Статті

Хто така Олена Пчілка і як вона пов’язана з Лесею Українкою

17 липня у Гадячі на Полтавщині народилася Ольга Драгоманова (за чоловіком — Косач), мати поетеси Лесі Українки. Свого часу вона була більш відома, ніж її дочка — як письменниця, перекладач, громадський діяч. Творчий псевдонім, під яким вона найчастіше публікувалася, знайомий практично кожному українцю — «Олена Пчілка».

Письменниця походила із сім’ї небагатого дворянина Петра, була рідною сестрою професора Михайла Драгоманова та дружиною відомого юриста Петра Косача. Її батько був освіченою людиною, знав кілька іноземних мов. Своїх дітей він виховував в атмосфері свободи та любові до всього українського.

Олена Пчілка займалася етнографією: записувала народні пісні та обряди, збирала рідкісні зразки вишивки. Вона була першою, хто впорядкував стилі української вишивки та писанок. 1876 року вона видала книгу «Український орнамент», відому не лише в Україні, а й за кордоном.

Навіть у часи, коли українська культура була під забороною, Олена Пчілка віддавала перевагу аристократичним вбранням українському національному костюму: робила зачіски в народному стилі і одягала вінок. У такому образі вона приймала гостей, ходила на зустрічі та заходи та говорила лише українською мовою.

1905 року письменниця стала єдиною жінкою, яка увійшла до складу української делегації на зустрічі з головою ради міністрів Сергієм Вітте. Метою зустрічі було домогтися скасування заборони друкування книг та викладання українською мовою.

Пчілка не тільки досконало знала українську мову, а й займалася її реформуванням разом зі Старицьким та Франком. Саме їй належать звичні зараз, а колись неіснуючі слова «палкий» та «променистий».

Померла Олена Косач 4 жовтня 1930 року в Києві, на руках дочки Ольги Косач-Кривінюк. У роки війни її дочка вивезла частину сімейного архіву за кордон, завдяки чому збереглися унікальні сімейні документи та фотографії.

Джерела: ukrainky.com.ua, uinp.gov.ua.

Читайте також:

Ірина Сорокіна

Начинала свою деятельность в далеком 1989 году корректором в редакции «Вечерней Одессы». Через несколько лет стала литературным редактором, работала во всеукраинском журнале «Пассаж». И наконец, доросла до корреспондента газеты «Одесская жизнь». Моя журналистская «парафия» — материалы по культуре и истории.