У листопаді 1918 року у своєму кабінеті застрелився військовий губернатор Одеси Едуард Едлер фон Бельц, фельдмаршал-лейтенант австро-угорської армії.
У молодості фон Бельц закінчив Казанське військове училище і під час навчання познайомився з майбутньою дружиною Наталією Адамюк. Потім він поїхав на батьківщину і повернувся вже у 1918 році у складі австро-угорської армії.
Після того, як до Одеси увійшли німецькі та австро-угорські війська, їх командувачем був призначений 53-річний фельдмаршал-лейтенант фон Бельц. На початку червня він обійняв посаду губернатора Одеси, на якій знаходився лише п’ять місяців.
Початок осені став дуже складним часом для Європи. У жовтні розпалася Австро-Угорщина, розпочалося розкладання армії, на яку спиралася влада в Україні. До Одеси почали прибувати німецькі частини, а деморалізовані австрійці та угорці почали залишати місто.
Дізнавшись про розпад Австро-Угорщини та її поразку у війні, фон Бельц побачив для себе лише один вихід. Одеські газети писали: «…у своїй канцелярії під час раптового божевілля почуттів, яке можна пояснити лише державним переворотом на батьківщині та в армії, наклав на себе руки пострілом в голову Імперський і Королівський губернатор Одеси фельдмаршал Едуард фон-Бельц».
2016 року на могилі австрійського фельдмаршала на Другому Християнському цвинтарі в Одесі встановили пам’ятник
Фельдмаршала поховали на Другому християнському цвинтарі. Його нащадки шукали могилу предка багато років, але її виявили лише наприкінці 1980-х років. 2016 року на могилі австрійського фельдмаршала встановили пам’ятник, на відкриття якого приїжджав його праправнук Роланд Клос.
До речі, в романі «Золоте теля» Ільф і Петров згадали про австрійського фельдмаршала. У поїзді, який віз на чергове «будівництво століття» радянських та іноземних журналістів, «представник вільнодумної австрійської газети» пан Гейнріх пояснює, де він вивчив російську мову: «…в Одесі, коли 1918 року з армією генерала фон Бельця окупував це чудове місто… Ви, мабуть, чули про фон Бельця?». Відповідь радянського журналіста була цілком у дусі часу: «Не лише чули, а й бачили. Ваш фон Бельц лежав у своєму золотому кабінеті у палаці командувача Одеського військового округу з простріленою головою. Він застрелився, дізнавшись, що у вашій вітчизні відбулася революція».
Ірина Сорокіна
Джерела: vnews.agency, ru-cprf.livejournal.com, Вікіпедія
