Як правильно писати деякі українські слова, та які таємниці приховує написання українських імен? Про це до Дня української писемності та мови, «Одеському життю» розповіла Марія Якубовська — кандидат філологічних наук, доцент кафедри інформаційної діяльності та медіакомунікацій Національного університету «Одеська політехніка».
Синоніми чи різні слова?
«Добрий день» або «Доброго дня»?
Правильно казати «Добрий день!» або «Добридень!» (звук «и» наголошений), також треба казати «Доброго ранку!», «Добрий вечір!», «Добраніч!» чи «На добраніч!».
«Оранж», «помаранч» або «жовтогарячий»?
Всі ці слова є синонімами одного кольору: «жовтогарячий» — українське слово, «помаранчевий» — походить з італійського pomarancia, що означає «яблуко-апельсин», «оранжевий» походить від санскритського слова «nāranṅga», тобто «апельсин».
«Рахую» або «вважаю»?
Це різні слова: «вважати» — мати свою думку, давати якусь оцінку, «рахувати» — перелічувати числа в послідовному порядку, визначати кількість.
«Винятково» або «виключно»?
«Винятковий» — який становить виняток із загальних правил, нетиповий: «виняткове значення», «винятково талановитий». А ось «виключний» — по суті єдиний: «виключне право», «виключне місце».
«Застосунок» або «додаток»?
Це різні за значенням слова: «додаток» — це те, що додається, доповнення до чого-небудь (наприклад, додаток до угоди), а «застосунок» — це вже мобільна програма (наприклад, «встановити мобільний застосунок», також можна сказати «встановити програму»).
«Обирати» або «вибирати»?
Слово «вибирати» може бути синонімом дієслів «витягати» або «діставати» (наприклад, «От баба вибирає пиріжки та на стіл кладе, щоб прохололи», Оксана Іваненко), синонімом до «відокремлювати» (наприклад, «Кукіль з пшениці вибирати», Матвій Номис), синонімом до «виймати» (наприклад, «Бодай дідько очі вибрав!», Матвій Номис). А там, де йдеться про наречену, дружину («Та ви, певно, когось уже обрали собі, — так ви й кажіть», Марко Вовчок), покликання, фах («Сам, добровільно, без чужого примусу, обібрав собі спеціальність», Агафангел Кримський), або вибори депутатів — слід послуговуватись дієсловом «обирати».
«Прийняти» або «ухвалити»?
«Прийняти» («приймати») може бути: у значенні «брати» — прийняти, приймати гроші, у значенні «одержувати» — прийняти, приймати подарунки, у значенні «зарахувати до установи, закладу, організації» — прийняти, приймати до школи, у значенні «давати комусь притулок, пригощати» — приймати гостей, приймати делегацію, у значенні «забирати» — прийняти лікті зі столу. «Ухвалити» можна рішення або закон.
«Вибачайте», «вибачте» або «даруйте»?
«Вибачайте» і «вибачте» — обидва слова правильно вжити здебільшого, коли завинив. «Даруйте» — якщо висловлюєте незгоду тощо (наприклад: «Даруйте на слові, але ви помиляєтесь». Тоді як «вибачаюсь» означає «вибачаю собі». Можна ще використовувати слово «перепрошую», коли звертаєтеся до незнайомої людини з питанням.
«Любов» або «кохання»?
«Кохати» — почувати глибокі сердечні (романтичні) почуття (наприклад, «Кохайтеся, чорнобриві, та не з москалями…», Тарас Шевченко). Друге значення слова «кохати» — плекати, вирощувати щось (наприклад, «Лукаш усе садовину ростив та кохав», Марко Вовчок). «Любити» — мати глибоку відданість, почувати прихильність до когось, чогось (наприклад, «Любіть Україну, як сонце, любіть, як вітер, і трави, і води…», Володимир Сосюра) і друге значення слова — потребувати якихось умов для існування (наприклад, «Виноград любить, щоб коло нього ходили», Михайло Коцюбинський).
«Сім’я» або «родина»?
Це синоніми, слово «родина» вживають у більш широкому значенні, коли кажуть про родичів, про весь рід по предках, бабусях і дідусях.
«Стосунки» або «відносини»?
«Стосунки» — це особисті зв’язки між людьми. Можуть бути «гарні стосунки», але «дипломатичні відносини», «ринкові відносини».
