Українській бізнес та за сумісництвом елітний бренд одягу з Одеси з початку повномасштабного вторгнення почав шити аптечки, балаклави та плитоноски. Як працює одеський бізнес заради економіки та перемоги, і що чекає на нього в цьому році, читайте далі.
Як IWICID вдалося перебудувати бізнес під час війни
До повномасштабного вторгнення підприємство одягу українського виробника IWICID (Я хочу. Я можу. Я роблю), що виробляється в Одесі відшивав преміум одяг для жінок. Засновниця бренду IWICID Анжеліка Деревцова розповіла про основні напрямки роботи команди:
- на роздріб: невеликі капсули і індивідуальний пошив (послуга ательє);
- корпоративне: уніформа, форма;
- мілітарі для військових.
Балаклави
Після 24 лютого бренд українського одягу почав шити вироби для військових. Анжеліка згадує, як їй 27 лютого поступив запит на роботу. Треба було відшити балаклави. Напередодні її родина відпочивала в Карпатах. І вона якраз робила балаклави під шолом для катання на лижах. Тому на виробництві були викрійки під цей виріб. Такий збіг обставин допоміг бізнес в час війни зробити корисним для фронту та оперативно виконати замовлення. Комендантська година тоді починалась рано і працівники проявляли не аби яку гнучкість, щоб все встигнути.
Аптечки
Увесь березень команда з трьох людей працювала благодійно. Робили балаклави, пов’язки, футболки. В квітні взялися за аптечки. «Стандартна аптечка, яка є на озброєнні у воїнів – вона на два з половиною літри. А ми допрацювали її, додали зовнішні кишені, і вона стала об’ємом три з половиною літри. Це дозволило поставити більше джгутів і чотири турнікети. Якщо бійці на нулі, то можна збільшувати об’єм», – розказала Анжеліка Деревцова. Ці аптечки продавали по виробничій собівартості, без фінансового прибутку компанії. Це свідомий вклад в нашу перемогу, вважає Анжеліка. Так пошили більше ніж чотириста аптечок.
Плитоноски
А ще з трьох різних зразків плитоносок бренд IWICID розробив власний виріб. Вийшла універсальна плитоноска на чотири відділення, яка підходить для плит шостого класу.
Рюкзаки, одяг для військових та інше
Також команда шиє рюкзаки для спальних мішків. «Багато підшивали форми. Просто хлопці і дівчата до нас приходили. Підшивали, вшивали», – згадує Анжеліка Деревцова.
Зараз періодично під запит роблять аптечки. Бренд постійно співпрацює з громадською організацією «Рада громадської безпеки». «Це наш свідомий вклад, це наша громадянська позиція. Це як молитва за наших воїнів, тільки через виробництво», – переконана засновниця бренду.
Читайте також: Інцидент у «Чорномор’я»: Одеська облрада проти волонтерів?
Розвиток бізнесу під час війни
Власниця бренду IWICID та підприємець згадує, як в березні минулого року нічого не працювало. Орендодавець повністю зняв з них плату за оренду на місяць. В великій будівлі їх компанія залишилась однією з тих, хто займався швейним виробництвом. Імпорт та експорт припинився й дістати сировину було неможливо. Ні в березні, ні в квітні 2022 року — такий собі бізнес у невизначені часи.
«Ми якісь неймовірні речі робили. Наприклад, балаклави ми відшили повністю з мікродайвінгу. Якщо говорити з позиції економіки, то таких дорогих балаклав ні у кого ще не було. Ми просто робили з того, що у нас було – з чорної тканини», – згадує Анжеліка Деревцова.
Що мотивує на волонтерську роботу
Працювати команду мотивує перемога. Анжеліка впевнена, якщо ти показуєш своїм прикладом, що ти тут на місці, що ти продовжуєш працювати, то на тебе люди дивляться і теж включаються. Вони захищають своє на економічному фронті.
