В Одесі Новий рік відзначали майже від заснування міста. У палацах і садибах вищого товариства влаштовувалися блискучі бали. Повеселитися хотіла й простіша публіка. Новорічні «маскерати» та вечірки бували в Одесі принаймні з початку 1796 року. І до 1799-го розваги дозволялося проводити без сплати мита до міського бюджету. А потім, згідно з розпорядженням Одеського міського магістрату, на вечірки треба було отримати дозвіл влади. Зрозуміло, що не задаремно. Одесити, звичайно, не гаяли нагоди на святі заробити. І власники розважальних закладів вступали у жорстку конкурентну боротьбу. А щоб відбити клієнтів у суперників, дехто навіть підключав «дах». У 1800 році, наприклад, господиня «будинків для розваги» купчиха Рожнова зібралася влаштувати новорічну вечірку на тридцять персон. Запросила музикантів і танцівниць, накупила спиртного, накрила столи. І успішно продала усі 30 запрошень. На жаль, вечірку було зірвано. Австрійська піддана, єврейка Рухля Давидова, яка тримала такий самий розважальний заклад, налаштувала на купчиху пристава, та ще й з озброєними солдатами. І, незважаючи на те, що магістрат вечірку дозволив, вони розігнали музикантів і від імені одеського поліцмейстера Степана Леслі банкет заборонили. Відповідно, Рухля свою гулянку успішно провела. В архівах збереглася скарга купчихи, що вимагає відшкодувати їй збитки від новорічного заходу, який не відбувся, — за оплату продуктів та спиртного, музикантів, танцівниць та офіціантів, свічок та опалення приміщень. А також втрачені гроші за вхідні квитки, придбані 30 особами чоловічої статі. Ну а найкурйозніша новорічна пригода сталася в Одесі 1913 року. У святкову ніч у чиновника пошукового відділку викрали… ялинку — із прикрасами та запаленими свічками. Зловмисників знайшли по слідах, що збереглися на свіжому снігу. Щоправда, вони вже встигли збути ялинку.