Хто відвідав Любашівку з книгами та «щепленням» від ідей «русского мира»?

Де правда, а де – брехня

Останньою точкою зустрічі мандрівників 9 лютого став медіацентр Любашівської публічної бібліотеки імені Володимира Панченка.

Виконавчий директор Українського ПЕН Максим Ситніков розповів, що майже три роки організація доносить міжнародній аудиторії правду про війну Росії проти України, документує злочини проти українських медіа та культури, увічнює пам’ять про загиблих журналістів та культурних діячів, допомагає відновлювати культурне життя в Україні, в рамках проєкту «Незламні бібліотеки» поповнює книжкові фонди на прифронтових і деокупованих територіях, а на своїх благодійних заходах збирає кошти на потреби ЗСУ.

Присутні отримали чудову нагоду поспілкуватися з філософом і письменником Вахтангом Кебуладзе, науковцем університету імені Тараса Шевченка Валерієм Королем, перекладачкою та культуртрегеркою Анною Вовченко (культуртрегер – освітянин, учитель, місіонер, людина, яка працює для взаємопроникнення і взаємозбагачення культур), а також поетом і активістом (до речі, уродженцем Любашівки) Андрієм Хаєцьким.

Говорили про українську культуру, аспекти мілітарної тематики в українській літературі, важливість інформаційної гігієни та безпеки, брехливість наративів російської пропаганди, філософію тощо.

«Зшиваючи»Україну воєдино

Вахтанг Кебуладзе розповів, що у літературних мандрівках рідним краєм та закордонням розповідає світу про Україну, світу про світ і, головне, – українцям про власну країну, роблячи щеплення від ідей «русского мира».

– Ми, немов ті маленькі голочки, що «зшивають» Україну воєдино, – наголосив філософ. – Окрім просвітництва, місія інтелектуалів полягає ще й в тому, аби розповідати Україні про Україну. Зараз вкрай важливо відчувати єдність. Не лише приносити із зовнішнього світу щось цікаве, а самим для себе ставати цікавими.

Стаття по темі: Meridian Odesa: про що пишуть поети у дні війни та чи є зараз українська література?

Поет Андрій Хаєцький читав свої поезії з нової книги «Дещо». Говорив, що деякі вірші написані ним у стінах рідної бібліотеки, й пообіцяв, що навесні обов’язково презентує збірку своїм землякам.

Насамкінець гості передали бібліотекарям пакунки з книгами. Директорка бібліотеки Лілія Байрамова висловила письменникам щиру вдячність за живе спілкування та подякувала за поповнення книжкового фонду цікавими виданнями.

Довідка «ОЖ»: «ПЕН» (PEN) – це абревіатура, утворена від англійських слів «poets», «playwrights», «essayists» та «novelists» – «поети», «драматурги», «есеїсти» та «романісти». Англійською слово «pen» означає «ручка».

Український ПЕН – культурна і правозахисна громадська організація, що об’єднує близько 200 журналістів, письменників, драматургів, науковців, видавців, перекладачів, правозахисників, культурних менеджерів, фотографів, ілюстраторів. Є одним із 146 національних центрів Міжнародного ПЕН.

Читайте також:

• Мозаїчні зупинки Одещини: Хто відродить любашівську Мадонну?
• На Одещини відроджують народний театр, або Запрошуємо всіх – від шістнадцяти до ста!
• Про скульптора з Херсонщини, який створив стомленого Янгола в Миколаївці.