Анжеліка Деревцова вважає, що люди підтримують своїх. До них багато звертаються, тому що хочуть підтримати український бізнес. Звісно, цінник інший. Роблять мінімальну набавку, навіть для індивідуального виробництва. Через курс валюти ціна на сировину підвищилась колосально. Не дивлячись на це, люди стараються підтримувати один одного. «Замовлю у своїх», – кажуть клієнти.
Засновниця бренду вважає, що раніше увага була розфукусована. Працювали великі торгові центри, було представлено багато міжнародних брендів. Зараз це все також є, але людям хочеться підтримати свого українського виробника. Людям хочеться носити своє. Те, що зроблено своїми руками, в своїй країні. Коли люди повертались додому з-за кордону і знову виїжджали з України, то багато замовляли для дітей патріотичні футболки. «Малюки, знаходячись там, закордоном, свідомо просять своїх батьків ходити в українському», – каже Анжеліка Деревцова.
Як буде виживати бізнес під час військового стану
Засновниця бренду IWICID вважає, що Україна переможе, а також що очікує бізнес великий розквіт. Економічно ми піднімемося, країна буде цікавою для інвестицій. Це питання тільки часу.
Читайте також: Автівки на фронт: як волонтер з Познанки ремонтує та переганяє транспорт для військових
Економіст Едуард Каражия розповів що буде із бізнесом шиття речей. Він переконаний, що для швейних фірм зараз час розквіту. Бо товарів з Китаю майже не завозять. Він впевнений, що будь-який бізнес знаходиться в руках його господаря. В кожній сфері можна досягнути успіху, або все втратити. Фахівець вважає, що все залежить від організації бізнесу, хто як займатиметься конкурентністю, собівартістю товарів і так далі. «Будь-який бізнес залежить не стільки від стану економіки країни, а від платіжної спроможності споживача. Якщо у споживача будуть гроші і він зможе оплатити послугу, товар, то у бізнесу буде реалізація, він зможе повернути свої вкладені гроші, платитиме податки», – пояснив економіст. А податки надходитимуть в бюджет.
Економіст переконаний, що виживе бізнес тієї людини, у якої є тверезий розум. Якщо у власника бізнесу залишились свої клієнти, які сплачують дороговартісні послуги, то в такому випадку господар залишить все, як є.
Що очікує малий бізнес залежить від багатьох чинників. Але бізнес не вічний. Виживе той, хто не буде спати, хто хотітиме розвиватися, хто хоче жити, думає економіст. «Як по мені, я б швидко реагував на ціни. Я б не тримав їх високими. Головне це оборот, щоб був рух, підтримати клієнтів. Якщо я сьогодні зроблю високу ціну, і ті люди, які були біля мене, вони від мене відвернуться, повернути їх назад дуже важко», – пояснив Едуард Каражия. Фахівець вважає, що більшість бізнесменів цього не розуміють. Треба ставити себе на місце споживача. І думати так, як думає клієнт. Ключове: виживе бізнес, якщо у споживача будуть гроші. Неважливо, хто споживач: юридичні, фізичні особи, чи держава купує товари і послуги. Держава має думати про споживача, а все решта – людський фактор.
Як держава думає про споживача?
Едуард Каражия вважає, що умови ведення бізнесу в Україні носять популістські коріння. Держава веде невірну політику. Держава працює не на підтримку мас. Минулоріч вона витратила з держбюджету на відшкодування витрат на електроенергію для населення сто сорок мільярдів гривень, на опалення і газ ще більше. Виходить, наче держава підтримує населення.
Читайте також: Буржуйка «Січ»: як волонтер із Тарутино переробляє бойлери у печі для ЗСУ
Економіст пояснив на приклад. В людини, у якої квартира п’ятсот квадратних метрів споживає електрики в десять разів більше, ніж та родина, в якої квартира п’ятдесят квадратних метрів. «Тобто господар першої квартири отримує від держави підтримки в десять разів більше, ніж сім’я в другій квартирі. Питання: яка родина багатша: та, в якої квартира п’ятсот квадратних метрів, чи п’ятдесят?», – пояснив економіст. Якби кожний платив за себе, і тарифи були б однакові (для підприємств і населення), то люди б економили, а виробництво мало б дешевшу продукцію, вважає фахівець.
