Ще не так давно школа Столярського була одним із найбажаніших навчальних закладів Одеси. Сюди прагнули віддати не лише майбутніх музикантів, але й тих, кого готували до кар’єр у дипломатії, менеджменті чи державній службі. Сьогодні ж заклад вперше опинився з недобором. «Одеське Життя» поспілкувалося з учнями, батьками та викладачами, щоб з’ясувати, що відбувається з легендарним ліцеєм.
Ключові моменти
Після закриття інтернату та початку війни школа Столярського вперше за багато років опинилася в ситуації недобору.
Попри складні умови — репетиції у сховищах, виступи при свічках, подвійне навантаження — учні зберігають високий рівень підготовки та продовжують перемагати на конкурсах.
Випускники використовують музичну базу як старт для кар’єр у дипломатії, медіа, бізнесі та морській сфері, що демонструє універсальність школи.
Батьки, які сумнівалися в доцільності музичної освіти, змінюють думку після концертів і повертають до школи молодших дітей.
Раніше ліцей працював, маючи інтернат. Це дозволяло навчатись в ньому талановитим дітям з усієї країни. Інтернат закрився під час ковіду, а потім розпочалася велика війна. Тому ліцей втратив учнів з інших міст України, які могли б навчатись в Одесі, і зараз працює як звичайна школа. Це призвело до недобору дітей, хоча навчання тут якісне, ґрунтовне і дуже не хочеться, щоб діти втрачали можливість отримати дійсно унікальну освіту.
– Нам завжди кажуть, що наші діти відрізняються від інших навіть виразами облич, – каже заступниця директора, кандидатка мистецтвознавства Олена Кучма. – Бо глибоке занурення у світ музики змінює особистість людини, вчить її уважніше дослухатись до оточуючих, серйозніше ставитись до своїх вчинків. Крім того, заняття та виступи наших учнів, навіть в умовах частих прильотів, відключень електрики, допомагають їм долати стрес війни, почувати себе більш впевнено і не впадати у депресію. Це особливо важливо для дітей з родин переселенців, які вже пережили багато страшних подій.
Сьогодні не всі батьки розуміють, чому дитині необхідно займатись музикою. Педагоги стикаються з ситуаціями, коли дорослі, навіть попри наявність здібностей у дитини, не бачать сенсу в її заняттях музикою, вважають їх неперспективними.
Керівник хору середніх та старших класів Назар Найданов спочатку робив спроби через бесіди з батьками доводити невірність такого сприйняття. А потім пішов іншим шляхом: він запрошує їх на концерти. І коли батьки бачать, яке задоволення отримують їхні діти, як їм подобається музика, відношення до занять стає іншим. А ще діти виховують характер, бо інколи репетирувати доводиться у сховищі.
Чому треба обирати музичну освіту? Із цим питанням я звернулась до батьків тих учнів, які навчаються зараз, та до випускників, які не обрали професією музику, але ніколи не пошкодували про роки, які їй присвятили.
Олена, мама трьох учнів ліцею:
– В ліцеї імені Столярського спочатку займались мої син та донька. Хоч я усвідомлювала, що буде доволі складно, бо це подвійне навантаження – з опанування предметів музичного та загальноосвітнього профілю, але розуміла і переваги такого навчання. Діти займались серйозно, брали участь у конкурсах, концертах.
Мій старший син пізніше обрав у якості професії не музику, а міжнародні відносини. Але музика залишається у його житті. У Краківському університеті він співав у класичному хорі. Зараз, у Ягелонському університеті, співає в етноколективі, грає на лірі, кобзі, бандурі, фортепіано.
Дочка вирішила стати скрипалькою і зараз навчається у Познанській консерваторії. Мої діти добре виховані, освічені, з ними цікаво спілкуватись. Велику роль в цьому відіграв, звісно, ліцей імені Столярського. Зараз гру на скрипці опановує молодший, Платон. Так що в нас вже династія вихованців ліцею імені Столярського.
Анна Іванівна, секретарка музичного відділу ліцею, мама трьох його учениць:
– Мої діти вступали до ліцею з першого класу, всі вчаться на хоровому відділенні. То було наше з чоловіком рішення, щоб вони розвивались гармонійно.
Старша ще з дитинства полюбляла одягати гарну сукню, виступати вдома, і сама себе представляла: «Виступає народна артистка України!». Як кажуть психологи, з дитинства візуалізувала свої мрії. І це дуже важливо, що тут вчителі допомагають дітям розкривати здібності, вчать правильно представляти себе. У тому ж хорі – вчитись слухати інших і чути свій голос. Це навички, які стануть у пригоді по життю.
– Молодші спостерігали за старшою сестрою, їм все дуже подобалось, тому теж пішли до ліцею імені Столярського. На сьогодні однозначно шлях оперної співачки обрала середня донька. Ми нещодавно були в оперному театрі. І після вистави вона мені сказала: «Мама, я тут співатиму». Старша та молодша доньки ще не визначились.