«Правильно» або «вірно»?
Слово «вірно» можна використати у словосполученні «вірно любити», «вірний собака» — це синонім до слів «незрадливо, віддано». Слово «правильно» означає — за правилами (наприклад, «правильна відповідь», «правильно написано»).
«Лимон» або «цитрина»?
Це повні синоніми. Слово «лимон» походить від італійського limone, куди потрапило з малайської — limau, а «цитрина» — це латинське citrus — цитрусове дерево.
«Фахівець» або «спеціаліст»?
Також є синонімами — на позначення особи, яка має спеціальні знання й навички в якій-небудь галузі, має спеціальність або фах, майстер своєї справи.
Таємниці українських імен
Наталя або Наталія?
Обидва варіанти правильні — це український варіант жіночого імені латинського походження Natalia.
Анна або Ганна?
Ім’я Ганна — походить від латинізованої форми давньоєврейського імені Channah, а ось Анна — від грецького Αγία Άννα. Це два різні імені.
Віталик або Віталік?
В українських іменах немає суфікса «-ік», він є в російських. Тому правильно буде Толик, Віталик, Славик, Владик, Вадик, Костик, Ростик.
Альона або Олена?
Олена — українське жіноче ім’я, що походить від грецького Helénē. Альона — те ж саме ім’я в російській мові.
Христина або Христіна?
Ім’я Христина походить від грецького Χριστίνα — «християнка», «віддана Христу». «Христіна» та «Кристина» — інші форми того ж імені, як і Крістіна, наприклад.
Микита або Нікіта?
Микита — ім’я від грецького Νικήτας — «переможець». Українська форма Микита походить з церковно-слов’янського Нікита.
Дарина або Дар’я?
Це імена різного походження: Дарина — давнє слов’янське, що означає «дарована Богом», Дар’я (Дарія) — утворене від чоловічого Дарій.
Михайло або Михаїл?
Перший варіант для людей, друге для архістратига. Михаїл — церковна форма імені Михайло — чоловічого імені, що походить від єврейського імені Міхаел.
Дмитро, Дмітрій або Дімітрій?
Всі імена походять від грецького імені Δημήτριος, пов’язаного з ім’ям богині Деметри. Перекладається як «той, хто належить Деметрі». Українізований варіант — Дмитро.
Антон або Антін?
Обидва правильні і походять або від латинського Antonius, або від грецького ανταω, що означає «боротися», «битися».
Філіп або Пилип?
Пилип — українізоване грецьке Φίλιππος, що означає «який любить коней».
Осип або Йосип?
Йосип — український варіант імені давньоєврейського походження, Осип — народна форма імені.
Коли які сполучники використовувати?
«Чи» або «або»?
Обидва використовуються, щоб уникнути повторення: перша чи друга, та або інша.
«Та», «й» або «і»?
Використовуйте «і» — між приголосними, «й» — між голосними, «та» — скрізь, наприклад: один і два, Ганна й Оксана, батьки та діти.
«Аби» або «щоб»?
«Щоб» — правильно, «аби» — діалектний варіант.
«В» або «у»?
Для милозвучності: «у» — на початку речення, між приголосними, «в» — між голосними, наприклад: «У нас, в Одесі».
Поширені помилки в числівниках
Помилок при вживанні числівників дуже багато, але найпоширеніші такі:
- відмінювання першої частини при словозміні складних числівників, починаючи від числівника п’ятдесят, наприклад: в родовому відмінку: немає п’ятИдесяти — це неправильно, правильно — п’ятдесятьох (п’ятдесятьох студентів немає — для осіб), п’ятдесяти (п’ятдесяти стільців немає — для не осіб), у давальному відмінку: п’ятдесятьом (студентам — особам), п’ятдесяти (стільцям — не особам);
- неправильне відмінювання складених порядкових числівників, наприклад: «У перші дні тисячу дев’ятсот дев’яносто дев’ятого року», а треба «У перші дні тисяча дев’ятсот дев’яносто дев’ятого року»;
- неправильне вживання числівників на позначення часу, наприклад: «Зустрінемося в час» або «Зустрінемося о первій годині» — це неправильно, правильно буде: «Зустрінемося о першій годині».
Здійснено за підтримки Асоціації «Незалежні регіональні видавці України» в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією партнерів
