху над сьомим під’їздом грошей не вистачило.
– Ремонтна бригада сказала: знайдіть ще 150 тисяч – і зробимо весь дах, – розповідає голова об’єднання співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ) «Портовик-21» Василь Лозовський. – Я звернувся до міського голови, і він порадив зібрати з мешканців відсутні кошти. Але ніхто не хотів жертвувати гроші.
В офіційному листі Ренійської міської ради до мешканців зазначено, що з 1 липня 2015 року набрав чинності Закон України «Про особливості встановлення владних повноважень у багатоповерхівці». Зараз власники квартир є співвласниками будинку, і вони повинні взяти на себе поточний і капітальний ремонт.
«Ми намагалися поговорити з мешканцями будинку, – пояснює Світлана Мусієнко. – Але у відповідь: «Навіщо нам гроші на дах жертвувати – у нас нічого не тече».
Усі рівні, але в ОСББ є шанс
— Сьогодні всі в рівних умовах — і власники приватних будинків, і співвласники багатоповерхових будинків. Власник приватного будинку, у якого тече дах, до міськради не біжить, вирішує проблему самостійно, – коментує ситуацію голова Ренійської громади Ігор Плехов. «У нас в місті два типи ОСББ: одні господарюють так прискіпливо, що навіть сміттєві контейнери миють порошком, інші сидять на лавках, лають мера і чекають, що хтось прийде і все зробить.
Міський голова розповів, що у 2018-2020 роках у Рені діяла програма підтримки ОСББ: 50% коштів на ремонт виділили з бюджету. Але половину суми орендарям довелося збирати самостійно.
Цією програмою скористалися лише два будинки зі 118. Наразі такої програми немає, оскільки не було заяв від ОСББ. Але міськрада готова його відновити – була б ініціатива. Міський голова зазначив, що лише така програма дозволяє виділяти бюджетні гроші на капітальний ремонт багатоповерхівок.
Історія успіху: п’ять кроків
У п’ятиповерхівці №107, що на вулиці Фабричній, за останні чотири роки мешканці відремонтували дах, встановили склопакети у під’їздах, поміняли комунікації у підвалі. І все самостійно.
«Раніше ми платили оренду, але в нашому будинку нічого не змінилося, — розповідає Дмитро Чакир, голова ОСББ «Комфорт-107». І ми вирішили взяти справу в свої руки. У 2016 році проведено загальні збори мешканців та створено ОСББ. Це був перший крок. Другий етап – формування пакета документів.
«Третій крок — наведення фінансової дисципліни, — продовжує Марія Трофименко, член правління ОСББ. – У нашому будинку деякі квартири пустують, їхні власники виїхали за кордон, але ми з усіма зв’язалися і переконали їх внести кошти на утримання будинку. Спочатку збирали по 1,2 грн за квадратний метр, нещодавно рішенням загальних зборів «квартплату» підняли до 2 грн. Для порівняння: інші будинки платять 3,5 гривні. У більшості багатоповерхівок проблеми з оплатами, а в нас платять усі.
«Минулого року ми зібрали 36 тисяч гривень орендної плати, а витратили лише 11 тисяч, — продовжує член ревізійної комісії Олександра Ширикалова. – Решту 22 тисячі поклали на рахунок ОСББ.
Як ОСББ провела два капітальні ремонти?
«Ми знали, що міська рада прийняла програму підтримки ОСББ 50 на 50», – каже Дмитро Чакир. – Ми поспілкувалися з мешканцями і вирішили зібрати з кожної квартири по 3 тисячі гривень. Не всі змогли здати таку суму одразу – дехто розраховувався поступово. Ми звернулися до міськради, там допомогли оформити документи та знайти надійного підрядника. У підсумку на ремонт покрівлі ми виділили 67 тисяч гривень власних коштів, стільки ж – з міського бюджету та 50 тисяч – з обласного. Це було в 2018 році.
— Наші чоловіки щодня контролювали хід ремонтних робіт: коли гроші свої, кровно зароблені, байдужих уже немає, — продовжує Марія Трофименко. – У ході державного проекту з енергоощадження у всіх під’їздах встановили металопластикові вікна, 60% витрачених коштів отримали з державного бюджету!
Крок четвертий: залучення бюджетних коштів, економне їх використання — І на депозитному рахунку будинку накопичилося 130 тисяч гривень.
— Зараз ми розпочинаємо реалізацію нового проекту – хочемо залучити бюджетні гроші та капітально відремонтувати під’їзди, — каже Дмитро Чакир.
П’ятий крок: весь менеджмент здійснюється на волонтерських засадах. І кожен мешканець будинку у міру своїх сил – волонтер. Хтось встановив гойдалку для дітлахів, хтось висадив троянди. І в результаті – зразковий будинок без усіляких «болячок».
Читайте також:
- ОСББ в Одесі: чутки та реальні проблеми, які можна вирішити
- Що мають знати співвласники багатоквартирного будинку, або Як усунути з посади голови ОСББ?
