Фейки в соцмережах: як російське ІПСО маніпулює українцями (відео)

У часи інформаційної війни, коли правда і дезінформація змішуються в єдиному потоці новин, поняття інформаційних психологічних операцій (ІПСО) стає ключовим для розуміння сучасних конфліктів.

ІПСО – це не просто фейки; це ретельно сплановані кампанії, мета яких – маніпулювати суспільною свідомістю та викликати емоційні реакції, що можуть вплинути на хід подій.

Олена Захарченко розповідає, як російські медіа використовують ці стратегії, які наративи найбільше поширюються, як можна захиститися від їхнього впливу за допомогою критичного мислення в цій інформаційній битві.

Читайте також чому: Жителі Одеської області більше не зможуть дивитися ворожу пропаганду

Наративи маніпуляцій

— Які конкретні методи використовуються росіянами для впливу на українців?

— Наративи, які активно просуваються, включають тези, що Україна нібито обстрілює сама себе. Цей аргумент підкріплюється твердженням, що Росія ніколи не завдає ударів по цивільним об’єктам. Коли стаються випадки руйнувань, їх намагаються пояснити як «помилки» українських військових або заявляють, що це була військова інфраструктура. Одним із найбільш помітних наративів є твердження про те, що українська армія немотивована і слабка, а також що існує високе дезертирство та алкоголізм серед солдатів.

Читайте також: «У ЗСУ вбивають своїх поранених» — черговий фейк російської пропаганди

Крім того, тривалий час існувала теорія про нібито американські біолабораторії в Україні. Це, на жаль, сталося внаслідок їхніх маніпуляцій інформацією, що призвело до серйозних наслідків, зокрема, до дезінформації місцевого населення. Вони навіть намагалися переконати, що під час захоплення певних міст нібито знайшли біолабораторії з американськими написами.

Мета — довести до паніки

— Яким чином росіяни нагнітають паніку серед українців?

— Вони активно створюють групи в соціальних мережах, які повідомляють про роздачу повісток, а також поширюють інформацію про нібито «випадки захоплення» або «блокування» у містах. Ці групи спочатку могли бути ініціативами українців, але з часом стали інструментами російської пропаганди. Росіяни постійно підсилюють паніку, поширюючи повідомлення про загрозу арешту для всіх, хто виходить з дому, і закликаючи людей не довіряти власній армії. Цей процес впливає на суспільство, посилюючи тривогу та дестабілізуючи ситуацію.

Вплив ІПСО на хід війни

— Яку оцінку ви могли б дати російському ІПСО? Наскільки воно вплинуло на хід війни?

— Спочатку російське ІПСО зазнало серйозних невдач. Українці не сприймали ці наративи й активно їх ігнорували. Але приблизно через пів року війни росіяни навчилися використовувати вже наявні проблеми в Україні, такі як корупція та мобілізація, і почали активно роздувати паніку, створюючи різноманітні групи у соцмережах, які поширювали фейки про «повістки» та «мобілізацію».

Адаптація до нових реалій

— Як змінився формат подачі інформації? Які інструменти зараз використовуються для впливу?

— В умовах війни росіяни почали використовувати більш емоційну подачу інформації. Вони акцентують на сильних емоціях, в основному — на тривозі. Українські медіа намагаються заспокоїти населення і подати факти в більш спокійному ключі. Російські ж тексти зазвичай викликають сильні емоції, що дозволяє їм швидше розповсюджуватися. Це дуже ефективно, адже люди схильні ділитися емоційними повідомленнями, тоді як спростування зазвичай не викликають такого інтересу.

Ядерні погрози та реакція українців

— Що ви можете сказати про ядерні погрози з боку Росії? Як на це реагують українці?

— Ядерні погрози Путіна активно просуваються в інформаційному просторі. Це викликає страх у населення, адже багато людей пам’ятають наслідки Чорнобиля. Однак зараз українці починають звикати до цього шантажу і, попри страхи, намагаються знайти в цьому гумор. Але попри це, страх перед ядерним ударом продовжує дещо впливати на психіку українців.

Потрібна медіагігієна

— Як захистити себе від інформаційних маніпуляцій?

— Важливо навчитися розпізнавати фейки і бути обережними з інформацією, яку ми отримуємо. Найкраще — не піддаватися емоціям і перевіряти інформацію з ненадійних джерел. Емоційно заряджені повідомлення, які лякають або обурюють, часто є дезінформацією. Я закликаю людей перевіряти новини через офіційні канали, такі як заяви від голови обладміністрації чи президента, адже ці джерела надають актуальну та перевірену інформацію. Критичне мислення та уважність до деталей допоможуть уникнути маніпуляцій.

Повне інтерв’ю з аналітикинею громадської організації CAT-UA Оленою Захарченко ви можете подивитися на нашому YouTube-каналі.

Читайте також: 

• Росіяни розповсюджують фейк про «безглуздість» спецоперації ЗСУ в Курській області
• Фейк про покинутого хлопчика у Херсоні: чому історія 3-річної давнини набрала такий ажіотаж у соцмережах