Коли почалася широкомасштабна війна і Київ почав зазнавати ракетних обстрілів, Ірина виїхала до Польщі, проте не для того, щоб влаштуватися там на роботу. Дівчина продовжує працювати на вітчизняному підприємстві у сфері відновлюваної енергетики (сонячні електростанції) та сплачувати податки у своїй країні: каже, що для неї це принципова позиція.
Весь вільний час Ірина Єлисейцева займається волонтерською роботою, спрямованою на допомогу ЗСУ.
Коли Ірина була студенткою Київського міжнародного університету, один з етапів її навчання проходив у місті Амман, столиці Йорданії, де в неї з’явилося чимало друзів з інших країн світу. У перші дні війни Ірина звернулася до них із проханням допомогти ЗСУ – і друзі відгукнулися! Отримуючи від них пожертвування, дівчина закуповує все, що необхідно на передовій, та відсилає посилки в Україну з Польщі.
Причому про потреби армії вона дізнається, що називається, з перших вуст: Ірина постійно підтримує зв’язок зі своїми київськими колегами, які добровольцями пішли на фронт. Так, наприклад, їй повідомили, що бійцям складно переносити постійні канонади – потрібні спеціальні навушники. Все, що було знайдено у Варшаві з потрібними характеристиками шумоподавлення, було куплено та відправлено до України.
Командир одного з військових підрозділів на знак подяки написав клопотання з проханням представити дівчину до медалі «За гідність та патріотизм».
Ірина була дуже здивована, оскільки працює не заради нагород, а за покликом серця.
Читайте також: Голуб Миру: голова ГО з Ізмаїлу отримала нагороду світового масштабу
