29 серпня – День пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність нашої країни. У цей день 2014 року в наслідок ворожої агресії під Іловайськом загинули щонайменше 366 українських бійців. За 9 років, на жаль, кількість людей, які віддали свої життя за державу збільшилася у рази. «Одеське життя» згадує 6 бійців з Одещини, які загинули після 24 лютого 2022 року у боротьбі з росією.
Капітан Сергій Мрачковський, 29 років
Сергій Мрачковський.
Сергій Мрачковський із позивним «Мрачний» був розвідником. Він загинув 17 серпня 2023 року на донецькому напрямку у чині капітана 35-ї окремої бригади морської піхоти.
Сергій народився на Дніпровщині, але жив та працював в Одесі. Здобув освіту теж у нас – у військовій академії, хоча й до 24 лютого працював водієм та ремонтував автівки.
З початком війни Сергій не тільки повернувся у військову справу, а й встиг дослужитися до капітана та здобути два ордени Богдана Хмельницького за особливі бойові заслуги.
Сергій Мрачковський.
Два метри росту, могутній, плечі такі, що за ними могли б укритися половина дівчат з фонду. І майже дитяче обличчя, з таким, знаєте, рум‘янцем рожевим… 29 років. Він дбав про своїх хлопців. Він не боявся майже нічого і завжди виходив на самі тяжкі та ризикові завдання. Нещодавно він пішов на підвищення і зайняв дуже відповідальну і важливу посаду. Він був справжній – зривався іноді по дурацьких побутових справах, але тримався, як скеля, коли треба було виходити “працювати”, –
згадує бійця голова одеського БФ «Корпорація монстрів» Катерина Ножевнікова, яка допомагала морпіхам на фронті.
Адвокат Василь Лічман, 35 років
Василь Лічман.
Василь Лічман загинув під Бахмутом 23 січня 2023 року.
В Одесі Василя знали, як успішного адвоката та сина голови Малиновського районного суду Одеси. Після початку повномасштабного вторгнення він добровольцем вирушив на фронт.
За пів року до загибелі Василь отримав підвищення та посаду старшого офіцера з призову у військкоматі Суворовського району Одеси. Але від «конторської» роботи Василь відмовився й навіть оскаржив своє призначення у суді. У грудні 2022 року Лічман виграв суд і знов повернувся на фронт, але протримався там лише півтора місяця…
Вічна пам’ять, великий сум і велика повага до загиблого воїна. Маючи такого впливового батька, Голову Малиновського районного суду Одеси, людина не відмазалася та пішла захищати Україну, –
написав про Василя відомий громадський діяч Одеси Олег Михайлик.
Василь Лічман.
На сайті президента була створена петиція про посмертне присвоєння Василю Лічману звання Героя України. Але, на жаль, документ не набрав необхідну кількість підписів.
Лікар-ембріолог Віталій Синенко, 40 років
Віталій Синенко.
Відомий одеський лікар-ембріолог Віталій Синенко загинув під Бахмутом 16 травня 2023 року під час евакуації поранених з-під ворожого обстрілу.
До війни Віталій працював у клініці репродуктивної медицини, а після 24 лютого – вирушив на фронт та очолив медичну службу батальйону. Віталій також допомагав побратимам зібрати кошти на мобільний шпиталь та інші необхідні речі.
Він казав останній час таку фразу, що мертвих бачить частіше, ніж живих, –
згадує мати загиблого воїна.
З самого початку війни Віталій рятував життя воїнів в Ірпені та Бучі. Постійно тренуючи нас по тактичній медицині. Він заставляв до автоматизму відпрацьовувати накладення турнікетів, пов’язок, бандажів і евакуацію поранених, –
написав побратим бійця, адвокат Сергій Трофімов.
Віталій Синенко.
Віталій Синенко міг би створювати маленьких українців у своїй ембріолабораторіі, натомість обрав рятувати життя дорослим українцям на полі бою. Ми відправляли медикаменти для його підрозділу на Ірпінь та такмед на Схід, збирали на ремонт автівки та автолазню, але на запитання «що потрібно?» він завше відповідав: «Люди. Бракує людей для евакуації поранених…», –
згадує колега Віталія, репродуктолог Ксенія Хажиленко.
Письменник і ресторатор Ігор Терьохін, 44 роки
Ігор Терьохін.
Ігор Терьохин загинув 23 січня 2023 року на Херсонському напрямку у складі 126-ї окремої бригади тероборони Одеси. Саме в день загибелі стало відомо, що штаб віддав наказ присвоїти Ігорю офіцерське звання молодшого лейтенанта.
В Одесі Ігоря Терьохіна знали як талановитого письменника й журналіста, а ще – як сомельє та ресторатора. Але війна змусила кинути творчість та бізнес: з перших днів великої війни Ігор вступив до лав тероборони. Він багато писав про військову службу у своїх соцмережах.
Новий досвід і, як ви там любите казати, вихід із зони комфорту. І вхід до іншої реальності, яку неможливо пояснити, але, повірте, можна відчути. Тут взагалі все просякнуте почуттями. Страху, любові, ненависті та знову любові. Впевнений, усе це закінчиться перемогою. Нашій спільній і над собою, що цінніше. Скоро побачимося, –
написав Ігор Терьохін на 100 день своєї служби добровольцем.
Ігор Терьохін.
Близькі та побратими Ігоря згадують його як сміливу, дуже креативну людину й обіцяють зробити все, щоб його творчість продовжувала жити, а світ побачив збірку його творів.
Скрипаль Богдан Міхалакі, 23 роки
Богдан Міхалакі.
Відомий молодий скрипаль Богдан Міхалакі помер 6 травня 2023 року у лікарні Києва після важкого поранення під Бахмутом.
До війни Богдан жив в Ізмаїли Одеської області, грав на скрипці на вулицях рідного міста, а ще займався спортом і був наймолодшим спортивним інструктором з фітнесу.
Після 24 лютого Богдан став волонтером і разом зі своєю коханою виготовляв окопні свічки, а взимку 2023 року сам пішов на фронт як доброволець.
Після важкого поранення у квітні бійця відправили на лікування до Дніпра. Коли Богдану стало краще, його було вирішено перевезти до Києва. Але важка дорога вплинула на стан пораненого, і вже у столиці Богдан впав у кому, з якої так і не вийшов.
Богдан Міхалакі.
Близькі та знайомі бійця згадують його як світлу, порядну та талановиту людину.
Соліст балету Одеської Опери Ростислав Янчишен, 31 рік
Ростислав Янчишен.
Ростислав Янчишен загинув на фронті 19 квітня 2023 року, майже за місяць до свого 32-річчя.
Чоловік народився у Кам’янці-Подільському на Хмельниччині, навчався – у Київській муніципальній українській академії танцю імені Сержа Лифаря, а згодом – переїхав до Одеси, де пропрацював в Одеській опері понад 10 років. За словами колег, однією з яскравих ролей Ростислава була партія солдата, який гине на війні, у виставі «Тримай».
З початком великої війни Богдан прийняв рішення стати добровольцем, вступив до тероборони й згодом став кулеметником.
Мистецька діяльність не була перешкодою для активної громадянської позиції Ростислава. Він був високоосвіченою та духовною людиною. Про це товариші по службі дізналися з розмов під час численних навчань і чергувань, –
згадують побратими бійця.
Ростислав Янчишен.
Після загибелі Ростиславу Янчишену посмертно надали звання «Почесного громадянина міста Кам’янця-Подільського».
Вічна Слава Героям України!
Читайте також: Сьогодні Одеса вшановує пам’ять загиблих героїв російсько-української війни: історія пам’ятної дати
