Не вулиця, а суцільна примха, та ще з сюрпризами та несподіванками на кожному кварталі — ось як можна охарактеризувати одеську Пантелеймонівську. А як інакше відгукнутися про стару-стару вулицю, яка примудрилася чи не свій кожен квартал зробити абсолютно неповторним?
Тут вам по дорозі зустрінеться і старенька Молдаванка, і збурені торгівлею «шматки», і сучасність-актуальність, і велич, і убогість.
Одеська Пантелеймонівська — довга та багатоіменна
Пантелеймонівська бере початок від вулиці Леонтовича, що закінчується на перетині з вулицею Мечникова. Так, довга вуличка виходить. І чи варто дивуватися її багатоликості, якщо вона перетинає багато інших історичних вулиць — Канатну, Пушкінську, Рішельєвську, Катерининську, Преображенську, Старопортофранківську та інші. А ще проходить повз Привокзальну площу з відомим «закритим» сквером Пушкіна?
Змінювала вулиця імена багато разів. Спочатку в неї й назви не було, люди говорили про неї – «Рибні Ряди», бо славилася вулиця рибною торгівлею. Потім відповідне офіційне ім’я отримала — Рибна. Потім стала Новою Рибною (або Новорибною), у 1909 недовго побула Пантелеймонівською (на честь храму та подвір’я Святого цілителя Пантелеймона, де за радянських років був Одеський планетарій). У радянські часи називалася на честь Макара Чижикова і зовсім недовго – вулицею Потьомкінців; потім знову повернулася до назви на честь Чижикова. У 1995 році вулиці повернули назву Пантелеймонівська.
На воротах будинку №14 значаться одразу три імені старої вулиці, це «штучка» така місцева. Пантелеймонівська взагалі – та ще штучка.
Одеська Пантелеймонівська: все починається з театру
Починається вона і велично, і приємно-кумедно. Тут розташована будівля нашої Музкомедії (по непарному боці) зі скульптурою «Дівчина і дельфін», навпаки (по парній) — співають три котоскульптури Тетяни Штикало. І ось вам уже може здатися, що потрапили ви на вулицю, де панують виключно музи. І ви проходитимете її перші квартали, знайомлячись то з настінними картинами, то з іншими приємними штучками. Навіть дві гармати (такий ось арт-об’єкт) вас зустрінуть: охороняють вхід в аптеку.
І вулиця тут здаватиметься вузькою, трохи патріархальною, приємною в усіх стосунках, якщо, звичайно, не звертати увагу на вбите дорожнє покриття у багатьох місцях та інші проблеми у вигляді таких самих убитих фасадів.
Знайомтесь: вируючі ділянки Пантелеймонівської
Але здаватися вам так буде не дуже довго, тому що вулиця раптом розшириться перед вашими очима, стане величезною, вразить старою архітектурою, оновленою Привокзальною площею, де на розі красується найсучасніший Макдональдс (до речі, все це район колишньої першої міської в’язниці).
Так, ви все ще на Пантелеймонівській — але з одного боку: я ж попереджала, що вулиця у нас із характером. У цьому місці (ближче до Привозу!) вулиця змінюється, причому кардинально. Тут починається її бурхлива діяльність у вігляді метушливого транспорту та торгівлі, торгівлі, торгівлі. Тобто прикмета чітка: що ближче до найзнаменитішого ринку Одеси, то більше торгових точок, хоч рядами їх назвіть, хоч стихійною торгівлею.
Це і сьогоднішній вигляд даної ділянки Пантелеймонівської, і завтрашній, і, якщо хочете, вічний – навіть з огляду на те, що нічого вічного не буває. З тихої одеської вулиці виростає інша Пантелеймонівська – бурхлива та активна.
Ліворуч від вас — Привоз, і Новий Привоз, а праворуч — та сама торгівля. А час летить, і ось уже на розі Пантелеймонівської та Преображенської чекають на вас великі зміни у вигляді чергового мега-ремонту, де все розкопано, що, втім, ніяк не може завадити прагненню одесита пробратися на знаменитий одеський ринок.
Одеська Пантелеймонівська – вулиця колориту та контрастів
Такий ось колорит!.. Власне, колорит і контрасти — це і є образ Пантелеймонівської. Тут вам і архітектура, що збереглася, з «раніше» (навіть збережена каланча є!), і сучасні висотки, і будівельні крани, які несуть «добру звістку» про те, що скоро, зовсім скоро ми помилуємося ще одним новобудом.
А тут — крихітна кафешка або кондитерська-булочна, яка прикрашена так, що забуваєш, навіщо сюди поспішав. Або раптом (Привоз же близько!) накреслені міркування про їжу в Одесі, суть яких зводиться до того, що «найситіший розуміє, що він таки голодний».
А який-небудь магазин, що трапився по дорозі, таки доведе вам, що його оздоблення біля входу — це вам не рекламний щит, а «якесь щось», яке захочеться раптом вивчати і вивчати, роздумуючи, що б це означало.
Отак і скачеш по Пантелеймонівській — з кварталу в квартал, з одного «світу» в інший, з одного століття в наступне чи попереднє, наче вулиця вирішила продемонструвати, що ж за місто це таке — Одесочка у всій її багатоликості.
І ось ви вже проходите (ох і тяжке це завдання, враховуючи стан тротуарів) до кінця Пантелеймонівської, ближче до Старопортофранківської та Мечникова. І здасться вам, що знову стало тихо-тихо, торгові точки стають дедалі рідкіснішими. тут уже торгують із ніг, магазинів дедалі менше. Цей квартал ніби створений для того, щоб ви трохи відпочили від усіх отриманих після прогулянки Пантелеймонівською величезних вражень.
Адже у вас не могло не залишитися відчуття, що побували ви відразу на кількох вулицях у різних районах Одеси, чи не так?..
Читайте також:
- В Одессе будут ремонтировать трамвайные пути на углу Пантелеймоновской и Старопортофранковской
- В Одесі очікується капремонт усієї Пантелеймонівської: що буде з трамваями? (фото, відео)
- В Одесі припиняється робота трамвайних маршрутів №№5, 17, 18, 28: запроваджується альтернативний транспорт (схеми)
Фото Марії Котової
