Говорить Україна: які слова характерні для різних регіонів країни

Ви тільки вдумайтеся: живучи в різних регіонах такої великої та мультикультурної країни, спілкуючись часто різними мовами, ми чудово розуміємо одне одного в більшості випадків.

Але навіть якщо ми є сусідами і говоримо однією мовою, українські слова на різних діалектах мають свої особливості – залежно від того, де ми виросли чи довгий час жили. Так, місцеві жителі звикли вживати свої особливі слівця у повсякденному мовленні, чим можуть здорово здивувати приїжджого, який упевнений, що розмовляє з ними тією ж мовою.

Територіальний діалект і свої мовні обороти або конкретні слова можуть бути навіть в окремих селах або різних районах великих міст. Та що там казати: наприклад, у багатьох одеських дворах і навіть сім’ях є свої власні слівця, значення яких зрозуміле лише цій спільності людей.

Інфографіка : Сегодня.UA

Про деякі регіональні діалекти української мови написано цілі книги. Наприклад, Львів має «Гвару. Автентична львівська абетка», а в Одесі — «Такий та великий напівтлумачний словник одеської мови в 4-х томах». Але більшість діалектизмів, особливо якщо говорити про менш розкручені туристичні центри або населені пункти, які туристи увагою взагалі не шанують, все-таки зберігаються в головах мешканців.

Особливість нашої країни в тому, що ми можемо говорити українською чи російською, і при цьому легко розуміти румунів, молдаван, угорців, білорусів, татар і поляків. Але є у нас у ході особливі слівця, які можуть здорово здивувати будь-кого. Що говорять у різних регіонах нашої країни?

Слобожанщина: п’ють із баклажки та їздять на марці

Слобожанський діалект (від Харкова до Донбасу) виник на стику південноруської говірки зі степовим українським діалектом. Щоб дізнатися ближче слобожанську, достатньо почитати твори Григорія Квітки-Основ’яненка чи Івана Багряного. Ну а ми ділимося корисним словником із повсякденного життя харків’ян:

• Тремпель замість вішалки. Слово походить від прізвища власника швейної фабрики.
• Стулка замість стільця. Стулка — це маленька підставка для ніг.
• Баклажка замість пляшки. Баклагою раніше називали дерев’яну посудину.
• Постійний замість проїзного — посвідчення для проїзду.
• Змійка замість застібки-блискавки.
• Ампулка замість ручки. Слово походить від латинського ampulla — бульбашка з чорнилом.
• Гендель замість забігайлівки. Походить від німецького handel — торгівля.
• Марка замість трамваю. Наприклад, п’ята марка йде.
• Мастерка замість вітровки. Верхній спортивний одяг, олімпійка.

Південь: Шо? Ля! Та не! Та да!

У південних регіонах України є кілька стійких повсякденних оборотів, які мають не одне покоління. Наше відоме «шо» з’явилося на стику українського «що» та російського «что». Тепер «шокання» — генетична особливість українців, і це чудово! А ось слово «ля!», що означає великий подив або реакцію «що відбувається?», з’явилося десь у 30-х роках XX століття. Сьогодні це найпопулярніший жаргон серед молоді. І вираз «тю», що означає «дрібниця» чи «невдоволення», не менш популярний серед українців. І куди там без «та да, та не» — висловлювання згоди чи незгоди.

Донбас: їдять тормозок і їздять на лайбі

Донецька та Луганська області продовжують мовленнєві традиції Слобожанщини. Тут у повсякденній розмові місцевих жителів можна зустріти і шо, і «тю», і «тремпель», і «баклажку ». Але є й свої діалектні відмінності від шахтарів та місцевої «шпани». У Донецьку люблять говорити:

• тормозок замість обіду. Слово вигадали шахтарі — від вираження «пригальмувати та поїсти».
• Порожняк замість дурниці. Популярність набула завдяки Віктору Януковичу, який заявив: «Донбас порожняк не жене!»
• Бакаї замість водойм. Одна з версій походження слова — від тюркського чи монгольського «бруд» або «сміття».
• Киндійка замість невеликої кімнати або тісного службового приміщення.
• Лейба замість велосипеда.
• Товченка замість пюре.
• Особливими словами виділяється і Луганська проласть. Діалект мешканців сільської місцевості навіть вважають культурною спадщиною.
• Каун на місцевому суржику замість арбузу (кавуна).
• Лутка, притулок замість дверної рами.
• Багет замість карнизу.
• Мятка замість картопляного пюре.
• Циберка замість відра.
• Трухляк замість дуршлагу.