На мою думку, діти, які займаються музикою, бачать світ глибше, вони серйозніші. Дуже важливо, що вчителі загальноосвітніх предметів ліцею розуміють специфіку життя професійного музиканта, тому допомагають розібратись із темами, які діти пропустили, коли готувались та виїздили на конкурс чи фестиваль. Це дуже важливо, щоб учні добре навчались по обом напрямам.
Ігор Покровський, медіаменеджер, засновник фестивалю «Золоті скрипки Одеси», заслужений журналіст України:
– Після школи (тоді вона називалась школою) імені Столярського я закінчив Одеську консерваторію імені А.В. Нежданової по класу скрипки, потім навіть викладав у школі Столярського. Але настали важкі часи. Від музики я відійшов, почав займатись журналістикою. І можу впевнено сказати: всіма своїми життєвими успіхами я завдячую саме музичній освіті, яка гармонійно розвиває обидві долі мозку, яка привчає не боятись складних рішень, виховує навички правильного спілкування. І тому я дуже раджу батькам віддавати дітей до музичних шкіл, зокрема до моєї рідної школи Столярського.
Роман Моргенштерн, Роман Моргенштерн – випускник ліцею, топ-менеджер судноплавної компанії:
– Хоч я та обрав своїм фахом морську професію, музика зробила для мене головне – я став професійним слухачем, людиною, яка розуміється на музиці і може обирати краще. У дворі хлопчики здебільшого цікавились футболом, але мої батьки віддали перевагу музиці. Я ніколи про це не пошкодував. Своїх двох синів я теж віддав до музичної школи. І вони вдячні мені за це зараз, хоч один теж є моряком, а інший цікавиться кіно і театром. Тому я дуже раджу батькам обирати для навчання дітей ліцей імені Столярського – гарна всебічна освіта гарантована.
До теми: Обстріли Одеси – випускники школи Столярського збирають кошти на її відновлення (фоторепортаж)
Чому діти обирають непросте навчання у спеціалізованому музичному ліцеї? Простіше ж навчатись у звичайній школі.
Владислав Смажелюк, учень ліцею по класу фортепіано:
– Спочатку віддати мене сюди було рішенням батьків. Але потім, десь у класі 4-5-му, я зрозумів: музика – то моє покликання, і я хочу присвятити їй життя. Бачу себе у майбутньому лише професійним музикантом, маю намір навчатись далі. Поки що не знаю – буде це наша музична академія або музичний виш у Європі.
Поєднувати навчання доволі складно. Бо перед конкурсами та концертами доводиться грати десь по вісім годин на день, на шкільні предмети часу залишається обмаль. Але для вступу до вишу потрібні будуть добрі бали із загальноосвітніх предметів, тому шукаю певний баланс. Раніше я навчався в іншій школі. Там мої однокласники не зовсім розуміли моє захоплення музикою. А у цьому ліцеї ніяких проблем у спілкуванні не виникає: ми добре один одного розуміємо, бо поєднані заняттями музикою.
Ірина Мельник, учениця хорового відділу:
– Десь років з 3-4-х я вже співала вдома. На фортепіано підбирала мелодії, грала. Щодо навчання, труднощі відчуваються десь з 5-го класу. Я ще для себе не визначилась: хочу стати юристкою чи співачкою. Але для втілення у життя цих планів треба добре навчатись як у загальноосвітній, так і в музичній школі. Я цього не боюся. Життя цікаве тими цілями, які ти перед собою ставиш.
У ліцеї зараз проводяться набори на відділи:
Тому ще не пізно долучитись до спільноти чудового навчального закладу Одеси.
У 1933 році в Одесі була створена перша на теренах колишнього СРСР спеціалізована музична школа, яка, за задумом Петра Столярського, мала обʼєднати загальну освіту з музичною, створити систему підготовки професійних музикантів, починаючи зі шкільного віку. Ідея стала настільки вдалою, що аналогічні школи почали створювати в інших містах та країнах. Випускники школи ставали успішними не лише на музичних теренах. Їх всебічне виховання та добра підготовка з різних предметів допомагали знаходити себе в різних галузях.
Читайте також:
Слідство пов’язує британця Росса Катмора зі зброєю, якою могли вбити Ірину Фаріон, Дем’яна Ганула та… Read More
Якісне харчування — запорука гарного розвитку та міцного здоров'я домашнього улюбленця. Саме тому важливо підібрати… Read More
На одеському узбережжі шторм виніс морську міну. Боєприпас випадково помітив місцевий житель і повідомив прикордонників. Read More
В Одесі планують комплексну реконструкцію історичного будинку, зведеного у ХІХ столітті. Які ремонтні роботи передбачені… Read More
Після чергової масштабної атаки російських військ на енергетичні об’єкти по всій країні продовжуються стабілізаційні відключення… Read More
Одеса здійснила прорив у трансплантації: лікарі виконали три пересадки органів від одного донора. Місто має… Read More
