Ключові моменти
- Одесити по-різному реагують на можливий демонтаж пам’ятника Пушкіну: частина вважає його історичною спадщиною, інші — маркером російського впливу.
- Значна частина учасників опитування пропонує перенести Пушкіна до окремого парку чи музею, а не знищувати.
- Частина мешканців наголошує, що Пушкін в Одесі — туристичний об’єкт, який формує культурний образ міста.
- Інші респонденти вважають, що під час війни символи російського минулого мають бути прибрані з центру міста.
Що думають мешканці Одеси про знос пам’ятника Пушкіну
Нещодавно пам’ятник Пушкіну на Приморському бульварі закрили дерев’яними плитами, а згодом – рекламним банером. «Одеське життя» запитало у містян: чи означає це, що його готують до знесення, та чи варто це робити?
Тетяна Григорівна: «Поки що буде стояти, бо це надбання ЮНЕСКО і поки не буде дозволу, його ніхто не може чіпати, які б бажання не були. Подвійне відчуття у мене, тому що це – історична пам’ятка, а з іншого боку, Росія на нас напала, а він належить до тієї країни, тому однозначно я вам не можу відповісти».
Владислав: «Мені здається, що його приберуть, і мешканців про це особливо не питатимуть. Багато хто хоче його залишити, бо колись вивчали, і не всі вважають, що це пов’язано з Росією. Я за те, щоб його залишили».
Ольга: «Якщо одесити відстоять, то ні, якщо влада зміниться, то також ні. Я дуже проти, і не тільки я. Думаю, що всі одесити будуть проти. По-перше, він просто красивий зовні, прикрашає бульвар. По-друге, яке відношення має пам’ятник до всього того, що відбувається? Аби збити людей на щось інше, починають робити ось ці манси – пам’ятники, перейменування вулиць та все інше, а глобально – нічого не вирішується».
Тарас: «Коли Росія сюди запускає ракети, вона десь у когось щось питає? Вона просто запускає їх сюди, бо так вважає. А я вважаю, що такого маркера не має бути. Для мене як одесита, українця це все ж таки є маркером російської пропаганди, тому, як і всі російські маркери, треба прибирати. Мова не йде про те, що їх треба прямо руйнувати, але якесь окреме місце, музей треба зробити».
Світлана: «Хай стоїть, не чіпати. Одеса – місто туристичне, гроші заробляти треба, і всі ці пам’ятники нам допомагають у цьому».
Анастасія: «Я думаю, що його збережуть обов’язково. Може, він не буде на цьому місці, але те, що він такий гарний буде зберігатися, – це точно. Мені здається, що треба прислухатися одне до одного. Це дійсно гарний пам’ятник, всі на нього милувалися, всі раділи, але якщо комусь складно на нього тут дивитися, в цьому місці, то можна на нього подивитися в іншому місці. Я думаю, що для всіх це могло б стати компромісом хорошим».
Наталя: «Все одно він пов’язаний з Росією. Як би там не було, а зараз в нас дуже «таке» відношення. Я вважаю, що можна зробити якесь місце окреме, щось на кшталт музею, і всі подібні пам’ятники туди перенести. Цей біль ще буде дуже довго, хоча Пушкін не винен, і Висоцький – його знесли біля Довженка. Якось розумієш, що воно не зовсім правильно, але тут неоднозначна думка. Зараз дуже форсують ці події – зносити-не зносити. Та залиште його в спокої. Давайте дочекаємося перемоги, а тоді вже будемо вирішувати».
Тетяна: «На мою думку, було б добре зробити окремий парк, куди б перенести всі ці пам’ятники, і для тих людей, які, наприклад, хочуть дізнатися більше про радянське минуле, чи про минуле колоніальне, можна було б туди сходити».
Тетяна: «Мають стояти по всій Україні, я так думаю. Вони зробили якийсь внесок у наше життя, у нашу культуру теж. Я вважаю, що пам’ятники взагалі чіпати не можна, нікому: ні українським письменникам, ні російським письменникам».
Лариса: «Хай він отак стоїть в коробці. Мине час, і тоді буде зрозуміло – чи знімати, а поки – хай так, щоб усі заспокоїлись. Ми в цих реаліях не винні, і якщо його знімуть, у цьому винні тільки росіяни».
Володимир: «Моє питання: коли ми знесемо цього поета, буде Перемога, чи ні? Якщо буде Перемога, зараз піду й зніму. А так нехай стоїть – нікого він не кусає, їсти не просить».
Вадим: «У зв’язку з повномасштабним вторгненням Росії в Україну наразі їм не місце в центрі міста. Але спадщину, якою б вона не була, треба берегти. І я стою на тій думці, що потрібно облаштувати окреме місце для всіх пам’ятників, які мають історичну цінність».
Ірина: «Одесити його ставили, збирали на це допомогу, це просто не піддається жодній логіці! По-перше, він просто гарний. По-друге, це історія, історія міста. Завдяки цим пам’ятникам тут багато туристів, тому я категорично проти знесення! А те, що його закрили, – можливо, і правильно, тому що вандалів дуже багато. Коли його облили фарбою, це наче мене облили фарбою!».
Юлія: «Так, Пушкін класний, так, він багато чого написав, це наше історичне минуле. Але чому в Московії немає пам’ятника Шевченку? Шевченко також гарний письменник, він був там, навчався. А в нас є Пушкіну. Тому краще зробити щось, що б нагадувало нам не наше криваве минуле, а гарне майбутнє».
Георгій: «Хто він для нас? Для мене він ніхто. Нічого доброго він для інших народів не зробив. Хто має бажання поклонятися йому, хай йде в інше місце і поклоняється».
Читайте також:
- В одеській мерії розповіли, коли демонтують Пушкіна
- Деколонізація в Одесі: кого викреслять з історії міста, а чиї імена збережуть
- Як почувається Пушкін у коробці – фотофакт з одеського Приморського бульвару