Як говорять у Дніпрі

Дніпряни також можуть збагатити промову туриста новими словами:

• Стрічка замість пари (заняття у ВНЗ).
• Час замість часу.
• Перший замість першого.
• Кворотка замість хвіртки.
• Тяпка замість сапки.
• Туриця замість бруду.
• Кукургус замість кукурудзи.

Західна Україна: цьомають у бузю і ходять на дефіляди

Ґвара. Аутентична львівська азбука

Західна частина нашої країни славиться своїми традиціями та унікальною говіркою. Деякі місцеві висловлювання запросто поставлять у глухий кут навіть людину, яка добре знає українську мову:

• Ровер, лисапед, колесо та бігліці замість велосипеда.
• Бараболя, бульба, крумпля, бандз, рипа та мандебурка замість картоплі.
• Бузьок, чорногуз замість лелеки.
• Патальна, жаровня, палачинта, рондель замість сковорідки.
• Малай замість кукурудзи.
• Гарадичі замість сходів.
• Любаски замість коханки.
• Цьоматі в бузю замість цілувати в губи.
• Залізко замість праски.
• Зробити фризуру замість зачіски.
• Влаштувати дефіляду замість свята.

Раніше ми розповідали про те, де в Одесі можна вивчити, де в Одесі можна вивчити. українська мова безкоштовно.

ВІД ОДЕСИ ДО КРИМУ: їдять рачки та зустрічають відпочивальниць

Одеська мова давно завоювала статус «національної». Саме його використовували у своїх творах Ісаак Бабель, Ілля Ільф та Євген Петров, Михайло Жванецький. І незважаючи на те, що місцевий діалект змінюється, у нас все ж таки залишилися улюблені вирази та жаргонізми. Отже, ми любимо казати:

• Фармазон замість ошуканця і брехуна. Слово з’явилося в XIX столітті як спотворене «франкмасони».
• Хімини кури замість сумнівної справи або бракованого товару.
• Каструльник замість таксиста або перевізника.
• Рачки замість креветок.
• Пшонка замість вареної кукурудзи.
• Кетік замість шматочка.
• Кагал замість натовпу.
• Шухер замість тривоги або скандалу.
• Ксіва замість документа.
• Парадне замість під’їзду.

Є у нас у розмові і болгарські, і румунські, і молдавські слова. Ми говоримо бодега замість наливайки та флеш замість пляшки зі спиртним. Також у Бессарабії, у Миколаєві та Херсоні люблять говорити: сині замість баклажанів, гута замість айви, кабак замість гарбуза.

У Криму автомобіль водять карпали замість таксистів, а на пляжі можна зустріти відпочинок замість туристів.

Центральна Україна: Київ та Полтава

Сьогодні Київ та Полтаву вважають батьківщиною літературної української мови. Ці області подарували нам Григорія Сковороду, Миколу Гоголя, Івана Котляревського, Олену Пчілку, Панаса Мирного, Григора Тютюнника, Михайла Булгакова, Максима Рильського, Андрія Малишка та Тараса Шевченка. Але мешканці цих місць все одно привнесли до власного діалекту.

У Києві кажуть:

• Грачок замість таксиста.
• Ящик замість скриньки.
• Гендель замість кафе.
• Дядько замість чоловіка.
• Тітка замість жінки.
• Бровка замість бордюру.
• Труба замість кінця чогось.
• На Полтавщині зазвичай кажуть:
• Веселуха замість райдуги.
• Ляскавыця замість грому.
• Мигунка замість блискавки.
• Глива замість груші.
• Кепчук замість кетчупу.
• Када замість коли.

Заголовне фото: dnepr.info

Раніше ми розповідали про те, хто повинен складати іспити на
знання української мови.